Сутність попередньої професійної діагностики школярів.

Прочитайте, виділите ключові компоненти особистості, які необхідно вивчити при професійній діагностиці школярів.

Зміст роботи з попередньої професійної діагностиці школяра полягає у всебічному вивченні його особистості, тобто вивченні наступних компонентів:

– інтереси, схильності, здібності, ціннісні орієнтації, професійні наміри;

– індивідуальні психічні особливості;

– індивідуальні властивості нервової системи;

– знання, уміння, навички, які є в наявності.

Ефективність роботи вчителя з профдіагностики багато в чому залежить від активності школярів у пошуку свого покликання. Тут важливо домогтися, щоб учень, порадившись з батьками, вчителями, не тільки намітив своє трудове майбутнє, але ще в школі почав готуватися до нього. Вибір професії школярем повинний ґрунтуватися як на знанні своїх прагнень, психофізіологічних особливостей, так і на розумінні свого місця як кваліфікованого фахівця в сучасному виробництві.

Вибираючи професію, визначаючи свій життєвий шлях, майже всі учні звертаються за порадою до старших й особливо до фахівців. Тому важливо, щоб вчителі, класні керівники, завідувач кабінетом профорієнтації, шкільний лікар могли дати учню науково обґрунтовану, педагогічно правильну, достовірну рекомендацію про вибір найбільш придатного йому виду трудової діяльності.

За результатами послідовно проведених діагностичних обстежень школяр може переконатися в тому, що його зусилля не даремні і він наближається до того, щоб відповідати вимогам професії. Молоді люди, підлітки, що правильно вибрали професію, успішно трудяться, підвищують свою кваліфікацію, одержують задоволення від результатів праці.

Кожному педагогу, який проводить профдіагностичну роботу, треба пам'ятати, що профдіагностику не можна використовувати для нав'язування школяреві тієї чи іншої професії. Адже зростаючому організму властива велика пластичність, можливість розвитку компенсаторних механізмів. Тому вибір професії повинний робити тільки сам школяр. Батьки ж, педагоги, використовуючи науково обґрунтовані прийоми і методи профдіагностики, покликані лише допомогти йому зробити це.

Профдіагностикав школі знаходиться в нерозривному зв'язку із соціологічною діагностикою,якавключає:

– вивчення життєвих планів учнів;

– вплив матеріально-економічних умов, виробничого оточення на вибір професії;

– вплив престижності професій на формування профнамірів учнів;

– вплив мікросередовища на вибір професії школярами.

Одна з головних задач попередньої профдіагностики в школі – визначення придатності школяра до певної професії відповідно до психофізіологічних властивостей особистості.

Зараз установлено, що в переважній більшості сучасних професій можуть трудитися при наявності позитивної мотивації всі психічно здорові люди, якщо, звичайно, у них не будуть установлені які-небудь медичні протипоказання. Відповідно до теорії про типологічні індивідуальні особливості вищої нервової діяльності, кожна людина володіє уродженими психофізіологічними властивостями. Деякі властивості психіки передаються і зберігаються протягом майже всього життя. Сила і рухливість нервових процесів є стабільними властивостями нервової системи.

Працюючи по однаковій спеціальності, одні люди досягають великих успіхів, інші – менших. Це пояснюється індивідуальністю нервової системи людини, тому деякі характерні психофізіологічні риси сприяють швидкому оволодінню одними спеціальностями й у той же час перешкоджають успішної діяльності в інших.

Навчання І.П. Павлова про вплив центральної нервової системи на динамічні особливості поведінки виділяє три основних властивості нервової системи: силу, урівноваженість, рухливість збуджувального і гальмового процесів – два типи нервових процесів: сильний і слабкий. Як уже говорилося вище, їхнє сполучення дає чотири основних типи темпераменту.

Властивості і тип нервової системи вважають професійно важливими характеристиками. Наприклад, люди із сильним типом нервової системи можуть виконувати складну, напружену і відповідальну роботу, просиджувати довгий час перед пультом керування і бути при цьому готовими до екстрених непередбачених дій, зберігати витримку і самовладання. Це стосується таких спеціальностей, як диспетчер аеропорту, оператор енергосистеми, оператор поточної лінії сталеливарного цеху, апаратник хімічних виробництв та інші подібні професії. Людям зі слабким типом притаманна мала витривалість нервової системи. Але цей недолік завжди компенсується такими позитивними якостями, як висока слухова, зорова та інша чутливість, що дає перевагу при оволодінні професіями, що висувають підвищені вимоги дом'язово-суглобної чутливості рухового аналізатора, точності окоміру. Це стосується насамперед професій часової і радіоелектронної промисловості, де передбачається точна робота з дрібними деталями.

Вивчення особистості учня з метою профорієнтації повинне носити не випадковий, а систематичний характер. Відомості про психофізіологічні особливості школяра, отримані в результаті профдіагностики, допоможуть учителю рекомендувати учню ті професії, вимоги яких найбільше підходять його індивідуальним властивостям нервової системи, типу темпераменту.

Медичний аспект профдіагностики учнів полягає в тому, що консультація, яку дає шкільний лікар, повинна допомогти йому визначити, чи відповідає стан його здоров'я вимогам професії, що обирається. Шкільному лікарю необхідно добре знати санітарно-гігієнічні умови праці, вплив виробничого середовища тих професій, що мріють одержати школярі. Лікар визначає наявність виробничих шкодливостей і їхній вплив на здоров'я того школяра, що хотів би працювати саме по цій спеціальності.

Професія повинна не поглиблювати відхилення в здоров'ї, якщо вони вже є, а допомагати їх компенсувати. Лікарю в питаннях медичної профконсультації необхідно керуватися принципом: щадити хворий орган і максимально використовувати розвиті функції. Регулярно проводячи медичні огляди учнів, шкільний лікар разом з іншими лікарями-фахівцями повинний виявити всі, навіть найменші відхилення в стані здоров'я школяра, тому що в майбутньому вони можуть стати причиною обмеження професійної придатності.

Огляди показують, чи здоровий школяр, а якщо він хворий, то як розвиті компенсаторні механізми організму. Лікарі покликані визначити: функціональні відхилення в серцево-судинній системі (пов'язані з перебудовою, що відбувається у віці 13–14 років); функціональні розлади з боку вегетативних функцій (пов'язані з перебудовою ендокринної системи підлітків); зміна секреторної і моторної діяльності шлунка; зміни з боку опорно-рухового апарата; аномалії органів зору; аномалії органів слуху.

Шкільний лікар повинний також визначити вплив виробничих факторів на органи зростаючого організму підлітків, компенсаторні реакції тих органів і систем, на які очікуються ці впливи.

Якщо в профдіагностичної роботі з учнями серйозна увага приділяється медичному аспекту, якщо професія школяреві рекомендується з урахуванням стану здоров'я й індивідуальних особливостей організму, то праця по обраної учнем професії буде здійснювати тільки позитивну дія на його організм.