Практична педагогіка або три технології

стан справ і визначав головні напрямки подальшого розвитку процесу інформатизації. Згодом з'являються педагогічні дослідження з питань нових інформаційних технологій.

Незважаючи на досить ґрунтовну розробку педагогічних основ НіТ, ці технології майже не впроваджуються у навчально-виховний процес масової школи. Причини відомі: слабка матеріальна база, непідготовленість учителів, відсутність бажання упроваджувати нові розробки. Мало хто сьогодні говорить про те, що комп'ютер погано поєднується з традиційною системою освіти. І майже всі згодні, що він підвищує мотивацію навчальної діяльності. Очевидно, що можливості комп'ютера як інструмента розвитку пізнавальних, творчих, дослідницьких здібностей зможуть бути затребувані тільки в продуктивній технології, що змінює мету і зміст сучасної освіти у бік задоволення потреб людини.

Сьогодні ще важко говорити про цілісну концепцію нових інформаційних технологій. До них сьогодні зараховуються і засоби інформатизації (комп'ютери, комунікаційні системи, інші електронні пристрої), і способи обробки, передачі, одержання, збереження інформації, і специфічні особливості застосування комп'ютерів у класах. Тому і з'явилися такі визначення, як «нові інформаційні технології навчання», «сучасні інформаційні технології», «НіТ в освіті», «технології комп'ютерного навчання», «педагогічні комп'ютерні системи», «ЕКСЗТН — електронно-комунікативні системи, засоби і технології навчання» і т.ін.

Чому в НіТ присутнє слово «нові»? Адже інформаційні технології в школі були завжди, є й тепер — книги, наприклад, праця з ними. Але тільки з появою нових швидкодіючих ЕОМ та відповідного програмного забезпечення можливості роботи з інформацією якісно змінилися і значно розширилися.

Визначимо шкільні НіТ як сукупність методів і засобів накопичення, обробки, представлення, збереження і передавання інформації. Простіше кажучи, НіТ це все, що забезпечує школі доступ до інформації та її використання для потреб навчання і виховання. Інколи НіТ виділяють в окрему технологію. її структура представлена в таблиці 8.

255

Підласий І.П.

Структура НіТ

Таблиця 8

 Технічні засоби + Педагогічний супровід

Персональний комп'ютер, локальні і глобальні мережі, пристрої введення-виведення, засоби збереження інформації, пери-

 ферійне обладнання і т.д.

Програмні комплекси^ інформаційні системи, системи машинної графіки, системи мультимедіа та гіпермедіа, системи штучного ште-

 лекту, програмні засоби.

Класне устаткування, сканери, принтери, демонстраційні дошки, виносні екрани, засоби захисту, ксерокси, мінітипографії, бази даних,

локальні та міжшкільні мережі, Інтернет і т.д. Книги, електронні посібники, засоби дистанційного навчання тощо

НіТ спрямовані на:

• інтенсифікацію навчально-виховного процесу, підвищення його продуктивності;

• побудову відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослій людині вибудувати власну траєкторію са моосвіти;

• системну інтеграцію предметних областей знань;

• розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до ко мунікативних дій;

• формування інформаційної культури вчителів і учнів;

• реалізацію соціального замовлення, обумовленого інформа тизацією сучасного суспільства.

Усі згодні, що немає рації вводити і вивчати НіТ заради НіТ. Технології і для вчителя, і для учня повинні бути наповнені конкретним змістом, предметним змістом. Для учителя вони мають стати засобом підвищення ефективності педагогічної праці, для учня — засобом, що полегшує і поліпшує продуктивність його навчання. На повну потужність НіТ запрацюють лише при зміні цілей і змісту навчально-виховного процесу. Технологічне переоснащення — це лише необхідна підтримка.

Багато країн уже відмовилися від вивчення такого предмета як «Інформатика та обчислювальна техніка», надаючи перевагу ознайомленню з комп'ютером при вивченні конкретних галузей і

256

Практична педагогіка або три технології

видів людської діяльності, коли учням зрозуміло, як і для яких цілей вони можуть використовувати машинну підтримку. При цьому витрачається набагато менше часу на вивчення самої машини, та й якість навчання основ інформатики значно підвищується. Це ми можемо простежити на прикладі калькулятора, що колись був окремим об'єктом вивчення, а тепер став підручним засобом на уроці. Правила користування ним осягаються в процесі виконання конкретного завдання.

Дослідження, які я веду з 1985 року, переконали в тому, що жоден педагог не бажає вивчати комп'ютер, поки чітко не розуміє, для яких цілей він йому знадобиться в майбутньому. При вирішенні конкретних педагогічних завдань за допомогою ЕОМ оволодіння машиною йде дуже швидко й ефективно. Опанування інформаційних технологій немов би супроводжує процес професійної діяльності і є побічним, але дуже важливим результатом цього процесу.

Не можу не сказати, що Україна була одним з піонерів упровадження нових інформаційних технологій в освіті. У середині 80-х років минулого століття у нас працювали програми, яких не було ніде в світі. Про це можна докладно прочитати у моїх книгах «Вчитель і комп'ютер» (К., 1986) та «Діагностика і експертиза педагогічних проектів» (К., 1998). На жаль, сьогодні ці досягнення втрачені і ми плетемося в хвості світових процесів інформатизації школи. Процеси, що розпочалися у нашому суспільстві у 90-х роках, призупинили упровадження НіТ у практику і відкинули нашу науку і школу назад. Доводиться заново відновлювати і міркувати над упровадженням того, що вже реально працювало в наших класах.

Як поєднуються НіТ з продуктивним навчанням? Вони насамперед відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, надають кращі можливості для власної творчості, одержання і закріплення професійних навичок. Учителям НіТ дозволяють вводити і використовувати принципово нові форми і методи навчання. НіТ відкриває можливості проектування нового навчального середовища. Орієнтовані на вчителя програми-конструкто-ри дозволяють йому оперативно і якісно вирішувати безліч професійних задач — діагностувати, прогнозувати і проектувати навчальні заняття, визначати їхню ефективність, здійснювати розвиваючі і виховні процеси з комп'ютерною підтримкою.

257

Підласий Ї.П.

Сьогодні комп'ютер у школі викорисговується переважно як допоміжний засіб для дещо кращого вирішення управлінських та дидактичних завдань: тиражування текстів, поточного тестування учнівських досягнень, одержання різноманітної інформації з мережі Інтернет, демонстрацій, виконання обчислень і т.ін. Мало використовуються можливості мультимедіа, що не тільки перетворюють ЕОМ на повноцінного співрозмовника, але і дозволяють школярам, не залишаючи класу, бути присутніми на лекціях видатних вчених і педагогів, стати свідками історичних подій, відвідати музеї і культурні центри світу, цікаві куточки Землі. Упровадження у навчальний процес гіпєртекстових технологій відкриває принципово нові можливості роботи з інформацією. За допомогою таких систем можна створювати перехресні посилання в текстових масивах, шукати інформацію за ключовими словами. Системи гіпермедіа синтезують у цілісному об'єкті не тільки фрагменти тексту, але й графіку, звукозапис, фотографії, мультфільми, відеокліпи і т.ін. Використання таких систем дає можливість створювати і широко тиражувати на лазерних компакт-дисках «електронні довідники», книги, енциклопедії. Розвиток інформаційних телекомунікаційних мереж дає новий імпульс системам дистанційного навчання, забезпечує доступ до гігантських обсягів інформації, що зберігається в різних куточках нашої планети.

У світовій практиці добре досліджені можливості шкільного комп'ютера у вирішенні більшості навчально-виховних завдань. Діалогові навчальні системи, що моделюють діяльність учителя, з перевагами інтерактивного спілкування, можуть увійти і в практику української школи, якщо вона стане на шлях продуктивного навчання, задовольнятиме потреби замовників і відмовиться від навчання заради навчання. Добрі перспективи відкриваються і для експертних педагогічних систем, що можуть пояснювати учням стратегію і тактику вирішення різних завдань.

Нові педагогічні завдання на комп'ютерах моделюються і вирішуються поки що дуже мало, але в майбутньому неодмінно зросте частка імітаційного моделювання. Об'єктом засвоєння виступають: а) зовнішні параметри процесу; б) закономірності, недоступні для спостереження у природних умовах; в) зв'язки імітованих явищ з тими параметрами, що автоматично задані програмою; г) пошук параметрів, що оптимізують хід імітованого процесу і т.ін. У світовій практиці вже використовуються «персональні комп'ютерні лабораторії», до складу яких входять «електронні кон-

258