Лептоспіри, їх характеристика, класифікація. Патогенез, імунітет і мікробіологічна діагностика лептоспірозів. Специфічна профілактика і терапія.

Лептоспіри - довгі, тонкі, спіралеподібні мікроорганізми з 12-18 завитками. Кінці їх загнуті у вигляду крючків і стовщені. Грам-, за Романовським -Гімзою фарбуються у рожевий колір, рухливі. Облігатні аероби, культивуються в напіврідких і рідких середовищах, ростуть повільно. L. interrorgans - патогенні для людини. Мають ендотоксин - зумовлює інтоксикацію організму.

зараження відбувається через пошкоджену шкіру і слизові, хвороба починається гостро зознобом і підвищення температури, болі у мязах ,у тяжких випадках розвивається жовтяниця і жирове переродження печінки.

Імунітет стійкий і довготривалий зумовлений антитілами, але можливі повторні зохворювання.

Від хворого беруть кров, сечу, ліквор. проводять темнопольну мікроскопію. Бактеріологічне дослідження проводять на рідких середовищах з додаванням сироватки кроля. Ранній метод - біологічна проба - матеріал вводять внутрішньоочеревинно свинкам. Серологічна діагностика - реакція мікроорганізація і лізису із сироваткою хворого і живими еталонними штамами лептоспір різнх серогруп.

Профілактику проводять з суворим дотриманням санітарно-епідеміологічним контролем, імунізацію проводять вбитою лептоспірозною вакциною. Лікування проводять пеніциліносс, тетрацикліном. Також протилептоспірозний імуноглобулін,який містить антитіла проти серонруп лептоспір.

Борелії, біологічні властивості. Роль в патології людини. Збудники епідемічного та ендемічного поворотних тифів. Патогенез, імуногенез і мікробіологічна діагностика поворотного тифу. Специфічна терапія і профілактика поворотного тифу.

До бореліозів відноситься ряд самостійних нозологічних форм захворювання, що викликаються спірохетами роду Borrelia:поворотний тиф, кліщова поворотна гарячка і хвороба Лайма.

Борелії епідемічного поворотного тифу — В. recurrentis — тонкі спіралеподібні мікроорганізми завдовжки мають 3—8 завитків; кінці борелій загострені. Борелії рухливі, грамнегативні, забарвлюються за методом Романовського — Гімзи в синьо-фіолетовий колір. Збудник вирощують в анаеробних умовах на живильних середовищах , що містять сироватку крові, шматочки тканин або органів, і в курячих ембріонах. Кров хворого висівають у живильні середовища, заливають вазеліновим маслом і вміщують в термостат при температурі 37 °С.

Джерело інфекції — хвора на епідемічний поворотний тиф людина, перенощик— одежна воша . При кровоссанні борелії потрапляють у кишечник воші, розмножуються вони в гемолімфі. На кінець інкубаційного періоду він проникає у великій кількості в кров, де під впливом ЇЇ бактерицидних речовин частково гине. Ендотоксин, що утворюється, зумовлює ураження центральної нервової системи, розвиток токсикозу, гарячки, функціональних порушень, дистрофії органів і тканин. Ендотоксин уражує кровоносну систему, сприяє розвиткові інфарктів і некрозів у селезінці і печінці. Захворювання характеризується високою температурою тіла (39— 40 °С), нудотою, блюванням, збільшенням селезінки. Імунітет нестійкий і нетривалий, характеризується наявністю антитіл (аглютиніни, лізини, тромбоцитобарини, які спричиняють феномен навантаження Рікенберга — Брусіна).

Діагностика: З крові хворого роблять мазок або товсту краплю, забарвлюють за Романовським Гімзою, метиленовою синькою або фуксиною і мікроскопують під імерсійним обєктивом. Культури можна виділити шляхом посіву на серещовища з сироваткою або тканини в анаеробних умовах. Біологічний метод - внутрішньоочеревинно білим мишам. Серологічно - імунологічна реакція Рікенберга_брусіна ( реакція навантаження борелій тромбоцитами) - тромбоцити обплітають тіла борелій і ті не можуть рухатися.

Лікування полягає у призначенні антибіотиків — пеніциліну, левоміцетину, еритроміцину, напівсинтетичних препаратів тетрацикліну.Профілактика - підвищення матеріального і культурного рівня життя населення, здійснення протиепідемічних заходів, своєчасна діагностика захворювання, госпіталізація хворих, медичний нагляд за вогнищами обумовили ліквідацію епідемічного поворотного тифу в нашій країні.

Рикетсії, біологічні властивості. Класифікація. Рикетсії - збудники захворювань у людини. Збудник Ку-гарячки. Патогенез захворювання, лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

Рикетсії (Rickettsia) — це поліморфні мікроорганізми, живуть і розмножуються тільки в клітинах (цитоплазмі і ядрі) тканин тварин, людини й перенощиків. Рикетсії не утворюють єпор і капсул, нерухомі, добре забарвлюються за Романовським — Гімзою, Цілем — Нельсеном, грамнегативні. Патогенні рикетсії із родини Rickettsiaceae поділені на три роди: Rickettsia, Coxiella, Rochalimae.

Pбудник Ку-гарячки Coxiella burneti - викликає рикетсія Бернета, характеризується гарячкою, різноюклн картиною, розвиткою пневмонії. Дрібні кокоподібні паличкоподібні біполярні бактерії, не мають спор, джгутиків і капсул, грам -, культивуютьїх в жоітковому мішку курячого ембріона, в культурах фібробластів. на живильниз середовищах не ростуть. Мають ендооксин який має властивості алрегену і викликає сенсибілізацію організму. 2 антигени - 1 поверхенво, 2 у клітині.

Резервуар - тварини і птахи, кліщі., у навколишньому середовищі більш стійкі у навколишньому середовищі. Передача - контактний, аліментарний і фекально-оральний шлях. характеризується високою температурою, ознобом, мязові болі, безсоння. 3 клінічні форми - легеневу, грипозну і менінгоенцефалітичну. може бути висип на шкірі. Імунітет стійкий напружений і довготривалий.

Діагностика: Серологічні реакції - реакція звязування комплементу, реакція аглютинація з специфічним рикетсіозним діагностикумом. Надійний метод - імунофлуорисценції. Алергічна проба - ввечдення 0,1 мл алергену.

Профілактику проводять контролем за тваринами і хворими людьми. Специфічну профілактику проводять живою вакциною М-44. Лікування - левоміцетин та антибіотики тетрациклінового ряду.