Класифікація автотранспортних засобів.

В залежності від потреб, пристосованості до дорожнього покриття, та призначення випускаються автомобілі різних типів.

За призначенням:

4. пасажирські

5. вантажні

6. спеціальні

7. спеціалізовані

за об’ємом двигуна та спорядженою масою:

1. особливо малий клас: до 1200 см.куб., до 850 кг

2. малий: 1200-1800см.куб., 850-1150 кг.

3. середній: 1800-3500см.куб., 1150-1500 кг.

4. великий: >3500см.куб., до 1700 кг.

5. високий: >3500см.куб., >1700кг.

Легкові авто розрізняють за типом кузову: закриті, відкриті, ті що відкриваються; та за кількістю місць.

    Автобуси можуть бути приміські та міжміські та туристичні.

Кількість місць (10-80) залежить від призначення. Автобуси класифікуються за довжиною спорядженого кузова:

1. особливо малий до 5м

2. малий 5-7,5м

3. середній 7,5-9,5

4. великий до 12м

5. особливо великий до 16,5 м

Вантажні автомобілі класифікуються за вантажопідємністю:

1. особливо малий 0,3-1т

2. малий 1-3т

3. середній 3-5 т

4. великий 5-8т

5. особливо великий >8т

Автомобілі спец. призначення:

1. комунальні авто

2. пожежні

3. автокрани.

Спеціалізовані авто перевозять вантажі зі специфічними якостями чи особливостями. До них відносять:

1. цистерни

2. самосвали

3. фургони

4. контейнеровози

Побудова і принцип дії двигунів внутрішнього згорання.

В циліндрі знаходиться поршень з поршневими кільцями, який з’єднується з кривошипом колінчастого валу за рахунок чого поступальний рух поршня перетворюється на обертальний рух колінчастого валу. Одночасно з ним обертається розподільчий вал, який через штовхач, штангу та коромисло газорозподільного механізму відкриває впускний і випускний клапани. Коли впускний клапан відкривається, в циліндр подається паливна суміш, клапан закривається, суміш поршнем стискається до V камери згорання. Коли поршень знаходиться в верхньому положенні, між електродами свічі запалюється іскра, яка запалює суміш. Утворюється суміш з великим T, p, що приводить рухає поршень вниз, який приводить колінчастий вал до обертання.

Класифікація двигунів внутрішнього згорання.

1. По призначенню двигуни поділяють на:

а)стаціонарні

б)транспортні

2. По роду використовуваного палива розрізняють двигуни, що працюють на:

а) легкому рідкому паливі (бензині й гасі);

б) важкому рідкому паливі (мазуті, соляровій олії, дизельному паливі і газоілі);

в) газовому паливі (генераторному, природному, промисловому й іншому газах);

г) змішаному паливі; основним паливом є газ, а для пуску двигуна використовується рідке паливо;

д) різних паливах (бензині, гасі, дизельному паливі й ін.) — багатопаливні двигуни.

3. По способу перетворення теплової енергії в механічну двигуни класифікують на двигуни:

а) внутрішнього

б) із зовнішнім підведенням теплоти. Сюди відносяться: газотурбінні двигуни

в) комбіновані

4. По способу сумішоутворення поршневі двз поділяють на двигуни:

а) із зовнішнім сумішоутворенням — суміш утворюється поза циліндром

б) із внутрішнім сумішоутворенням — при впуску в циліндр надходить тільки повітря, а робоча суміш утвориться усередині циліндра

в) з розшаруванням заряду, при якому в різних зонах камери згоряння утвориться робоча суміш різного складу.

5. По способу запалення робочої суміші розрізняють двигуни:

а) із запаленням робочої суміші від електричної іскри (з іскровим запалюванням);

б) із запаленням від стиску (дизелі);

в) із запаленням газового палива від невеликої порції дизельного палива, що займається від стиску, — газорідинний процес.

6. По способу здійснення робочого циклу поршневі двигуни розділяються на:

а) чотиритактні без наддування (впуск повітря з атмосфери) і з наддуванням (впуск свіжого заряду під тиском);

б) двотактні без наддування і з наддуванням.

7. По способу охолодження розрізняють двигуни:

 а) із рідинним охолодженням;

б) із повітряним охолодженням.

Основні параметри двигуна внутрішнього згорання.

Двигун-це є енергосилова машина яка перетворює будь-який вид енергії в механічну роботу. На більшості сучасних автомобілів застосовуються поршневі теплові двигуни які назив.ДВЗ

Верхня мертва точка – крайнє верхнє положення поршня. Радіус кривошипа – відстань від осі колінчастого валу до осі шатунної шийки (О₁О = r). Такт – часина робочого циклу, яка проходить при переміщенні поршня з одного крайнього положення в інше. Хід поршня – відстань між верхньою та нижньою мертвими точками (l = 2r). V_с камери згорання – об’ємпростору над поршнем в в.м.т. V_l робочий – об’єм, який звільняється при русі поршня у н.м.т. Повний V_п – об’єм над поршнем в н.м.т. (V_п = V_с + V_l). Ступінь стиску – показує у скільки разів зменшився об’єм паливної суміші при переміщенні поршня з в.м.т. до н.м.т.

Робочий цикл 4-х тактного двз.

Робочий цикл 4-тактного двигуна внутрішнього згорання.

Основним параметром що характеризує фізичні процеси,що відбуваються в циліндрах двигуна є тиск газів.Цей параметр постійно змінюється протягом 4-х тактів робочого циклу а відповідно графічну залежність абсолютних тиску газів P над поршнем від об’єма циліндра V назив. Індикаторною діаграмою двигуна.

1 такт – впуск: обидва клапани відкриті, що сприяє повному звільненні робочого об’єму від відпрацьованих газів. Після проходження поршнем в.м.т. газорозподільний механізм закриває випускний клапан і відкриває впускний. Над поршнем утворюється розрідження повітря, за рахунок чого до циліндра надходить паливна суміш і змішуючись із залишками відпрацьованих газів утворює робочу суміш. При взаємодії з нагрітими деталями двигуна, робоча суміш нагрівається і в кінці такту її t становить 70º-110º.

2 такт – стискання: здійснюється при русі поршня від н.м.т. до в.м.т. Закриття впускного клапана здійснюється за запізненням 30º-70º після н.м.т. це використовується для більшого заповнення об’єму циліндра, а відбувається за рахунок інерції потоку паливної суміші у впускному трубопроводі.

3 такт – робочий хід: утворюється іскра на електродах свічі і суміш згорає. При цьому t = 2000º-2500º С, а p = 4,5-5,5 МПа. Найбільш ефективно двз працює коли ці показники досягають максимальних значень при відхиленні кривошипа на 10º-15º. Тільки підчас цього такту двз виробляє корисну роботу.

4 такт – випуск: відбувається підчас руху від в.м.т. до н.м.т. тиск газів ще високий, що дає змогу їм швидко звільняти робочий об’єм циліндра. Випускний клапан відкривається за 60-70 до н.м.т., гази починають виходити з циліндра ще до початку його руху вгору, що забезпечує більш повний вихід відпрацьованих газів.

.