Методика проведення професійних консультацій.

Прочитайте й усвідомте методику проведення професійних консультацій, виділите аспекти профконсультаційних бесід. Доповните перелік типових помилок учнів при виборі професії. Відобразіть це в конспекті.

В організації професійних консультацій важливе значення має методика їхнього проведення. Насамперед профконсультацію варто розглядати як тривалий процес. При цьому консультанту треба завжди пам'ятати, що вплив на консультуємого повинен бути тактовним, консультація повинна проходити в довірчій обстановці..

Великі можливості для проведення профконсультації учнів (причому групових) на масові робочі професії дають викладання в школі основ наук і трудового навчання, організація суспільно корисної, продуктивної праці. Учителя трудового навчання як на уроках, так і під час навчально-виробничої практики мають можливість систематично і цілеспрямовано у формі порад вирішувати багато питань професійної консультації школярів. Цьому сприяють також навчально-матеріальна база трудового і професійного навчання, робочі приміщення, навчальні майстерні, кабінети і лабораторії по профілям трудового, професійного навчання, шкільні навчально-досвідчені ділянки, навчально-виробничі об'єкти трудових об'єднань школярів тощо. Якщо ця база по своєму змісту наближена до передових виробництв, то вчителю легше здійснювати профконсультацію, розкриваючи умови професійної праці робітника, службовця на конкретних прикладах.

З метою профконсультації може бути використана вступна шкільна лекція. Побудова її можлива за наступним планом:

– різноманіття світу професійної праці в нашій країні;

– важливість і труднощі вибору професії молодою людиною;

– умови правильного вибору професії (відповідність особистих якостей, інтересів, схильностей, здібностей, професійних намірів і спрямованості до обраної професії при одночасній відповідності цієї професії потребам суспільства).

Типові помилки учнів при виборі професії:

– перенесення свого відношення до людини (представнику тієї чи іншої професії) на професію;

– захоплення зовнішньою стороною професії;

– незнання чи ігнорування тих своїх особливостей, які протипоказані обраної професії;

– вибір професії під впливом випадкових обставин.

Правильний вибір професії – необхідна умова професійного і соціального росту особистості.

Позакласна і позашкільна робота з трудового виховання учнів також містить найбагатші можливості для організації професійної консультації учнів. При цьому особлива роль належить трудовим об'єднанням школярів (учнівським виробничим бригадам, шкільним лісництвам, загонам старшокласників, таборам праці і відпочинку). Керівники трудових об'єднань за допомогою шефів-наставників, лікарів, батьківської громадськості можуть консультувати школярів по широкому колу питань професійної праці.

У профконсультаційної роботі широко використовується профконсультаційна бесіда. Бесіда виконує кілька функцій: ознайомлювальну, діагностичну, контролюючу і коригувальну.

Розглядаючи ознайомлювальну функцію бесіди, варто підкреслити, що консультаційна бесіда – це процес активного спілкування. Тому в процесі знайомства консультанту необхідно показати себе людиною, зацікавленою проблемами, що стоять перед учнями, готовим допомогти дружньою порадою, а не нав'язувати свою думку. При цьому можна використовувати для знайомства з тим, хто консультується попередньо заповнену анкету. Консультант вивчає її заздалегідь (як і інші документи), але в ході бесіди переглядає її знову і задає питання, які уточнюють дані школярем відомості. Для виявлення інтересів школяра можна провести бесіду по обговоренню деяких питань. Це може бути розмова про відносини з однокласниками, про улюблені фільми, книги, захоплення.

Діагностична функція бесіди пов'язана з виявленням готовності школяра до обговорення питання про вибір професії і його професійних намірів. У бесіді з'ясовують наступні питання: коли і як складалися професійні наміри (чи інтереси), їхня стійкість, ступінь самостійності прийнятого рішення, хто (чи що) уплинув на вибір, представлення про професії, джерела одержання відомостей про неї. Для установлення відповідності особистісних якостей професії, що обираються, необхідно передбачити питання, що дозволяють виявити рівень розвитку цих якостей. У ході бесіди з'ясовують також, як взагалі учень представляє свою майбутню трудову діяльність, у чому бачить сенс праці, якою мірою праця є для нього потребою, тобто визначити мотиви вибору професії.

Здійсненню діагностичної функції служать спеціальні прийоми бесіди – це дублюючі і непрямі питання, що дозволяють перевірити точність і об'єктивність відповідей.

У ході діагностичної бесіди одночасно здійснюється і контролююча функція – уточнюються дані, отримані під час попереднього вивчення особистості школяра.

Заключна частина бесіди виконує в основному коригувальну роль, якщо в цьому є необхідність, тобто у випадку невідповідності психофізіологічних якостей особистості обраної професії. При цьому розкриваються помилки й аргументується неправильна позиція консультуємого, йде спільний пошук правильного рішення проблеми професійного самовизначення.

Одночасно повідомляється додаткова інформація про зміст професійної праці, про можливість оволодіння професією, шляхах працевлаштування тощо. При цьому можна вказати школярам довідкову літературу.

У змісті профконсультаційної бесіди можна виділити такі аспекти: психолого-педагогічний, медичний, інформаційно-ознайомлювальний і довідково-рекомендаційний. Хоча такий розподіл умовний, але все-таки необхідний. Профконсультанту приходиться проводити бесіди з учнями, які розрізняються за рівнем готовності до свідомого вибору професії і по ступені стійкості професійних намірів. Тому в кожному конкретному випадку профконсультант повинен чітко уявляти, який аспект проблеми найбільш важливий для учня.

Психолого-педагогічний аспект має своєю метою надання допомоги учням в усвідомленні себе активними учасниками суспільної трудової діяльності. Для цього зі школярами обговорюють їхні улюблені заняття, інтереси (у тому числі і професійні), здатності, мотиви вибору професії, психологічні якості. Під час бесіди учні одержують рекомендації про можливі шляхи розвитку сильних сторін особистості і компенсації відсутніх чи слабко розвитих якостей.

Важлива умова здійснення профконсультації – досить високий рівень розвитку самосвідомості консультуємих, тому що бесіда з учнями, які не мають переконань про необхідність включення їх в активну трудову діяльність, які не задумуються над питанням вибору професії, виявиться даремною. Тому психолого-педагогічний аспект проблеми пов'язаний з аналізом самооцінки. Можна виділити три можливі самооцінки: адекватна, завищена і занижена.

Школярі, які мають адекватну оцінку, реально дивляться на свої здібності і рівень їхнього розвитку, правильно оцінюють свої особисті якості, порівнюючи їх з вимогами, що висуваються професією. Це дозволяє їм самостійно і вірно вирішувати питання про вибір професії. Звичайно такі учні з задоволенням проходять консультацію, легко вступають у контакт і активно обговорюють виниклі питання.

Учні, які мають завищену самооцінку, дуже високої думки про свої можливості, самовпевнені, мають звичайно орієнтацію тільки на вищі навчальні заклади і не вважають за потрібним для себе інші шляхи одержання спеціальності. З такими учнями необхідна тривала індивідуальна робота, яка включає детальний аналіз здібностей школярів, підготовку їх до можливого перегляду свого рішення. Якщо учень і не відразу погодиться з доводами консультанта, то надалі, опинившись у конкретній ситуації, він зможе прийняти вірне рішення. При цьому необхідно розмежовувати учнів з високим рівнем розвитку здібностей, пізнавальних інтересів, яким у житті багато чого вдавалося легко, і учнів із середнім і низьким рівнем розвитку. Форми роботи з даними категоріями школярів повинні бути різними.

Учні з заниженою самооцінкою не упевнені в собі, часто їхні життєві плани невизначені. При цьому також приходиться мати справу з різними учнями: одні мають дійсно занижену самооцінку (це учні із середнім і низьким рівнем розвитку здібностей), інші – мниму (з високим рівнем розвитку здібностей). Тому в даному випадку перед консультантом стоїть задача насамперед виявлення причин подібної самооцінки, а потім і її усунення.

Медичний аспект профконсультації визначає фізичну придатність школяра до професії, що обирається, відповідно до стану його здоров'я, а також фізіологічними особливостями організму. Вона може бути підготовчою, уточнюючою і заключною. Проводить її шкільний лікар у тісному зв'язку з педагогічним колективом школи і батьками учня. На заключному етапі медична профконсультація тісно взаємопов'язана з профвідбором (підбором).

Інформаційно-ознайомлювальний аспект бесіди спрямований на розширення уявлень учнів про різні види професійної діяльності. При цьому необхідно уникати звуження теми бесіди тільки до якої-небудь однієї професії, щоб не викликати в школярів негативної реакції.

Довідково-інформаційний аспект бесіди пов'язаний з конкретними, відомостями про можливість одержання фахової освіти, працевлаштування (про навчальний заклад, його місце розташування, тривалості навчання, про вимоги до учнів, про можливість працевлаштування, перспективах кваліфікаційного і посадового росту). Учень повинен одержати точні, вичерпні відомості по всім цікавлячим його питанням. У противному випадку губиться цінність цього виду консультації.

Отже, профконсультація – це надання допомоги молодомупоколінню, яке вибирає трудовийшлях у житті, але ні в якому разі не нав'язування своїх суджень,не підмінаправа людини на волювибору професії.

Особлива роль у методиці організації профконсультації з учнями належить рекомендації їм довідкової літератури про професії. У цю роботу необхідно включити шкільний кабінет профорієнтації, шкільну бібліотеку, центри зайнятості. Працівники бібліотеки і центрів зайнятості можуть скласти рекомендаційні списки літератури, ознайомити з ними учнів і організувати виставки цієї літератури.

Виправдовує себе в проведенні профконсультації перегляд відеофільмів і телепередач про професії з метою оптимального напрямку адаптації до професії – організація зустрічей з представниками різних професій.

Питання для контролю.

1. Дайте визначення професійної консультації.

2. Перелічите етапи роботи з професійного самовизначення учнів і охарактеризуйте особливості цієї роботи на кожнім етапі.

3. Перелічите можливості уроків трудового навчання для проведення професійних консультацій.

4. Складіть план проведення вступної шкільної лекції з метою професійного консультування.

5. Перелічите типові помилки учнів при виборі професії.

6. Охарактеризуйте функції профконсультаційної бесіди.

7. Які аспекти профконсультаційної бесіди?

8. Перелічите й охарактеризуйте можливі види самооцінки учнів. Які особливості проведення професійних консультацій з учнями з різними видами самооцінки?

9. Перелічите форми і методи профконсультаційної роботи.