Причини виникнення політики в суспільстві?

«Політика», з грецького перекладається як мистецтво управління державою. Ще давньогрецький філософ Аристотель вважав, що людина не лише мисляча істота, а й істота політична. Він вперше застосував цей термін у своєму творі про державу, правління й володарювання, що мав назву „Роlitikе”.

Політика, як відносно самостійна сфера суспільного життя виникла в період переходу від первіснообщинного життя до цивілізації з огляду на:

· Соціальну (класове розшарування), етнічну та релігійну диференціацію (нерівність) суспільства:

зменшення значення кровно-родинних зв’язків, звичаїв, традицій, сили суспільної думки, як регуляторів відносин між людьми

· ускладнення та зростання потреб, загострення суперечностей між інтересами різних соціальних груп

· суспільний поділ праці, виникнення приватної власності

· формування публічної влади - держави

· культурний прогрес

· зростання соціальної мобільності суспільства

Політика виникла як сфера суспільних відносин, що забезпечує погодження, регулювання, реалізацію інтересів людей за допомогою влади.

Які функції політика виконує в суспільстві? Виділіть, на ваш погляд, найбільш важливі функції та аргументи на свій вибір.

Політика виконує в суспільстві різноманітні функції:

- формування ціннісних орієнтирів соціального прогресу

- задоволення владно значущих інтересів усіх груп і верств суспільства

- раціоналізація конфліктів і протиріч та спрямування їх у русло нормального цивілізованого діалогу поміж громадянами і державою

- примус в інтересах окремих верств населення або всього суспільства в цілому (напр. податки).

- залучення громадян до участі у політиці та політична соціалізація особистості

- інтеграція різних верств населення за рахунок підпорядкування їх інтересів інтересам усього суспільства (наприклад: частина громадян не хоче приватизувати землю, інші хочуть - шукають вихід, політику компромісу).

- забезпечення соціально-економічного та соціально-політичного розвитку всього суспільства та окремої особи, ствердження на практиці прав громадян.

Політика як наука і мистецтво.

Політика виступає одночасно і як наука, і як мистецтво політичного керівництва.

Політика – це наука зі своєю системою категорій, закономірностей і методів, як наука, вона виходить із законів суспільного розвитку, із суворого наукового аналізу суспільно-політичного життя, невіддільна від теорії, яка відображає ці закони і служить методом аналізу дійсності. Не може виступати в суспільному житті як сфера дії окремої особи, соціальної групи або класу.

Політика– як мистецтво, це уміння використовувати наявні можливості, приймати правильні й виважені політичні рішення як на основі теоретичних знань і перевірених історичною практи­кою логічних висновків, так і за допомогою уяви, інтуїції, творчої сміливості та ініціативи.

Як мистецтво вона має справу з суб'єктивною стороною соціальних процесів, пов'язана з умінням політика працювати з людьми, із здатності політика вибрати форми участі мас у політичному житті, які відповідали б даному етапу суспільного розвитку, рівню її політичної культури і політичної свідомості.

 Характер, зміст, результати діяльності політика залежать, насамперед, від рівня підготовки, знань, досвіду, інтуїції, кваліфікації, ідейних і політичних орієнтацій, уміння і здатності аналізувати і

прогнозувати хід подій.

Роль мистецтва в політиці зумовлюється ймовірним характером політичного процесу, можливістю появи непередбачених чинників.

Мистецтво політичної боротьби, політичного компромісу, політичної роботи з людьми та прийняття рішень, інших форм політичної діяльності, не має переважати над науково-раціональними засадами політики.

Мистецтво без міри — це ризик перетворення справжньої політики у політиканство та панування лише особистих амбіцій та властолюбства.