Аналіз документів і результатів діяльності учнів, їхніх особистих справ, підсумків медичних обстежень, класних журналів, творчих творів, виробів тощо.

Аналіз практичних дій учнів ушколі, громадських місцях, у родині. Підведення підсумків реалізації життєвих планів випускників шкіл.

Анкетування. Метод анкетування не універсальний. Він має ряд недоліків. Цей метод певною мірою суб'єктивний, тому що на його результатах, по-перше, неминуче позначаються вплив людини, що проводить анкетування, елементи суб'єктивізму тих, що анкетуються, по-друге, часто від недотепного користування їм можуть бути отримані помилкові дані. Разом з тим варто врахувати, що не завжди доцільно і можливо звертання з анкетами до учнів (тим більше молодшого віку). Проведенням анкетного опитування ні в якому разі не можна зловживати.

Однак при розумному використанні масового анкетного опитування цей метод може бути успішно застосований і дозволяє одержувати цінні дані для виявлення особистих планів молоді. Можливо успішне проведення і вибіркового анкетування.

Питання анкети можуть бути трьох видів:

– дихотомічні (потребуючи відповіді "так" чи "ні");

– закриті (тому, що анкетується дається можливість вибору установлених варіантів відповіді);

– відкриті (відсутнє обмеження у відповідях).

При обробці анкет свідомо помилкову ("витівки" анкетуемого) і сумнівну інформацію не слід брати в увагу.

Бесіди-інтерв'ю. Для них повинна бути характерна тематична спрямованість. Вони можуть проводитися як із самими учнями, так і з учителями, класними керівниками, завучами, директорами шкіл, батьками та ін.

Педагогічний експеримент. Він може проводитися в природних умовах навчально-виховного процесу. Педагогічний експеримент може бути застосований для дослідження ефективності тих чи інших методів і форм профорієнтаційної роботи. У ході експерименту використовують спостереження, бесіду, анкетування та ін.

Аналіз результатів експерименту проводять методом порівняння. У зв'язку з цим попередньо визначають експериментальні і контрольні групи (класи) учнів. В експериментальних групах проводять дослідно-експериментальну роботу по досліджуваному питанню. У контрольних групах роботу організують у звичайної, що раніше існувала формі.

Перед початком експерименту, на проміжних його етапах і наприкінці проводять перевірку досліджуваних у школярів якостей, знань, умінь, навичок, інтересів та ін. Ця перевірка ("зріз") здійснюється одночасно, але окремо в кожній групі (класі). Потім отримані на всіх етапах експерименту дані порівнюють і роблять висновок про ефективність досліджуваних методів, форм, засобів системи профорієнтації.

Педагогічний експеримент, проведений у спеціальних лабораторних умовах (з приладами, що реєструють і контролюють), називають лабораторним. Його використовують для уточнення методики педагогічного дослідження, визначення найбільш ефективних прийомів виховання професійних інтересів, умінь і навичок, способів контролю і самоконтролю за правильністю виконання трудових операцій, з метою профвідбору (підбору), професійної адаптації тощо.

Лабораторний експеримент проводять з окремими учнями чи з невеликими групами школярів. Потім отримані дані перевіряють у практиці широкого експерименту в природних умовах навчально-виховного процесу. Якщо досліджувані питання показують певну цінність, то їх впроваджують у шкільну практику.

Метод узагальнення незалежних характеристик. Нерідко думки вчителів про учнів не збігаються. І це відбувається не тому, що ті чи інші вчителі помиляються в характеристиці школярів (хоча буває і таке), а пояснюється тим, що кожен з учителів з різної сторони оцінює учнів. Тому і виникло запитання про те, як скласти об'єктивну характеристику цілісної особистості учня. З цією метою К.К. Платонов запропонував метод незалежних характеристик.

Суть цього методу полягає в тому, що вчителя, що працюють у тому чи іншому класі, дають свою характеристику школяра. З цією ж метою можна залучити й інших працівників школи: шкільного лікаря, майстра, під чиїм керівництвом працює учень під час навчально-виробничої практики, батьків тощо. Після цього класний керівник узагальнює отримані їм незалежні характеристики.

Процес складання характеристик учням методом узагальнених незалежних характеристик можна удосконалити. Для цього треба віддрукувати стандартні картки-характеристики, кожна з який призначається для одного учня. На картці ліворуч (зверху вниз) позначити основні навчальні дисципліни, праворуч (у п'ятьох графах) поставити наступні питання: успішність; успіхи і труднощі з навчального предмету; інтерес до предмета та інші захоплення; схильності і здатності, що виявляються школярем, ступінь самостійності, творчості; головні особливості характеру і поведінки; рекомендація з виховної роботи (з учнем) і вибору професії. Учителя заносять свою думку в кожну графу, а потім класний керівник робить по кожній графі загальний висновок.

Складені в такий спосіб характеристики допомагають у проведенні виховної роботи з урахуванням індивідуальних схильностей учнів, правильної рекомендації кожному у виборі факультативів, професії тощо.

Для вивчення особистості учня можуть бути використані й інші методи: статистичний, апаратурний, метод тестів.

Більш глибоко і різнобічно вивчити особистість школяра можна при використанні декількох методів. Потім отримані дані варто узагальнити. У результаті вийде цілісна системна сума знань про учня.

Вивчення особистості школяра в профорієнтаційних цілях особливо необхідно в тих випадках, коли мається на увазі професія, що пред'являє підвищені вимоги до людини (космонавт, льотчик, водолаз, музикант, художник та ін.).

Діагностичний аспект профорієнтації тісно взаємозалежний з виховним. При вивченні професійних інтересів, схильностей, здібностей, спрямованості, мотивів вибору професії розробляють виховні заходи, спрямовані на посилення підготовки школяра до що рекомендується або професії, що обирається їм.

Виховний аспект необхідно активно реалізувати в тих випадках, професії, що обираються коли учнями, не пред'являють підвищених вимог до людини. У такому випадку необхідно розробити заходу, спрямовані на посилення трудового виховання школярів і прищеплювання їм любові до обраної професії.

Питання для контролю

1. Дайте визначення поняттю "психофізіологічні особливості особистості".

2. Чим обумовлені ціннісні орієнтації молоді при виборі професії чи роду діяльності?

3. Охарактеризуйте групи мотивів вибору професії молоддю.

4. У чому по вашому різниця між схильностями, здібностями і задатками людини?

5. Як темперамент і риси характеру впливають на вибір і оволодіння людиною тією чи іншою професією?

6. Які компоненти містить робота з попередньої професійної діагностиці школяра?

7. Які методи можуть бути застосовані для вивчення особистості школяра з метою наступної профорієнтації?

 Практична робота 3

Використовуючи дидактичний матеріал попередньої теми, матеріал додатка 2, використовуючи комплекс методів вивчення учнів, виявити професійну спрямованість учнів одного зі старших класів шкіл.