Розділ 2. Обираємо технологію

Що кращого майбутнього 62

Три технології. 64

Чи вільні ми у виборі

технології? 74

Опис педагогічного продукту 82

Ідеальна школа .#5

Мету задаємо діагностично 89

Проектуємо цілісний процес. 91

СПІВСТАВИМО НАШІ ВИСНОВКИ На ринку педагогічних послуг знадобляться різні технології. У прагматизованому світі

поширюється продуктивна технологія, традиційні основи якої загалом добре відомі

українським педагогам. Нам треба добре подумати, перш ніж сх схилятися новітніх заморських «заморочок», — чи приживуться їони на нашому грунті, чи буде від них користь.

Підласий І.П.

А,

ІАЛІЗУЄМО

До кращого майбутнього

Перш ніж обговорювати технології для української школи, треба бодай кількома штрихами змалювати, якою є наша нинішня освітньо-виховна система, і якою вона уявляється через 5-10 років. Ці рядки пишуться у вересні 2003 року. Реалії сьогодення невтішні, але будемо сподіватися, що позитивні зрушення, що розпочалися в економіці країни, потягнуть за собою швидкі і радикальні зміни в царині освіти. Я на це дуже сподіваюсь, бо інакше розмірковувати про нові освітні технології і закликати педагогів до опанування їх немає жодного сенсу.

Сьогоднішня Україна бідна, відстала держава. її рейтинг у світі невисокий, майбутнє невизначене. Україна занесена до чорного списку FATF. Вона ніяк не може дістати статусу держави з ринковою економікою і за основними показниками світових рейтингів перебуває серед країн, що розвиваються. Не припиняється розкрадання національних багатств, зростає криміналізація суспільства, посилюється чиновницька корумпованість. Демократичні перетворення здійснюються повільно. Рівень життя населення низький. Технології відсталі: на вироблення одиниці продукції Україна виграчає у 4-5 разів більше енергоресурсів, ніж розвинуті країни. Наша держава є головним поставщиком сировини і найдешевшої робочої сили. Більше 7 млн. її громадян збагачують своєю працею чужі країни.

Порівняно з недалеким минулим, суттєво погіршилися основні показники освітньо-виховної системи. Покращився лише один — кількість студентів на 100 тисяч населення. Але, зважаючи на покращення цього формального показника, фактичний рівень підготовки дипломованих спеціалістів значно погіршився. Український диплом не визнається ніде в світі, незважаючи на потуги урядовців підписувати багатосторонні угоди про взаємне визнання документів про освіту. За освітнім рейтингом ми посідаємо місце у другій сотні списку, серед малорозвинених країн.

Освітиьо-виховна система занепадає. Руйнуються шкільні будівлі, зменшується кількість учнів, залишають школи вчителі. На 1 вересня 2003 року вільними залишилися майже 6 тисяч учительських вакансій. Сільська школа перетворюється на мало-комплектну. Падас кваліфікація педагогів.

62

Практична педагогіка або три технології

Мимоволі напрошується запитання — які педагогічні технології може використовувати зубожіла, напіврозвалена освітньо-виховна система, єдиною опорою якої залишився учитель? 1 висновок, як вирок — лише найпростіші, примітивні. Та не будемо поспішати з чорними висновками. Згадаймо наш потенціал, наш менталітет, наші традиції. Лише українська жінка, одна у цілому світі, може зварити борщ з нічого. Лише наш учитель може добре працювати у доволі несприятливих умовах. Лише наша напівзруйнована освітньо-виховна система ще спроможна давати переможців міжнародних олімпіад. На подив усьому світові, ми ще навчаємо і виховуємо. Це й вселяє нам надію на краще.

Сьогоднішня картина загалом безрадісна. Але з кожним днем наростають позитивні зрушення, на які марно було б сподіватися за радянських часів. Щоправда, сприймаються і оцінюються вони не всіма однаково, але позитивний вплив ринкових перетворень делалі помітніший. Школа перестає бути загальною і дуже середньою, однаковою для всіх. Розпочалося практичне розшарування навчально-виховних закладів за обслуговуванням різних верств населення. Між крайностями — добрими і поганими школами, елітарними і народними, міськими і сільськими, багатими і бідними, звичайними і спеціалізованими — утворився значний розрив. Ринкові закони почали діяти і в освіті: слабші гинуть, не витримуючи конкуренціп, сильніші — нарощують якість послуг і розвиваються. То ж можемо з повним правом запитувати учителів — хто винен, що з вашої школи учні перейшли до престижної, де пропонуються кращі послуги?

Сьогодні вже більшість міського люду розуміє неминучість ринкових змін і практично до них підготовлена. А тужимо ми за серцем України — її селом, його опорою — сільською школою, де справді триває суцільна руйнація. Сільських шкіл у нашій країні більшість, і саме їх учителі і випускники визначають обличчя нашої освіти.

Які ж технології ми запропонуємо для різних за багатьма ознаками навчальних закладів? На перший погляд здається, що вони мають суттєво різнитися між собою. Та при ближчому розгляді виявляється, що технології скрізь мають бути однаково успішними, сучасними. Усі діти повинні мати рівний доступ до якісної освіти. Нехай ще не в кожній сільській школі є можлиості для повної реалізації вимог певної технології, але сама технологія від цього не змінюється. Основи головних технологій залишаються спільними для всіх.

63

Підласий І.П.

Тому краще нам технології розглядати під двома кутами зору: 1) як загальну основу певним чином організованої педагогічної діяльності та 2) як найбільш поширені модифікації, що з'вляються у зв'язку з особливостями використання технології у навчальних закладах різних типів і рівнів. У такий спосіб ми сподіваємося задовольнити і початкуючих, і досвідчених учителів, а також колег, які працюють у престижних навчальних закладах та в умовах сільської глибинки, наблизити усіх до рівня по-сучасному організованої педагогічної праці.

СПЕРЕЧАЄМОСЬ

Яких тільки оцінок, міркувань, побажань, висновків, зауважень і закликів не наслухаєшся від учителів під час розгляду актуальних проблем навчання і виховання. А шквалу активності, що супроводжує обговорення нашої нової освітньої доктрини, мені не доводилося спостерігати за своє довге педагогічне життя. Попри великий розпач і песимізм частини аудиторії, мене обнадіює позиція тих учителів, які зрозуміли, що у ринкових умовах треба покладатися насамперед на власні сили і можливості. Минули і не повернуться вже ті часи, коли хтось приносив усе необхідне на блюдці з голубою стрічечкою. Тепер усе треба заробляти. Для освіти немає винятку з загального правила.

Технології, професіоналізм — наш товар, який ми можемо дорого продавати на ринку педагогічних послуг.

Ви підтримуєте таку точку зору, колего?

В

чимося

Три технології

їх і справді, усього три і, як на мій погляд, більше виділяти й не треба, бо ними досягаються усі потрібні нам загальні цілі шкільної підготовки. Технології випливають з основної моделі педагогічного процесу (мал. 3). У педагогічному процесі наявні три головні і постійні складники — учитель, учні, інформація

 64

Мал. 3.

(предмет вивчення). Процес скеровується на засвоєння учнями предмету вивчення. Мета учня — опанувати інформацію. Мета педагога — організувати, допомогти.

Як може бути організований процес учителем?

Можливі усього три схеми:

1) у голову процесу ставиться навчальний предмет, і процес розгортається «від предмету»;

2) у голову процесу ставиться учень, і процес розгортається «від учня»;

3) рівноцінними визнаються і учень, і предмет, процес розгор тається з обох боків, «від учня» і «від предмету».

Більше варіантів немає. У залежності від того, чому надається пріоритет, з'являється три принципово відмінні між собою технологічні схеми організації навчально-виховного процесу:

1) скерованого на засвоєння предмета — предметно зорієнто ваного навчання,

2) скерованого на задоволення потреб учня — особистісно зорієнтованого навчання,

3) скерованого на засвоєння предмета і задоволення потреб учня — співпраці (партнерства).

Для зручності і простоти першу технологію назвемо продуктивною, другу — поблажливою, а третю — партнерською. Згодом ми зрозуміємо, чому обрані саме такі назви.

65

Підласий І.П.

Оскільки сутності різних пріоритетів (учня або інформації) не тотожні, то процеси їх реалізації будуть суттєво різнитися між собою і приведуть у кінцевому підсумку до створення різних продуктів. Спільним для останніх є лише те, що вони продукти педагогічного процесу, але за своїми особливостями вони не тотожні. Співставлення структур різних технологій зробимо нижче, порівняємо між собою і продукти, і особливості їхнього створення. Зараз нам необхідно визнати, що коли процес іде «від предмета», то створюється продукт не тотожний тому, коли процес іде «від особистості».

У залежності від того, які вимоги ставляться до педагогічного продукту, обирається та чи інша технологія. Здавалося б, що найпершим критерієм доцільності вибору того чи іншого способу організації процесу є обсяг знань, умінь, якість засвоєння знань. Виявляється, що це не завжди так: не всім споживачам у сучасному ринковому світі потрібні знання. Для когось більш важливим є розвиток певних здібностей, талантів, обдарувань. Тому про ефективність тієї чи іншої технології можна говорити лише у сполученні з її цілями. Технології, що переслідують різну мету, не можна порівнювати між собою. У загальному випадку, найбільш ефективною визнається та схема діяльності, за якої досягаються найвищі параметри запроектованого продукту. Продуктивність технології, тобто обсяг і якість продукту, є головним критерієм, за яким технології можуть порівнюватися між собою.

Поки ви, шановний колего, вникаєте у сутність наведених схем і намагаєтесь виявити помилки та прогалини у моїх міркуваннях, пожартую. Не розповідайте мені про кохання, сказав педант поетові, дайте відчути реально. Не оспівуйте мені переваг вашої технології, скажемо ми згодом, давайте перевіримо цифри. За своїм менталітетом українці ніколи не вірять словам — дайте помацати.

За критерієм продуктивності, що поєднає у собі розмаїття багатьох конкретних показників, можна диференціювати технології та порівнювати їх між собою за співставимими параметрами.

Розпочнемо тепер детальніший огляд ознак і можливостей виділених нами технологій — предметно орієнтованої, особистіс-но орієнтованої, партнерської.

Предметно орієнтована технологія (мал. 4). Чільне місце в ній посідає навчальний матеріал. Саме він є предметом найбільшої уваги педагога. Засвоєння матеріалу — головна мета навчання. Панівна схема процесу педагогічної діяльності: матеріал — учні —

 66

Мал. 4.

результат. Учні, як бачимо, у цьому ланцюзі стоять за предметом. Не їм головна увага, а предметові. Навчання розвивається «від предмета». Контроль якості засвоєння ігнорує особистість учня і зводиться до контролю засвоєнння предмета. Контроль об'єктивний. Хто не здатен опанувати предмет, відсіюється. Предметно орієнтована технологія безжалісна до учнів, але гарантує високий рівень навченості. Досягнення запланованих цілей у визначені терміни і на заданому рівні — основні критерії навчання.

Особистісно орієнтована технологія (мал. 5). У центрі — учень. Матеріал — немов би доповнення до нього. Мета — розвивати особистість, а не опановувати навчальний матеріал. Показник навчання не кількість і якість засвоєного, а прогрес особистості — розвиненість, розкріпачення власного Я, самопізнання, самовизначення, самостійність і незалежність думок і т.ін. Навчальний процес будується «від учня», і якщо той взагалі не бажає учитися, стискується, деформується, або ж припиняється сам собою. Ніякого насильства ні в чому немає. Кількість і якість конкретних знань, умінь нікого особливо не цікавлять. Основний критерій — задоволення запитів особистості, створення умов для самореалізації.

67

Мал. 5.

Партнерська технологія (технологія співпраці) передбачає оптимальне поєднання предметно орієнтованого і особистісно орієнтованого навчання (мал. 6). Педагог однаково добре піклується і про засвоєння навчального предмета, і про розвиток особистості. Його наміри полягають у тому, щоб учні винесли з класу максимум конкретних знань, умінь, розуміння загальних закономірностей у поєднанні з розвитком власного Я, особистіс-них оцінних суджень, інших необхідних людині особистісних якостей. Програма навчання за технологією співробітництва багатопланова, а її реалізація — справа надзвичайно важка, адже треба сполучити складну науку з тонкими дотиками до душі кожного учня, діяти так, щоб кожний пішов з уроку навченим, особистісно збагаченим і задоволеним.

Ця технологія найважча для практичної реалізації. Три пучки завдань — навчити, розвити, виховати, об'єднані генеральною метою забезпечити розвиток і виховання, з одного боку, створити умови для самореалізації особистості, з іншого боку, вимагають від педагога праці на фантастичному рівні. І, треба підкреслити, що старше покоління наших педагогів вміло добре застосовувати цю технологію.

68

Мал. 6.

На ринку педагогічних послуг знадобляться усі три технології: комусь треба навчитися конкретних знань і умінь і за рахунок глибокого опанування конкретної справи досягти успіху в житті — він обере жорстку продуктивну технологію, комусь потрібен лише педагогічний догляд — він обере поблажливу осо-бистісно орієнтовану технологію, переважна більшість схилиться до технології партнерства (співпраці).

На Заході переосмислення пануючої технології особистісно орієнтованого навчання, здається, досягає апогею. Грім серед ясного неба вразив би менше, ніж червневе рішення (2002 року) німецького уряду прийняти національний освітній проект «Йдемо на Схід». Східна система освіти, насамперед російсько-українська, визнана кращою за німецьку, бо вона дає продуктивні знання, і німцям наказано учитися в нас. Приємно, звичайно, якщо згадати, як бундючно вони нас намагалися повчати ще зовсім недавно.

Німецький педагог Ф.Кроп недавно видав книгу «Вимагати, а не балувати», у якій закликає звернути пильну увагу на нашу педагогіку співробітництва. Якщо не буде вимогливості і дисципліни, якщо говорити лише про теплі взаємини і розкріпачення особистості, то й результату не буде, — підкреслює він. Саме

69

Підласий І.П.

в педагогіці співробітництва розумно сполучається наша вимогливість до вивчення предмета з повагою і турботою про дитину.

Німецькі педагоги фактично визнали, що зі своїми «поблажливими» і особистісно спрямованими моделями вони зробили країні і громадянам погану послугу. Усе менше із шкіл і вузів виходить людей, які вміють щось конкретно робити, а складні професії, розбещені особистісно орієнтованим вихованням молоді люди опановувати не хочуть і не можуть. Не від доброго життя уряд Німеччини змушений був відкрити робочі місця для наших фахівців і запросити в країну величезну кількість іноземців. Це не лише переповнило чашу терпіння, але й показало нездатність всієї освітньої системи. Визнається, що німецька школа не забезпечує ні належного рівня освіти, ні професійної підготовки. Тривала орієнтація на розвиток особистості закінчилася повальною малограмотністю.

Це не означає, що модель не має права на існування. У ринкових умовах вибираємо ту, котра задовольняє вимоги замовника. Отже, щоб упевнено почувати себе на ринку педагогічних послуг учитель повинен досконало володіти трьома технологіями, що істотно розрізняються між собою за кількістю і якістю продукту: 1) предметно орієнтованою (продуктивною), 2) особистісно орієнтованою (поблажливою), 3) технологією співробітництва (партнерства). Порівняємо їх між собою за основними показниками (див. табл. 4).

Характерні ознаки технологій

Таблиця 4

70

Практична педагогіка або три технології

продовження таблиці 4

Я здогадуюсь, що при нинішньому повальному захопленні української педагогіки модною західною «заморочкою»- осо-бистісно орієнтованим навчанням, я йду не в ногу з більшістю. Добре, хоч далі декларацій про упровадження цього навчання справа не пішла. Практики, киваючи головами на догоду

71

Підласий І.П.

адмінстрації, і пальцем не поворухнули, щоб відійти від традиційного навчання. Цим врятували освіту від повної розрухи, бо чомусь усе ж навчили. Та яке може бути особистісно орієнтоване навчання за спільних для всіх навчальних планів, програм, при збереженні вимог, оцінок, традиційного інспектування і звітності?

Порівняння особливостей технологій і продуктів, ними створених, засвідчує не про переваги одних технологій над іншими, а націлює лише на правильний вибір саме тієї, що відповідає вашим потребам. Особистісно орієнтована педагогіка — за м'яке, поблажливе навчання, але без гарантії, що дитина щось напевне знатиме. Продуктивна авторитарна — за важке, конкретне, результативне. Така гола правда. І не будемо від неї ховатися. На ринку знадобляться всі технології. Комусь більше підійде одна, комусь інша. Багатьом українцям до душі традиційне продуктивне навчання з присмаком авторитаризму. Не будемо розписуватися за усіх, вибір замовників незабаром покаже, де ми помиляємося і в чому маємо рацію.

Мало підходить нам поки що модель особистісно орієнтованого навчання. Що б не говорилося, це модель пересиченого життєвими благами споживача, перед яким не стоїть проблема заробити шматок хліба своїми мізками і руками. Красиво, привабливо, але це в майбутньому і не для усіх. Приклад наводився: сите німецьке суспільство вже з побоюванням поглядає на вільне виховання — якщо ніхто нічого не буде толком знати, то хто ж буде займатися конкретною справою. І прагматичні німці змушені змінювати шкільні відносини, віддаючи перевагу авторитарній школі, яку вони ще недавно так критикували за порушення прав людини.

Продуктивна педагогіка ґрунтується на предметно орієнтованій освіті. Наша мета вивчити предмет, винести з класу максимум продуктивних знань і умінь. Більшість людей, що прагнуть одержати швидку і конкретну вигоду від освіти, оберуть саме її. Предметно орієнтоване навчання широко застосовується в навчанні спортсменів, військових, фахівців багатьох інших «конкретних» спеціальностей, де потрібно чітке і глибоке знання предмета — диспетчерів, наприклад. Вимоги надзвичайно високі і цілком ігнорують індивідуальність — хто не тягне, повинен піти. Залишаються і виживають найсильніші.

Але пропонувати цю модель для масової загальноосвітньої школи вже після того, як ми потягнулися душею до гуманістичних ідей, не дозволяє серце. Хоча, нагадаємо ще раз, ринковий

72

Практична педагогіка або три технології

світ — це світ жорстоких відносин, де виживає найсильніший, краще підготовлений. І якщо людина виявиться за бортом життя з вини школи, навряд чи вона буде вдячна вчителеві, який не зажадав від неї повної віддачі сил за шкільною партою. Скільки ми вже знаємо таких випадків! Згадаємо хоча б розчарування одного з гоголівських героїв: «Якби мене у свій час били, я б усе знав! Я б неодмінно знав!»

Педагогіка співробітництва з незначним нахилом у бік авторитарної — саме той необхідний нам на нинішньому повороті історії варіант шкільних відносин, що і учня, і предмет вивчення однаково добре утримує в полі зору. На партнерську та продуктивну технологію, пом'якшену ідеєю співробітництва там, де це можливо і доцільно, — наша орієнтація.

Особливостям виділених технологій присвячуються окремі розділи, але найбільш повно висвітлюється продуктивна технологія, як найбільш доцільна для використання в українській школі ближчого майбутнього.

Сперечаємось

Немовби для підтвердження моїх думок Київський авіаційний інститут розпочав експеримент. До інституту без екзаменів може вступити кожен бажаючий. А далі — можеш навчатися, опановувати програму — навчайся. Не можеш — іди геть. Отак просто.

Чи не бояться ініціатори експерименту, що студентів буде забагато? Аж ніяк. Швидше, передбачають, що студентів буде мало. Адже нинішню програму авіаційного інституту на нормальному рівні, за моїми оцінками, зможе освоїти заледве 10-15% студентів. Авіація — це не економіка, і не юриспруденція, де можна навчати всіх і по-всякому. Тут поблажливі технології ні до чого.

Як Ви, колего, оцінюєте цей експеримент?

Які думки у Вас викликали жорсткі оцінки особистісно зорієнтованого навчання?

73

Підласий І.П.

СПЕРЕЧАЄМОСЬ