Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.

Політична культура — це специфічний, історично і класово зумовлений продукт життєдіяльності людей, їхньої політичної творчості, що відображає процес освоєння класами, націями, іншими соціальними спільностями й індивідами політичних відносин.

Політична культура - зумовлений попереднім політичним досвідом певний рівень політичної свідомості людей у суспільстві, їхнє вміння використовувати набуті політичні знання в практичній діяльності, а також способи політичних дій і політичної поведінки індивідів або суспільних груп

Ще недавно політологи відмічали такі особливості політичної культури сучасної України:

- заідеологізованість мислення, непримиренність до будь-яких нетрадиційних поглядів

- низька компетентність у керування справами суспільства та держави

- правовий нігілізм

- нерозвинутість громадянських позицій

- недостатньо розвинена індивідуальність

- підданські відносини до будь-якого центру реальної влади

- феномен „спіраль мовчання”

Ситуація значно змінилася після Помаранчевої революції, внесення змін до виборчого законодавства, конституційної реформи, посилення демократичних процесів. Людина відчула реальну можливість здійснювати своє волевиявлення, що значно підвищило її політичну свідомість, поведінку тощо.

ЗМІ сприяють підвищенню політичної культури. Політологи визнають, що в Росії немає жодної передачі в прямому ефірі подібних щотижневим українським телевізійним програмам.

Функції політичної культури.

Функції політичної культури :- регулятивна; - нормативно-ціннісна; захисна;виховна; комунiкативна; - інтегративна; - пiзнавальна; - прогностична.

Функція - роль, яку соціальний інститут або явище відіграють у житті суспільства.

Пізнавальна - озброює людей знаннями, необхідними для успішної діяльності у сфері політики, для формування кожною людиною власної думки з питань політики й політичного життя. (знання політичних і правових норм, законів країни, політичних принципів, способів політичного управління суспільством, структури й функції політичної системи)

Регулююча в прямому або опосередкованому впливові на поведінку людей та організацій щодо сприйняття ними політичних подій, оцінки існуючих політичних систем та їх окремих елементів, політичних діячів, посадових осіб апарату

управління, а також впливу на процес підготовки і прийняття політико-управлінських рішень і т.п.

Виховна - сприяє інтелектуальному розвитку особистості, розширенню його кругозору завдяки набутим політичним знанням

Комунікативна - через політичні традиції, які домінують у суспільній свідомості і практиці, стереотипи політичної свідомості і поведінки передаються новим поколінням. Шляхом виховання й навчання, а також під впливом безпосередньої практики нові покоління сприймають існуючі еталони домінуючої політичної культури.

Інтегративна  - політична культура стає опорою існуючої політичної системи, сприяє згуртованості всіх верств населення, створюючи таким чином широку соціальну базу системи влади правлячого класу, забезпечуючи підтримку функціонуючої політичної системи більшістю населення.

Політичні міфи та стереотипи

Полiтична мiфологiя - це елемент, складова частина масової полiтичної cвідoмості, що базується на некритичному емоцiйно забарвле­ному тiлесному уявленнi про полiтичну дiйснiсть, яке замiщує реальне уявлення про неї та її справжнє значення.

Її структурною одиницею є стереотипнi полiтичнi зразки - мiфи (стандартизованi, впорядкованi, емоцiйно забарвленi уявлення про соцiально-по­лiтичний об'єкт, прийнятi не на основі рацiональних дослiджень або роздумiв, а на вipy). Особливості: = поєднує реальнicть й вигадки, забезпечує їх правдоподiбнicть (рацiоналiзованi, свідомо й цiлеспрямо­вано створюються iдеологами на основі бажань, надiй i сподiвань людей, а потiм поширюються через 3MI) = формує свiтовiдчуття, стійкі психологiчнi й iдео­логiчнi установки

= використовується як засiб досягнення та легiтимiзацiї влади й полiтики, засiб прищеплення

громадянам певних цiнностей i способiв по­ведiнки, для спрямування поведiнки в певне русло, запо­бiгання соцiальним катаклiзмам тощо.

Кожен уряд намагається переконати громадян, що вiн пiклyється про свiй народ, хоча ця турбота мaє iлюзорний характер, оскільки він вiдстоює iнтереси певної части­ни правлячої елiти. "Тенденції на краще" манiпyлювання статистичними показниками.

3а допомогою мiфiв полiт. сили) мобiлiзують енергiю людей на вирiшення складних економiчних i соцiальних завдань. Опозицiя використовує мiф про благотворну дію соцiальної революції, яка змiнить життя всіх людей на краще. (при цьому руйнівна революцiя слугує інтe­ресам вузьких верств населення) наприклад – Помаранчова революція.

Полiт.мiфологiя потрiбна полiтикам, якi при владi та тим, котpi прагнуть до неї.

Пiдвищення полiтичної культури населення певною мірою допомагає розпiзнавати мiфологiю й ухвалювати рацiональнi полiтичнi рiшення. 

Зробіть порівняльний аналіз політичних культур: Захід-Схід-Україна.

Політологи декілька років тому виділяли такі Цінності та орієнтації:

західної політичної культури:

Орієнтація в полiтицi на рацiональнi цілі, інтереси.

Верховенство прав i свобод особистості. Автономність індивіда.

Орiєнтацiя на конфлiкт i узгодження рiзних інтересів. Визнання прав опозиції. Толерантність.

Орiєнтацiя на горизонтальнi зв'язки.

Цiннiсть громадянського суспiльства.

Орiєнтацiя на домiнування iнновацiй.

Орiєнтацiя на забезпечення правопорядку з боку держави, гарантії прав і свобод людини.

Лідер – кращий з рівних.

східної політичної культури:

Орієнтація в політиці на етнічні цінності, традиції.

Верховенство суспільних, групових інтересів над особистісними.

Орієнтація на безконфліктність суспільства. Негативне ставлення до опозиції та інакодумства.

Орієнтація на патронажно-клієнтальні зв’язки. Цінність родини, роду, общини, корпорації.

Орієнтація на домінування традицій.

Орієнтація на патронаж з боку держави.

Лідер – батько нації.

На мою думку на політичні культури як Сходу так і Заходу вплинули події Помаранчевої Революції.Населення всіх регіонів України переглядали та переосмислювали свої погляди та переконання, значно підвищено політичну свідомість та громадянську активність активізовано демократичні процеси . незалежно від місця проживання