Результати практичного завдання здати в понеділок 8 тижня навчання.

 Тема 8. Професійна консультація учнів

Зміст

1. Завдання, зміст та форми професійної консультації.

2. Методика проведення професійних консультацій.

Ключові слова:професійна консультація,профконсультаційні пункти, профконсультаційна бесіда, професійна характеристика-рекомендація.

Мета і завдання вивчення теми.

Успішне вивчення теми повинне сформувати в студентів розуміння сутності профконсультаційної роботи, того, що її необхідно проводити використовуючи дані попередньої профдіагностики особистості школярів, вона повинна проводитися тактовно і носити рекомендаційний характер.

Методичні рекомендації.

При вивченні пункту 1 необхідно усвідомити завдання, зміст і форми профконсультацій, етапи проведення даної роботи.

При вивченні другого пункту важливо усвідомити методи проведення професійних консультацій школярів.

Завдання, зміст і форми професійної консультації.

Прочитайте, виділите етапи допомоги учням у професійному самовизначенні, особливості проведення професійних консультацій на кожному з цих етапів, типи і форми проведення професійних консультацій. Законспектуйте головне.

У широкому змісті слова професійна консультація – це система надання діючої допомоги в трудовому самовизначенні учнів, яка спирається на вивченні особистості.

Розглянемо основні проблеми шкільної профконсультації. К.К. Платонов розглядає профконсультацію як безпосередню допомогу учням у професійному самовизначенні і виділяє три етапи в цій роботі: підготовчий, завершальний, уточнюючий.

Етапи професійних консультацій:

Підготовча профконсультація повинна підвести учнів до усвідомленого і правильного вибору професії, ведеться вона протягом усього періоду шкільного навчання.

Ціль завершальної профконсультації – надання допомоги у виборі професії відповідно до інтересів, схильностями і психофізіологічними здібностями учня. Цю консультацію в 9 і 11 класах проводять спеціалісти-профконсультанти разом із учителями школи.

Уточнююча профконсультація нерідко виходить за рамки школи і здійснюється в середніх професійно-технічних училищах, вузах, на підприємствах та ін.

На кожному з цих етапів профконсультація носить різний характер. Правильно вибрати професію може тільки особистість, яка здатна трудитися, переборювати труднощі, особистість, що має почуття відповідальності за доручену справу, правильно оцінююча свої здатності. Тому на першому етапі підготовка учнів до вибору професії немислима без розвитку самооцінки і позитивних якостей особистості. При цьому профконсультація, насамперед, носить розвиваючий характер. Якщо в учня вже склалися інтереси, які відповідають його здібностям, то задача профконсультанта, учителя, класного керівника, наставника полягає в тому, щоб направляти його діяльність.

На другому етапі профорієнтація носить рекомендаційний характер і вирішує такі основні задачі: відповідність стану здоров'я вимогам обраної професії, психологічна готовність особистості до оволодіння обраною професією, довідкова інформація учнів про зміст і характер праці, можливостях одержання фахової освіти, професійної підготовки і працевлаштування. Згідно з цими задачами виділяють три типи профконсультації: психолого-педагогічну, медичнуі довідкову (професійного характеру).

Для проведення психолого-педагогічної консультації використовують дані попередньої профдіагностики особистості школярів. Медичну профконсультацію проводять завчасно, щоб дати можливість підлітку самостійно підійти до правильного вибору професії, виходячи зі стану свого здоров'я і вимог, що висуваються до людини професією. Ця робота здійснюється за участю шкільного лікаря та інших медичних працівників.

Окремі професії висувають підвищені вимоги до психологічних особливостей особистості. Невідповідність особистісних якостей працівника вимогам професії може привести до перевантаження нервової системи, а часом і до захворювання.

У тому випадку, якщо після зіставлення медичного і психолого-педагогічного обстеження учня з його професійною спрямованістю виявляться протипоказання, профконсультант повинен тактовно і доказово пояснити йому неможливість зробленого їм вибору професії і порекомендувати йому іншу професію. При цьому бажано зробити так, щоб професія, що рекомендується, не йшла врозріз зі схильностями і здібностями учня, а певним чином відповідала йому.

Третій етап профконсультації пов'язаний зі вступом учня в професійний навчальний заклад чи безпосередньо на роботу. Його можна назвати ще формуючим, тому що основна задача на цьому етапі – допомогти молодій людині затвердитися в професійному виборі. За допомогою школи учні знайомляться з майбутніми умовами своєї діяльності, готуючись до навчання в навчальному закладі чи безпосередньо до вступу на роботу.

Професійна консультація для учнів за формою проведення може бути колективної, групової і індивідуальної.Учні повинні знати про проведення таких профконсультацій. Тому в шкільних кабінетах профорієнтації доцільно вивішувати графік проведення консультацій для учнів, щоб вони могли вибрати для себе необхідну.

Такі консультації можуть проводитися не тільки в школі, але й у НВК, професійному навчальному закладі, на підприємстві, в організації, науковій установі, поліклініках.

З цією метою бажано створювати профконсультпункти (кабінети) – шкільні чи межшкільні. Турбота про організацію таких пунктів може бути покладена на відділи освіти, галузеві профспілки, центри зайнятості.

Консультантів таких пунктів необхідно забезпечити даними набору у вузи, технікуми й училища, ознайомити з додатковими потребами в трудових ресурсах (міста, району, області, країни), з планами економічного і соціального розвитку. На пунктах повинні бути також класифікаційні списки спеціальностей, умови прийому до навчальних закладів і безпосередньо на виробництво, набір профессіограм та ін.

На профконсультпункте школярам необхідно дати кваліфіковану консультацію по цікавлячим їх професіях. Тут може бути зроблений для них профвідбір (підбор) з медико-психологічними іспитами.

У школах можливе створення профконсультаційних комісій. Функції таких комісій складаються в наданні допомоги учням у виборі професії. На своєму засіданні наприкінці навчання учнів у 9–11 класах комісія розглядає особисті профорієнтаційні справи учнів (профконсультаційні карти, анкети вибору професії, характеристики, дані медичних і психофізіологічних обстежень та інші документи), заслуховує класних керівників, шкільних психологів, після чого дає остаточну пораду школяреві на вибір його майбутньої професії. Одночасно з цим вона вручає кожному з них характеристику-рекомендацію.