Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики.

Одним із завдань фін. менеджменту є форм. та реал-я п-ки під-ва в галузі виплати дивідендів. Дивіденди – частина чистого прибутку, розподулена між учасниками відповідно до частки їх участі у статутному капіталі під-ва.

Дивідендна п-ка – це набір цілей і завдань, які ставлять перед собою керів-во у галузі виплати дивід., а також сукупність методів і засобів їх досягнення. Важливою є оптимізація див. п-ки – це оптиміз. співвідношення між прибутком, що виплач. у вигляді дивідендів, і тим, який реінвест.з метою макс. доходів власників.

Значення: див. п-ка вплив. на такі параметри діяльн. підва: величину самофінанс., структ капітлу, ціну залучення фін. ресурсів, ринк. курс корпор. прав, ліківдність та ін. Чим більше прибутку сплач. у вигляді дивід., тим менше коштів залиш. на реінвестиції. Якщо кошти тезавруються, то збільш. величина вл. капіталу, а отже, змін. заг. структ. капіталу. Щодо зв’язку див. п-ки та ринк. курсу, то курс акцій прямо прропорц. дивіденду та обернено пропорційний процентній ставці за альтернат. вкладеннями капіталу на ринку.

До основних завдань, які слід вирішити в ході формування та реалізації дивідендної політики, слід віднести: виявлення основних факторів, які впливають на прийняття рішення щодо виплати дивідендів чи реінвестування прибутку; визначення оптимального співвідношення між розподіленим і тезаврованим прибутком; оцінку впливу рішення щодо порядку розподілу чистого прибутку на ринкову вартість корпор. прав під-ва та його інвестиц. привабл.; визнач. оптим. для під-ва величини стат. та вл. кпіталу; узгодження стратег. виплати дивід. із продатк. законод.; вибір найприйнятнішого методу та форми нарахування і виплати дивідендів; оцінку впливу див. пол-ки на вирішення конфлікту інтересів між алвсник., кредиторами та кер-м під-ва.

Фактори дивід політ.

До осн факторів дивід політ належать:

1. Стадія життєвого циклу підпр(для нещодавно створених підпр доцільним є макс реінвестув приб);

2. Наявність у підпр прибут інвест проектів (якщо такі відсутні, то кращим буде макс розподіл приб, тобто виплата диві­д);

3. Альтернат джерела кап (доступність і варт залуч кошт із зовн джерел, які можна викор для покриття потреби в кап, що за­лежить від:

• кредитоспром підпр та наявності в нього кред забезп;

• варт залуч позич кап;

• інвест приваблив та можливостей залуч до­дат акціон чи пайов кап;

• накладних витр, пов'яз із залуч власн кап із зовн джерел);

4. Обмеженняна випл ди­від (встан законод, статутом чи угодами підпр і застосовуються в таких випадках:

• у разі заборгованості власн (учасн) за внесками до стат кап;

• за наявності на мом випл дивід підстав щодо по­руш справи про банкр підпр чи виникнення таких підстав у рез випл дивід;

• власн кап підпр є меншим за обсяг його стат та рез кап;

• повністю не сплач пот та накоп дивід за привіл ак;

• відсутність відпов фін джерел вип дивід тощо;

5. Преференції найваж груп власн (більшість з них орієнтовані на спож (дивід) чи заощадж - те­заврація та збільш варт підпр);

6. Под наслідки застос того чи ін типу диві­д політ (для власн та для самого підпр);

7. Рівень проц ставок на р-ку кап, а також ста­вки дивід у конкур та в ін підпр, які нале­ж до тієї самої чи суміж гал вироб).

Типи дивід політ підпр.

На практиці використ такі осн типи дивід політ:

ðзалишковий - ґрунт на теорет ви­сн Міллера та Модільяні, згідно з яким за джер фі­нансув підпр слід викор його приб. На дивід повинна спрям част чис приб, що залиш після здійсн всіх реінвест. Перевагоює забезпе­ч вис темпів розв підпр, підвищ її платоспром, незал та фін стійкість. Недолі­ком є нестабільн дивід , що призвод до відтоку інвесторів і зниж ринк курс ак даної комп.

ðстабільн розміру дивід - абсол сума на 1 ак три­валий час залиш незмін або колив в незнач­, заздалегідь визнач межах. Переваги – підвищ довіри до комп і стабілін ринк варт ак на ФР. Недоліки- сума дивід не пов'яз із факт фін рез за звіт пер, що може призвести до мініміз самофінансув та зниж фін стійкості через недостатність влас кап – тому часто підпр створ резерв випл дивід, який слід поповнюв у роки з вис прибутковістю і викор, коли фін рез є недостат;

ðстабільн співвідношу виплат – встан довгостроу нормат коеф дивід випл відносно суми приб. Позитивним є простий порядок розрах і тісний зв’язок із фін рез – доцільний для підпр зі стабільн дох. Негативним є те, що нестабільн абсол розміру приб призвод до колив ринк варт ак і сприяє підвищ риз ін вест в них;

ðстійкого прир дивід - ґрунтуєт на моделі випл дивід Гордона і передбач стаб їх зрост у твердо встановл проц прир до розм дивід у попер роки. До пе­ревагналеж відн зрост ринк варт корпорат прав, а отже, сприятливі можлив залуч кош при додатк емісії. Недоліком такої політ є відсутність гнучкості, що у разі незначної прибутковості підпр може призвести до фін неспром і втрати ліквідн.

ðпостійної та бонусної част - підпр регулярно виплач стаб невис ди­від плюс додатк бонуси за вис приб чи у разі святкув ювілейних дат тощо. Переваги– зв’язок із фін рез. Негативне – при тривалих мінім випл дивід зниж ін вест привабл підпр.

48. Теорії в галузі дивід політ.

В осн теорет дослідж, присвяч дивід політ, стоїть пит вза­ємозв'яз між напрямом викор чис приб (ди­від чи тезаврація) та варт підпр, тобто чи має вплив дивід політ на оптиміз структ кап і варт підпр. В цьому світлі існує ціла низка теорій:

іррелевантності (нейтральності) дивід політ – автори якої (Модільяні,Міллер,Блек) заперечували зв'язок між сумою дивід і ринк кур­сом ак, а варт підпр залежить лише від його здатності приносити приб. Нейкращою є фін політ відмови від випл дивід і реінвестув приб, тобто самофінансув підпр є пріоритетне джерело фінансув ( в цьому разі акціонери максиміз дох в рез зрост кур­су ак). Правило викор приб має вигляд: спрямовувати на ви­плу дивід слід лише ту част приб, яку немож­ливо ефективно реінвестув, тобто діє зали­шк принцип дивіденд виплат.

пріоритетність дивід (Лінтнер, Гордон) -ряд інвес­торів, зокрема дрібні акціон, віддають перев реальним дивід порівняно з майб дох від зміни курсу, зумовл тезаврацією приб - «краще синиця в руках, ніж журавель у небі», адже ризик майб дох від приросту кап є дуже високим. Зрост диві­д часто сприйм як сигнал того, що під­пр працює успішно, і навпаки, отже дивід вплив на варті під­пр.

податк диференціація (теорія мініміз дивід) - орієнтована на групу інвесторів, які при прийнятті рі­ш виходять з критерію мініміз под платежів, коли под законод кр (США, Швейцарія, Бенілюксу) передбач нижч рі­вень оподаткув нероз приб ніж роз­под, то підпр отримує под переваги при викор як джерела фінансув реінвестов приб.

Разом з тим, ця теорія не влаштовує дрібних аукціон з низьким рівнем дох (диференційос ставки оподаткув).

сигнальна теорія побудов на моделі оцінки пот реальної варт ак. В цьому вип. Аналіз розмір сплач дивід, адже ріст дивід випл в динаміці підвищ ринк варт ак, однак така теорія може застос лише на прозорому ринку.

відповідність дивід політ складу аукціон (клієнтури) – комп повинна притримуватися тактики, яка відпов очікув більшості аукціон, незадоволені ж реалізують свої ак, які викуплять задоволені, а структура аукціон вирівняється за ступенем задоволеності.

Практ викор цих теорій дало можлив визнач 3 підходи до формув дивід політ:

– Консерват;

– Компромісний;

– Агресивний;