Поняття, природа та риси політичної влади

Політична влада= здатність і можливість справляти певний вплив на діяльність та поведінку людей за допомогою відповідних засобів – волі. авторитету, права, насилля.

= різновид соціальної влади, за допомогою якої реалізуються життєво важливі інтереси великих або впливових соціальних груп (класів, партій, націй)

= організаційно-управлінський та регулятивно-контрольний механізм здійснення політики.

Характерні її риси:

- має суспільний характер

- домінування владної волі

- захищає інтереси великих груп людей (одного класу чи верстви населення, еліти)

- має  особливий апарат управління (політичні інститути)

- має монополію на регламентацію життя суспільства, виявляється в процесі підготовки, прийняття та реалізації політичних рішень

- має можливість впливу на суспільство та людей через право, переконання, авторитет, традиції, емоції, примус, маніпулювання, виховання

- має легітимність

Джерела політичної влади: = сила, = багатство, = становище у суспільстві, = організація, = знання та інформація

Буває:

= за правомірністю: легальна та нелегальна

= за засобами вирішення політичних завдань: державна (держава - найвища форма політичної влади), партійна, влада формальних та неформальних обєднань

Але, політична влада ширша ніж державна, вона має суб’єктів політичної влади:

-безпосередніх (народ, органи державної влади та місцевого самоврядування, політичні партії)

-опосередкованих (профспілки, громадські організації тощо)

Коли і чому виникла влада?

Влада як історичне явище виникла ще у первісному суспільстві. Публічна влада первісного суспільства виражала і захищала інтереси всіх членів роду. З огляду на спільність інтересів та взаємодопомогу усіх членів роду: влада виникала в рамках роду на кровно-родинних зв'язках, члени роду не мали антагоністичних протиріч, не було відмінностей між їх правами і обов'язками, був відсутній апарату примусу, на який могла б спиратися публічна влада.

В психологічному плані влада виникає через

схильність одних людей до володарювання, а інших до підкорення. Але політична влада існувала не на всіх етапах розвитку суспільства, оскільки в примітивному суспільстві не було необхідності регулювання проблем різних соціальних інтересів.

Політична влада виникає там і тоді, коли виникають соціальна нерівність, відмінність соціально-класових інтересів та власне держава як інститут об’єднання суспільства. Джерела політичної влади: = сила, = багатство, = становище у суспільстві, = організація, = знання та інформація

Держава є найвищою формою політичної влади, тобто причини виникнення держави є причинами виникнення політичної влади, а саме це чинники:

=Економічні (1. Перехід від споживчого господарства до виробничого 2. Три великі поділи праці: - відокремлення скотарства від землеробства; - відокремлення ремесла - відокремлення торгівлі 3. Зростання продуктивності праці, поява надлишкового продукту та приватної власності.)

= Соціальні (1. Розпад роду та виникнення патріархальної сім’ї 2. Поява суспільних антагонізмів та неспроможність суспільної влади врегулювати суспільні суперечності 3. Утворення спеціальної організації людей (публічної влади), що професійно здійснюють керівництво в суспільстві

= Психологічні (1. Схильність психіки людини до покори = Культурні (1. Духовний розвиток, поява релігії, письма)

Політична влада та її функції.

Політична влада= здатність і можливість справляти певний вплив на діяльність та поведінку людей за допомогою відповідних засобів – волі. авторитету, права, насилля. Політична влада відіграє надзвичайно велику роль у житті суспільства і виконує такі головні соціальні функції.

Інтегративна функція. - інтегрування зусиль різноманітних соціально-політичних сил, полі­тичних партій та суспільних об'єднань на основі загальнонаціональних інтересів (владні структури

намагаю­ться запобігати і долати конфлікти, бути конструктивними).

Регулятивна функція. - ре­гулювання життєдіяльності суспільства, здійснення політико-нормативного регулювання суспільного життя.

Мотиваційна функція. - формуван­ня мотивів політичної діяльності, підпорядкування суспільно значущим мотивам усіх інших мотивів політичної діяльності різ­номанітних політичних сил та політико-організаційних структур.

Консолідуюча функція. - консолідація всіх елементів політичної системи - намагання не допустити виявів конфронтації та консолідувати суспільство (з урахуванням характеру і тенденцій розвитку в суспільстві політичних відносин, політичних інститутів, норм політичного життя, виходя­чи з особливостей функціонування політичного режиму та рівня політичної культури). Якщо влада буде нездатна це зробити, то це може призвести до серйозних деформацій та криз.

Стабілізаційна функція. організації суспільного й політичного життя - постійне зміцнення політичної системи, безперервне оновлення та розвиток демократичних політичних інститутів, гарантованість та захист політичних прав та свобод громадян.

Основні концепції влади.

Політична влада= здатність і можливість справляти певний вплив на діяльність та поведінку людей за допомогою відповідних засобів – волі. авторитету, права, насилля.

Існують різні концепції політичної влади, так влада:

Біхевіористська – (з англ.  «поведінка») як певний тип поведінки, заснований на можливості зміни поведінки інших людей

Інструменталістська –як можливість

використання певних засобів, зокрема насильства

Телеологічна – як досягнення певних цілей і отримання результатів

Структуралістська – як особливі відносини між керівником та підлеглими

Конфліктологічна – як можливість прийняття рішень щодо розподілу благ у конфліктних ситуаціях

Реляціоністська (з англ.. відносини) як міжособистісні стосунки, які дають змогу одній особі змінювати поведінку іншої

Біологічна – як біологічне явище, притаманне і тваринам і людині, що передається на генному рівні і виражається в підкоренні одних іншим

Психологічна – джерело влади у природженій здатності людей до конформізму та групового мислення

Раціоналістична – як вияв притаманних людині розумності та раціональності мислення

Ірраціоналістична – джерело влади є в ірраціональних мотиваціях людей, що ґрунтується на примітивних стереотипах поведінки, міфах, символах. Влада здійснюється за допомогою культу людини – сильної, жорсткої, агресивної.

Соціокультурна – влада пояснюється особливостями культури даного суспільства.