Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50-70-ті роки XX ст.

Унаслідок поєднання різноманітних елементів суто ринковий капіталізм із плином часу трансформувався в капіталізм, що ре­гулюється державою. Повоєнний період саме й став поворотним моментом щодо еволюційних змін ринкової економіки, а завдяки впливу кейнсіанської доктрини відбувається модифікація ринкової системи в напрямі державного регулювання — управління ринковими від­носинами, утвердження змішаної економіки. Причини державного втручання.Зменшення функціональної спроможності ринку — незадовільний стан реагування ринку па соціальні проблеми суспільства; неспроможність визначати довгострокові перспективи розвитку суспільства; нездатність вирішувати глобальні загальносвітові екологічні проблеми. Конкурентне регулювання: збереження ринкової конкуренції як умови відтворення економічної системи; упорядкування конкуренції; стимулювання і упереджувальні заходи щодо її негативних результатів. Державне регулювання в управлінні ринковими відносинами: використання механізмів грошової, кредитної, валютної, податкової, інвестиційної й бюджетної політики; застосування економічних організаційно-правових та організаційно-інституційних методів; застосування нових методів оптимізації господарської системи.

Модифікація ринкової системи в напрямі імплементації в неї інституту державного регулювання в управлінні ринковими від­носинами, теоретично обгрунтованої неокейнсіанським напря­мом в економічній теорії (неокейнсіанська модель державного регулювання) виходила з об'єктивних основ функціонування регульованого ринку — це насамперед урахування об'єктивних обставин зниження функціональної спроможності ринку в плані здійснення ним регулювальних та урівноважувальних кроків; ви­зрівання потреби в стимулюванні й упорядкуванні конкуренції з метою відтворення її позитивних наслідків та запобігання неба­жаним результатам; розроблення комплексних програм та реалі­зації їх шляхом проведення виваженої економічної політики що­до заходів державного регулювання в управлінні ринковими відносинами.

Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.

Франція.Реформування економіки зазнавало сильного впливу теорії кейнсіанства.  Фінансову підтримку з боку держави мали підпри­ємства «захищеного сектору», насамперед військово-промисло­вий комплекс. Суттє­вий вплив держава справляла й на сільське господарство (селянам виплачували державні премії за скорочення по­сівних площ і знищення частини зібраного врожаю). У цей період уряд Франції проводив соціальну програму, спрямовану на зниження рівня безробіття, організацію громадсь­ких робіт. Ця політика передусім стосувалася державного секто­ру і певним чином забезпечувала вихід економіки з кризи із най­меншими втратами.

Великобританія.Зменшити державні витрати на 96 млн ф. ст. Збільшити на 24 мли ф. ст. надходження від прямих і непрямих податків; Зменшити суми виплат безробітним; Знизити оклади державним службовцям. Для нейтралізації дефіциту бюджету взяти позику в інших країнах Головним у діяльності уряду лейбористів було:

1) виправлення дисбалансу бюджету;  2)поліпшення становища у внутрішній і зовнішній торгівлі. Велика Британія використовувала у боротьбі із наслідками світової кризи власний величезний історичний досвід головного «банкіра світу». Тому в 1931—1934 роках уряд Вели­кої Британії головним економічним завданням вважав забезпе­чення сприятливих фінансових умов для розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі.

Вплив військово-конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж. Маршалла

Проблеми повоєнного відновлення:Повоєнна відбудова національних господарств, упорядкування світової економічної системи ;Потреба в уніфікації правового простору різних країн і вироблення спільних правил гри щодо координації економічної політики;Розв'язання проблем національної й колективної безпеки;

Розвиток національних економік

Інфляційні процеси. Оскільки під час війни контролювали не грошову масу, а ціни, основний інфляційний удар припав на 1946—1948 роки, коли цей контроль було послаблено, або скасовано.Колективна безпека. Члени ООН зобов'язалися вживати колективних заходів щодо: запобігання й усунення загрози війни; боротьби проти актів агресії; домовилися розв'язувати свої суперечки мирними засобами, розвивати дружні відносини на засадах поваги, рівності та самовизначення народів; співпрацювати у розв'язанні економічних, соціальних і культурних проблем, заохочувати повагу до прав людини. Міжнародні валютні угоди, підписані у Бреттон-Вудсі (США): було вирішено створити Міжнародний валютний фонд (МВФ), вироблено основні правила міжнародних валютних відносин. Був створений Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), що мали виконувати роль міжнародних кредитних центрів.Фінансово-грошова сфера. Ціна Другої світової сягала у 3 трлн 300 млрд дол. Німеччина пограбувала 70 % промисловості окупованих країн. Виснаження ресурсно-матеріальної бази більшості окупованих країн.Скорочення промислового виробництва. У результаті війни скорочення промислового виробництва загалом становило третину щодо довоєнного періоду. Відбулися дезорганізація транспорту та комунікацій нечуваних руйнувань зазнало житло.

План Маршалла

Причиною впровадження булиуповільнені темпи повоєнного економіч­ного відродження Західної Європи. Це була допомога США Європейським країнам.Завдання плану Маршалла:Модернізація інфраструктури;збільшення обсягів виробництва (насамперед в індустріальних галузях — металургії й енергетиці);більш рівномірний розподіл важкої індустрії, сконцентрованої в зоні Руру, раціоналізація ви­робництва в сільському господарстві та легкій промисловості;грошова і фінансова стабілізація; завадовий принцип плану пе­редбачав, що Європа має перебрати на себе ініціативу його реалі­зації в життя, тобто спільна програма мала спиратися на багато­сторонню координацію і кооперацію.Наслідки плану Маршалла:Новий імпульс отримала промислова реконструкція країн та поновлення транспортної інфраструктури Західної Європи;створено умови для модернізації індустріального й сільськогосподарського обладнання, що позитивно позначилося на продуктивних силах національних економік Західної Європи;на стабільний рівень було виведено темпи вироб­ництва продукції, полегшилися внутрішньо європейські розрахун­ки та розрахунки із боргами країн Західної Європи;відбулося пожвавлення фінансового ринку та розширення світової торгівлі зі специфікою до відкриття євро­пейського ринку збуту для США і Канади;розпочалося відновлення і зміцнення європейського середнього класу — гаранта політичної стабільності і сталого розвитку;було усунено загрозу комунізму для Західної Європи.