Якими рисами, на ваш погляд, повинен бути наділений сучасний політичний лідер?

Особистість, яка претендує на лідерство, повинна мати певні соціально значущі риси, які формуються в процесі її взаємодії з іншими людьми. Психологи й політологи вважають, що влада розбещує багатьох людей: гарні можуть стати поганими, а погані — ще гіршими. А тому люди, яким притаманний тиранічний характер, не повинні бути допущені до державної влади Необхідні й "пробивна сила" та вміння переконувати і об'єднувати навколо себе людей. Політичний діяч має бути також толерантним (терпимим), душевним, чуйним, благородним, чесним та совісним

Характерні риси політичних лідерів:

- Наявнiсть чiткої полiтичної програми, що вiдпо­вiдає інересам великих соцiальних груп;

- Популярнiсть, умiння подобатися людям,

- завойовувати їх симпатії;

- Полiтична воля, здатність брати на себе відповідальність та уміння реалізовувати свою програму;

- Гострий розум та політична iнтуiцiя;

- Органiзаторський талант та організаторські здiбностi.

Якості політичного лідера:

1)Готовнiсть виходити за межi бюрократичних процедур пiд час прийняття рiшень в екстремальних ситуацiях → мистецтво створювати принципово нову модель поведiнки i мислення, яка б поширювалась у всьому суспiльствi.

2)Уміння допомогти нацiї повiрити в майбутнє, подолати невпевненiсть → умiння Формулювати нові творчi цiлi, евристичнi програми та iдеологiю за умов, коли втрачено cтapi орiєнтири, суспiльство розколоте, у ньому панують анархiя i апатія.

3)Здатнiсть персонiфiкувати функцiональнi цiн­нocтi вiдповiдно до конкретного iсторичного пе­pioдy → Здатнiсть пов'язувати актуальнi інтереси з iсторiєю краiїни, традицiями сучасного та попереднiх поколiнь

Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні особиста думка).

Критеріями оцінки популярності та ефективності діяльності лідера в сучасній Україні є відповідь на питання: що конкретно той чи інший політик зробив для економічного росту держави, для покращення благополуччя кожного конкретного громадянина та його вплив на імідж України на зовнішньому ринку.

Важливим елементом ефективної політичної діяльності лідера є довіра, емоційна й практична підтримка лідера його при­бічниками. Тоді люди охоче і без примусу беруть участь у реаліза­ції запропонованої ним політичної лінії. За умов загальної довіри прорахунки лідера не дуже помічають, а

помилки легко вибача­ють. Коли такий лідер раптом міняє політичний курс на інший, то це можуть розцінювати не як крах його попередніх задумів, а як гнучку політичну тактику та необхідний прагматизм.

У разі браку або втрати довіри до лідера з боку мас. (втрату здатності гідно репрезентувати інтереси своїх прихильників і провал раніше проголошених намірів) - лідер стає об'єктом жорстокої критики і на­віть глузування з боку різних політичних сил. У суспільному житті різні політичні угруповання вдаються до тактики протидії або й політичного виклику офіційній політиці. Це відбивається у виявах прихованої або відкритої ворожості як до самого лідера, так і до тієї політики, яку він проводить. Тоді, збільшується кількість порушень писаних та неписаних законів, виявів екстремізму та громадянської непокори, які можуть призвес­ти до суспільних заворушень або навіть до громадянської війни.

За тих самих соціальних умов, той самий клас або верства можуть висувати різних лідерів — конформіс­тів, що «пливуть за течією», і нонконформістів, тобто тих, хто йде «проти течії», долаючи інерцію та опір.

Роль лідерів є особливо значною в переломні періоди розвит­ку, коли від них вимагається швидке прийняття рішень, здатність правильно зрозуміти конкретні завдання.

Сутність політичного лідерства та його функції.

Полiтичне лiдерство- це процес взаємодiї мiж людьми, пiд час якого однi виражають потреби, iнтереси своїх послiдовникiв i в силу цього мають престиж i вплив, а iншi добровiльно вiддають їм частину своїх полiтичних владних повноважень i прав для здiйснення їх цiлеспрямованого представництва i реалiзацiї.

Дiяльнiсть лiдера обов 'язково передбачає:

1)полiтичний дiагноз, який означає аналiз i оцiнку ситуацiї;

2) визначення напрямiв i програми дiяльностi, яка сприяє розв'язанню суспiльної проблеми;

) мобiлiзацiю виконавцiв (посадових осiб, бюрократiї i населення) на реалiзацiю цiлей.

Основні функції політичних лідерів:

- Iнтеграцiя суспiльства, об'єднання населення;

- Прийняття оптимальних політичних рiшень;

- Соцiальний арбiтраж i патро­наж,

- захист населення вiд безза­коння, самоправства, бюрократiї, пiдтримка порядку в суспiльствi;

- Взаємовiдносини влади i населения, запобiгання вiдсторонен­ню громадян вiд полiтики;

- Генерування оптимiзму i соцiальної енергії, згуртування насе­лення навколо спiльної полiтичної ідеї;

- Легiтимiзацiя полiтичного ладу.

Які фактори найбільше впливають на характер політичного лідерства?

Існування й функціонування лідера визначається об'єктивними потребами органі­зації соціального життя. Особа, що претендує на лідерство, повинна мати певні соціальне значущі риси, які формую­ться в процесі її взаємодії з іншими людьми. Уже те, що особистість стає лідером, бере на себе відповідальність, спричиняє певні змі­ни її поведінки, індивідуальних характеристик, хоч детермінова­ність поведінки лідера суспільними відносинами зовсім не позба­вляє його індивідуальності та активності. У політичному житті за характером і масштабами діяльності розділяють лідерів трьох рівнів:

лідер першого рівня — малої групи;

висуває невеликий колектив людей, які мають спільні інтереси, формується на підставі особистих рис людини, які оцінюються групою безпосередньо в процесі спільної групової діяльності, притаманні, організаторські здібності, уміння спілкуватися, діловитість, підприємливість, прагматизм, велика працездат­ність, висока аналітичність розуму, компетентність, яскраво ви­явлена схильність до суспільної та державної діяльності, міцність принципів і переконань за здатності до сприйняття альтернатив і пошуку нового, уміння переконувати і вести за собою людей, оп­тимізм, увага до людини тощо

лідер другого рівня — громадського руху (організації, партії) громадський досвід, не­ординарні особисті риси, знання суті проблем, бачення шляхів їх вирішення, підтримка людей, можливість очолити цей процес

лідер третього рівня — політик, що діє в системі владних відносин у національному масштабі.,це:

= «дистанційне» лідерство (лідер і його прибічники не мають прямих контактів з населенням; їх відносини з народом опосе­редковуються масовими комунікаціями, організаціями, людьми, що обслуговують політичну машину); =«багаторольове» лідерство (лідер орієнтується на бажання свого безпосереднього оточення, політичної партії, бюрократичної виконавчої машини, широкого загалу і його завдання — підтриму­вати рівновагу між цими, часто дуже суперечливими, бажаннями);