Практична педагогіка або три технології

вищою цінністю; 4) забезпечення реальної можливості повного задоволення потреб кожної людини у відповідності з її намірами, цілями, життєвою стратегією.

Особистісно зорієнтоване виховання стверджує вихованця в ролі активного, свідомого, рівноправного учасника навчально-виховного процесу. Вихованець розвивається у відповідності з власними можливостями. Мета виховання полягає в тому, щоб кожен вихованець міг стати рівноправним суб'єктом діяльності, пізнання і спілкування, вільною, самодіяльною особистістю. Гуманістична педагогіка зорієнтована на особистість. її відмітні ознаки:

• зміщення пріоритетів на розвиток психічних, фізичних, інте лектуальних, моральних і інших сфер особистості замість оволодіння обсягом інформації і формування визначеного кола умінь і навичок;

• зосередження зусиль на формуванні вільної, самостійно мислячої і діючої особистості, громадянина, здатного роби ти обґрунтований вибір у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях;

• забезпечення належних фінансових та організаційних умов для успішного досягнення переорієнтації навчально-вихов ного процесу.

Гуманістична особистісно зорієнтована педагогіка вимагає пристосування школи до учнів, забезпечення для них атмосфери комфорту.

Практика гуманістичної школи уже виробила конкретні форми і методи інноваційної особистісно зорієнтованої діяльності. Серед них:

1. Диференціація навчально-виховної діяльності.

2. Індивідуалізація процесів виховання і навчання.

3. Створення сприятливих умов для розвитку нахилів і здібностей кожного вихованця.

4. Формування гомогенних класів і паралелей.

5. Комфортність навчально-виховної діяльності.

6. Соціальна безпека, захист учнів.

7. Віра в учня, його сили і можливості.

8. Прийняття учня таким, яким він є .

9. Забезпечення успішності навчання і виховання.

10. Зміна цільової установки школи.

11. Обґрунтованість рівня розвитку кожного учня.

12. Виключення заочного навчання (екстернату), як такого, що не забезпечує «духовних зустрічей із учителями».

13. Переорієнтація внутрішніх особистісних установок учителя.

111

Підласий І.П.

14. Посилення гуманітарної освіти.

Значний внесок в оформлення гуманістичної особистісно зорієнтованої технології зробив Карл Роджерс. Його не задовольнили наступні положення традиційної педагогіки:

• Учитель володіє знаннями, учень очікує їхнього засвоєння.

• Основні елементи — уроки й іспити. Урок — домінуюча форма, а іспит визначає рівень пріоритетних знань.

• Учитель є керівником, а той, кого навчають, — підлеглим. Обидва підвладні навчальним планам. Контроль завжди спрямований униз.

• Учитель як авторитет є центральною фігурою. Він викликає подив як ерудит або неповагу як диктатор, але завжди в центрі.

• Існує мінімальна взаємна довіра вчителя до учня. Він не сподівається, що учень буде добре працювати без його постійного контролю. Учень не вірить у чесність і компе тентність учителя.

• Учитель вірить, що тими, кого навчають, найкраще керувати, тримаючи їх постійно у почутті страху. Тепер немає такої кількості фізичних покарань, як раніш, але публічна критика, висміювання і постійний страх перед повторенням помилки діють набагато сильніше. Цей страх зростає в міру просуван ня східцями освіти, тому що учень завжди втрачає більше.

• Ті, кого навчають, не визначають ні цілей, ні змісту, ні ме тодів освіти, не мають права вибирати вчителів. Учитель та кож не має права голосу.

• У школі місце не для особистості, а для інтелекту.

Замість традиційної моделі освіти К. Роджерс (1983) запропонувала нову — РСА (Person Centered Approach — концентрація на особистості). Модель містить дев'ять основних положень:

1. Головна умова: фацилітатор має досить поваги до себе і до вихованців, щоб зрозуміти — вони, як і він сам, думають про се бе, навчаються для себе. Якщо ця умова виконується, то стають можливими інші аспекти моделі РСА.

2. Фацилітатор поділяє з іншими відповідальність за навчан ня і виховання.

3. Учитель керується власним досвідом.

4. Той, кого навчають, вибудовує і розвиває свою власну про граму самостійно чи разом з іншими. Він обирає напрямок влас ного навчання з повним усвідомленням відповідальності за наслідки свого вибору.

112

Практична педагогіка або три технології

5. У класі поступово створюється клімат, що полегшує навчання. На початку ним керує фацилітатор. Згодом ті, кого навчають, ство рюють його і підтримують самі. Взаємонавчання стає домінуючим.

6. Усе спрямовано на підтримку постійного навчально-вихов ного процесу. Зміст навчання, хоча він і важливий, відступає на другий план. Результат виміряється тим, чи зробив той, кого на вчають, помітний крок уперед.

7. Самодисципліна заміняє зовнішню дисципліну.

8. Той, кого навчають, сам оцінює рівень навченості і вихова ності, збирає інформацію від інших членів групи і педагога.

9. У таких сприятливих умовах навчально-виховний процес має тенденцію до поглиблення, швидкого прогресу і зв'язку з життям. Це відбувається тому, що напрямок навчання є особистим вибо ром, навчання — власною ініціативою, а особистість (з її почуття ми, нахилами, інтелектом) цілком зорієнтована на саморозвиток.

У гуманістичного особистісно зорієнтованого виховання багато нових елементів, що супроводжують учня на протязі всього його навчання. Він буде:

• брати участь у виборі того, що він сам хоче і буде вивчати;

• знаходити вихід для своєї творчості;

• буде більш експресивний у своїх почуттях, думках, справах;

• розвивати довіру до себе і схвалення своїх дій;

• відкривати, що навчатись цікаво;

• очікувати, коли ж нарешті прийде час іти до школи;

• любити і поважати вчителів так, як вони люблять його;

• знаходити в школі місце для своїх захоплень;

• розвивати свої знання про способи і джерела накопичення знань;

• відкривати, що деякі речі дуже важкі для вивчення і будуть вимагати зусиль, концентрації і самодисципліни;

• відкривати, що таке навчання дає велике задоволення;

• виконувати завдання разом з іншими, опановуючи навички соціальної поведінки.

Для реалізації особистісно зорієнтованого навчання потрібні спеціально підготовлені педагоги. Місце вихователя посідає так званий фацилітатор (від англ. facilitate — полегшувати), ним може бути не кожний. Кандидат у вчителі гуманістичного особистісно зорієнтованого навчання має сам оцінити свої можливості. Для цього треба відповісти на сформульовані К. Род-жерсом запитання. Спробуємо?

113

Підласий І.П.

1. Чи зможеш ти дозволити собі втрутитися у внутрішній світ особистості, що розвивається? Чи зможеш, не будучи суддею і критиком, увійти, побачити й оцінити той світ?

2. Чи зможеш дозволити собі повну щирість з молодими людьми, чи зможеш йти на ризик відкритих, експресивних, взаємних відносин, у яких обидві сторони можуть чомусь навчи тися? Чи наважишся бути сам собою в інтенсивних групових відносинах з молоддю?

3. Чи зможеш відкрити зацікавленість кожної особистості і дозволиш їй розвивати її незалежно від того, чим це закінчиться?

4. Чи зможеш допомогти молодим людям зберегти одну з найбільш коштовних особливостей — зацікавленість собою і на вколишнім світом?

5. Чи зможеш виявляти творчість у створенні для молоді сприятливих умов пізнання людей, досвіду, книг, інших джерел, що збуджують їхній інтерес?

6. Чи зможеш сприйняти і підтримати навіжені і недосконалі думки, що супроводжують творче навчання, творчу діяльність? Чи зможеш сприйняти неординарні думки своїх вихованців?

7. Чи зможеш допомогти вихованцям стати інтегрованою цілісністю з почуттями, що проникають в ідеї, і ідеями, що про никають у почуття, експресією, що захоплює особистість?

«Якщо хтось якимсь дивом відповість «так» на більшість цих питань, — сумнівається К. Роджерс, — то він зможе полегшити життя своїм школярам, допоможе розвитку широких можливостей молодих людей».

Сперечаємось

Сподіваюсь, тепер ви краще зрозуміли мене, шановний читачу. Досить співвіднести кожен пункт особистісно зорієнтованої технології західного зразка з нашими реаліями, як побачимо, що від справжньої сутності цієї технології у нашому варіанті залишаються лише добрі наміри, що відстають від справжньої технології настільки, наскільки Україна відстає від ринку, від демократичних свобод. Порівняно з нашим, західне суспільство можна визнати елітарним, що вже дозволяє собі розкіш орієнтувати виховання своїх громадян за їхніми особистими уподобаннями.

114