Критерії класифікації політичних партій. тип політичних партій.

Політична партія – організована група однодумців, яка виражає інтереси частини народу (класу, класів, соціальних верств) і має на меті реалізувати їх через завоювання державної влади або через участь у її здійсненні.

Їх зміст і сутність розкриваються через класифікацію, в основу якої покладені різні критерії: соціальна природа, ідеологічна спрямованість, принципи організації, форми і методи правління тощо: - за соціальною природою: партії, що виражають інтереси: = окремих класів (буржуазні, робітничі, селянські тощо); = окремих соціальних верств та гуртів (інтелігенції, дрібної буржуазії); = кількох класів та соціальних гуртів (політичні партії, на основі соціально-визвольних рухів). - за ставленням до прогресу: радикальні, консервативні, реформістські, реакційні, революційні - за ставленням до прогресу: радикальні, консервативні, реформістські, реакційні, революційні

- за ідеологічним спрямуванням: = ідейно-політичні або світогляд­ні, які у своїй діяльності керуються певними ідеологічними принципами (комуністичні, соціалістичні, фашистські, ліберально-демократичні); 2) прагматичні або партії виборчої кампанії для мобілізації більшої частини електорату для перемоги на виборах.

- за принципами організації = кадрові партії – невелика кількість професійних політиків та привілейоване фінансування = масові партії залучають більшу кількість членів для фінансування діяльності за допомогою членських внесків; = партії, з формально визначеними принципами членства (статут, умови вступу до партії, партійна дисципліна); = партії, з відсутнім інститутом офіційного членства (належність через голосування за її кандидатів на виборах) = парламентські партії.

Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.

Існують різні типи партійних систем: однопартійна, домінантна, двопартійна, три та чотири партійна, обмеженого (поміркованого) плюралізму, крайнього (поляризованого) плюралізму, атомізована тощо Виборча система впливає на формування типу партійних систем.

Однопартійність притаманна політ. суспільству, де відсутня розвинута соціально-класова структура, відстала економіка, низький рівень політичної культури більшості населення, демократія у зародковому стані.

У більшості держав функціонують багатопартійні політичні системи, які є умовою демократизації суспільства. Багатопартійність - найбільш розвинена форма політичного плюралізму, який віддзеркалює багатоманітність інтересів класів, соціальних груп та спільнот, що виявляються в політичній сфері.

Багатопартійність має як позитивні, так і негативні риси, зокрема позитивні:: 1. всебічне висвітлення політичних рішень: аьтернативнiсть, прекон­ливiсть аргументації, наявність захисникiв i критикiв; 2. опозицiя примушує уряд дiяти ефективнiше. Обмеження диктаторських методiв керування, зловживання владою, егоїстичнi настроїв еліти 3. виховуються дисциплiна i відповідальність в партії, необхiднi для перемоги над конкурентами; 4. Пiдвищується рівень культури, професiоналiзму партiйних керівників 5. з'являються нові лідери 6. обмежуються привiлеї еліти правлячої партiї, зменшується розрив з рядовими партiйцями.

Разом з тим існують негативні риси:

1. погляд на все пiд кутом зору «своєї» партії, домінування партійних, а не загальнодержавних цілей

2. бо­ротьба з опозицією призводить до «розпорошення» урядової влади,

3. під час пристрастей політичної боротьби використову­ють недемократичнi засоби, «чорнi» полiтичнi технології;

4. Обмеження терміну перебування при владi

змушує правлячу партiю не тiльки iнтенсифiкувати реалiзацiю своєї полiтичної про­грами, а й дiставати максималь­ний особистий прибуток зi службового становища.

Соціальні, економічні та інші основи багатопартійності.

Політична партія – організована група однодумців, яка виражає інтереси частини народу (класу, класів, соціальних верств) і має на меті реалізувати їх через завоювання державної влади або через участь у її здійсненні.

Існують різні типи партійних систем: однопартійна, домінантна, двопартійна, три та чотири партійна, обмеженого (поміркованого) плюралізму, крайнього (поляризованого) плюралізму, атомізована тощо Виборча система впливає на формування типу партійних систем.

Багатопартійність - найбільш розвинена форма політичного плюралізму, який віддзеркалює багатоманітність інтересів класів, соціальних груп та спільнот, що виявляються в політичній сфері.

Об’єктивною основою багатопартійності є:

- Соцiальна диференціація суспільства, наявнiсть у ньому класів, етносів, конфесiйних об'єднань, інших соцiальних спiльнот зi специфiчними iнтересами кожноiї з них;

- Наявність соціально-політичних інтepeciв, спiльних для рiзних соцiальних суб'єктiв: груп, верств, об'єднань;

- Наявнiсть у панiвних класах та інших соцiальних спiльнотах i верствах угруповань, що конкурують у боротьбi за владу;

- Суперечливiсть суспiльного бутя.

-

Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.

Партійна система = система відносин суперництва та співробітництва між існуючими у конкретному суспільстві політичними партіями. = частина політичної системи, у широкому розумінні є повною єдністю існуючих у суспільстві політ. інститутів, норм, свідомості і відносин, у вузькому – системою політ. інститутів, що беруть участь у здійсненні політ. влади.

Є класифікація партійних систем на основі загальносистемних характеристик: =Стабільні та нестабільні; = Функціонуючі у нормальній та надзвичайній обстановці; = Альтернативні та не альтернативні; = Наднаціональні, загальнонаціо-нальні, локальні, регіональні; = Альтернативні; = Поляризовані (біполярні), багатополярні та атомізовані; = Молоді та з тривалою історією.

На основі комплексної класифікації партійних систем, такі типи: Однопартійна; Двопартійна; Неальтернативні, багатопартійні; Двоблоковані, багатопартійні; Ситуація відсутності партійної системи; Багатополюсна система багатопартійної роздробленості; Альтернативні системи з обмеженою кількістю легальних партій.

В У. політичний плюралізм і багатопартійна політ. система закріплені К., статус політичних партій в Законі “Про об’єднання громадян”, виборчому законодавстві

На формування типу політичної системи впливає виборча система. М.Дюверже сформував „3 соціологічні закони впливу”:

1. Пропорційна виборча система – веде до партійної системи з численними партіями, що мають жорстку внутрішню структуру і не залежать одна від одної

Мажоритарна виборча система голосування в

два тури (абсолютної більшості) зумовлює появу партійної системи, до якої належать кілька партій, що мають гнучкі позиції і прагнуть до взаємних контактів і компромісів

3. Мажоритарна виборча система голосування в один тур (відносної більшості) породжує партійну систему, що характеризує суперництво двох партій