Криза рабовласницької системи та її висвітлення у працях Луція Колумелли.

Луцій Юній Колумелла (І ст. до Р.Х.) у своїй 12-томній праці «Про сільське господарство» розглядає величезну кількість проблем, пов'язаних із сільським господарством, зок­рема й стосовно рабів та підвищення продуктивності їхньої пра­ці. Наприклад, він рекомендував здійснювати поділ праці серед рабів,рівномірніше розподіляти рабів між різними видами робіт, л також використовувати не лише матеріальні, а й моральні способизаохочення рабів. Найбільшпоширеним способом стимулювання праці рабів стало падання їм пекуліїв, тобто таких господарств, які раб веде самостійно, віддаючи частину виробленого продукту власникові.Пекулій полегшував перехід до нового статусу — вільновідпущеника (лібертіна), адже пекуліст мав більше можливостей для нагромадження коштів, необхідних для викупу.  Вільновід­пущеник не ставав повноправним громадянином, зберігалася й певна залежність його від власника. Але саме вони стали основ­ними власниками ремісничих майстерень, торговцями, судно­власниками. До середини 2 століття головними постатями в господарстві стають землевласник і колон.Колон, як і пекуліст віддає власникові частину врожаю та виконує деякі трудові повинності.Колонат поступово перетворюється на систему відносин, які є швидше феодальними,ніж рабовласницькими.