Загальна характеристика рекламної практики: цілі, функції, завдання.

Реклама завжди спрямована на споживача, у тому числі і потенційного, вона має на меті сповістити його різними способами про нові товари та послуги та їх споживчі властивості. Реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску. Цілі рекламної діяльності повинні бути чітко встановлені, виражені кількісно та визначено термінами, що дозволяють контролювати ефективність рекламних заходів. Високоякісна інформативна реклама – це найдорожчий інструмент маркетингу; її завдання: створити позивний імідж фірми – виробнику чи посереднику; збільшити чистий прибуток і рентабельність; збільшити кількість покупців та обсяги продажу; стабілізувати обсяги продажу при зменшенні попиту й спаді ділової активності. Є такі функції реклами: - економічна – реклама стимулює збут товару і сприяє зростанню прибутку, прискоренню процесу купівлі-продажу;- освітня – реклама виступає як засіб навчання. Споживач не тільки дізнається про товари і послуги, але і відкриває для себе способи вдосконалення життя;- комунікативна – за допомогою опитувань і анкет, аналізу ринкових процесів і внутрішньофірмових досліджень підтримується зворотний зв’язок фірми;- контролююча – конролює процеси формування переваг груп споживачів щодо різних товарів;- стимулююча – нагадування, спонукання до покупки, встановлення контактів;- психологічна – вплив на розумові і емоційні процеси, на формування та розвиток потреб, на почуття самооцінки.

38. Види та вимоги до реклами. Реклама завжди спрямована на споживача, у тому числі і потенційного, вона має на меті сповістити його різними способами про нові товари та послуги та їх споживчі властивості. Тому існують такі види реклами:- пряма реклама – розсилається поштою або вручається особисто;- реклама в пресі – в газетах, журналах, довідниках, телефонних книгах;- друкована – проспекти, каталоги, буклети, плакати;- екранна – кіно, телебачення, слайди;- зовнішня – щити, світлові екрани, світлові вивіски;- на місці продажу – рекламні матеріали, розміщенні в ресторанах, магазинах, банках, які повинні передати клієнтам коротку інформацію про продукт і звернути на нього увагу;- на засобах транспорту – рекламні матеріали в салонах і на бортах транспорту;- безпосередня – всі види реклами, які покликані схилити споживача негайно купити товар, оформити замовлення або зацікавити в отриманні подальшої інформації. Реклама повинна: мати конкретну адресу; ґрунтуватись на реальних фактах; висвітлювати товарну марку; бути чіткою, не нав’язливою; дотепною, цікавою.

Економічна ефективність реклами та інших форм стимулювання збуту, показники і методи їх визначення.

Кожен підприємець чи керівник фірми може скористатися будь-яким засобом комплексу стимулювання збуту, якщо воно вписується в рамки закону України «про рекламу».

 Витрати на комплекс стимулювання збуту в основному великі, особливо на рекламу. Не зважаючи на це на Україні з'являється все більше рекламних агентств, що говорить про попит на такий вид послуг.

Економічна ефективність реклами - вимір її впливу на збільшення обсягу продажів. При визначенні впливу реклами на зростання обсягу продажів аналізуються оперативні та бухгалтерські дані. Проте слід мати на увазі, що, крім реклами, на реалізацію товару можуть впливати і інші фактори: якість товару, його ціна, наявність у продажі аналогічних товарів, місце розташування підприємства, рівень культури обслуговування покупців. Показниками економічного ефекту можуть бути зміни обсягу прибутку внаслідок проведення рекламних заходів.

Стимулювання збуту - це короткочасні міри, що заохочують покупку товару. У той час як реклама призводить доводи на користь покупки товару, стимулювання збуту пояснює, чому це потрібно зробити негайно. Існують три рівні стимулювання: стимулювання споживача, торгівлі і власного торгового персоналу.

Стимулювання споживача - це стимулювання збуту, націлене на заохочення покупки споживачем, містить у собі поширення безкоштовних зразків, купони, знижки, конкурси, премії та інше.

Є операції по стимулюванню збуту, що відносяться до твердого типу - істотне зниження цін, продаж додаткової кількості товару при незмінних цінах. Це ефективно, якщо мова йде про короткий відрізок часу, але дорого обходиться виробнику.

В даний час операції по стимулюванню збуту носять зазвичай більш м'який характер (ігри, конкурси покупців і інші). Вони більш ефективні в створенні позитивного іміджу товару.

Сполучення “твердих” і “м'яких” методів стимулювання збуту спонукує покупця до здійснення негайної покупки і якщо стимулювання відповідає чеканням покупця і погодиться зі специфікою товару, то воно вселяє споживачу симпатію й інтерес з меншими, у порівнянні з рекламою, витратами.

Оцінка ефективності реклами проводиться звичайно по відношенню до її певного виду. Ефект від рекламної діяльності містить як економічні, так і соціально-психологічні складові.

Виробничий потенціал національної економіки: трудові, земельні (природні), фінансові ресурси та технології.

Національна економіка — це цілісна, інтегрована су­купність усіх господарчих суб'єктів та економічних зв'язків між ними, що встановлюються на основі загальнодержавного поділу праці. Це єдине економічне середовище, у якому взаємодіють усі суб'єкти економіки (домогосподарства, фірми, держава), галузеві та територіальні комплекси.

За своєю структурою національна економіка поділяється на дві великі сфери:

-сферу матеріального виробництва — це галузі промисловості, сільського господарства, будівництво, транспорт, зв'язок, тор­гівля тощо, у яких створюються матеріальні блага та послуги матеріального характеру;

-сферу нематеріального виробництва (наука, освіта, охорона здоров'я, культура)» у якій створюються нематеріальні блага та послуги.

Виробничий потенціал національної економіки характеризує можливості господарського комплексу виробляти товари, надавати послуги, тобто задовольняти економічні потреби суспільства. Ці можливості визначаються всіма наявними в країні ресурсами — матеріальними, трудовими, природними, фінансовими, науково- технічними, інформаційними тощо.