Методи ідентифікації Н.рylori

Для виявлення Н.рylori використовують інвазійні, що потребують попереднього проведення ендоскопії з біопсією слизової оболонки шлунка, та неінвазійні методи.

Інвазійні методи

Швидкий уреазний тест (біохімічний метод) проводять в умовах ендоскопічного кабінету. Існує декілька модіфікацій тесту, що виробляється різними компаніями (CLO-тест, De-Nol-тест, хелікотест тощо). Зміна забарвлення після поміщення біоптату у розчин тесту відбувається протягом від 5-20 хвилин до 24 годин в залежності від типу тесту. Розміри біоптату не мають суттєвого значення. Необхідно пам’ятати, що тест буває позитивним тільки при наявності активної інфекції та може бути позитивним як при колонізації Н.рylori, так і при інвазії Н.heilmanii.

Фазово-контрастна мікроскопія потребує наявності у ендоскопічному кабінеті фазово-контрастного мікроскопа. У свіжому біоптаті при збільшенні х100 Н.рylori добре видно у вигляді спіралевидних зігнутих бактерій. Метод дозволяє отримати результат через 1-2 хвилини.

Для здіснення гістологічічного методу потрібно не менш 5 днів, що пов’язано з обробкою біоптатів (гістологічна проводка та забарвлення препарату). Але це єдиний метод, що дозволяє документувати дослідження, провести повторну оцінку результатів, є можливість прямої візуалізації Н.рylori, встановлення ступеню обсіменіння бактерією тканин, а також проведення морфологічної оцінки ушкоджень слизової оболонки. Метод називають “золотим стандартом” у діагностиці Н.рylori. Цитологічний метод дозволяє отриматирезультат через 1-2 години.

На жаль, немає способу ідентифікації спіралевидних мікроорганізмів у препаратах, отриманих цими методами, тому не можна віднести всі найдені спіралевидні бактерії у шлунку до Н.рylori. За результатами дослідження у висновку позначають “хелікоподібна флора”.

Бактеріологічний метод - найбільш специфічний, але дуже складний та дорогий метод. Н.рylori є вимогливий для одержання культури мікроорганізм. Результати інкубації оцінюються з 3 по 7 день, а у випадку попереднього лікування - до 14 днів. Метод дозволяє визначити чутливість Н.рylori до антибактеріальних препаратів, особливо у випадках резистентності до проведеної терапії.

Молекулярні методи (полімеразної ланцюгової реакції, гібридизації, молекулярного типування) складні, виконуються у спеціалізованих імунологічних лабораторіях, але через високу інформативність, 100% специфічність та чутливість є перспективними для подальшого використання у практиці. Дозволяють отримати результат протягом 1 доби.

Неінвазійні методи

Серологічний метод, заснований на визначення протихелікобактерних антитіл у сироватці крови пацієнтів, що доцільно використовувати для первинного скринінгу. Суттєвим недоліком цього тесту є “серологічний рубець”, тобто імунна відповідь може залишатися позитивною декілька років навіть при успішно проведеної ерадикації Н.рylori. Тому для оцінки ефективності лікування або діагностики реінфекції цей метод не придатний. Крім того, приблизно у 30% людей похилого віку метод може давати помилкові позитивні результати.

Дихальні уреазні тести засновано на уреазній активності Н.рylori. Пацієнт приймає препарат сечовини, який помічено ¹³С. Якщо Н.рylori присутній у шлунку, утвориться ¹³СО₂. Мічений газ попадає у кровообіг та через 30-60 хвилин визначається у повітрі, що видихає пацієнт. Метод має 100% специфічність та чутливість, рекомендується для визначення хелікобактеріозу, а також підтвердження ерадикації Н.рylori після проведеної антихелікобактерної терапії.

До нових методів діагностики хелікобактеріозу відносяться тест на антиген Н.рylori у калі, визначення ізотопу ¹⁵ N у сечі.

Тема№11:Гастроезофагальна рефлюксна хвороба.

Кількість навчальних годин:5 годин

I. Актуальність теми

Гастроезофагальна рефлюксна хвороба ( ГЕРХ )– це захворювання з розвитком характерних симптомів і / або запального ураження дистального відділу стравоходу внаслідок періодичної регургітації у стравохід шлункового та / або дуоденального вмісту.

ГЕРХ як самостійна нозологічна одиниця отримала офіційне визнання в 1997 році на конгресі в м.Генваль / Бельгія /.

Основній симптом ГЕРХ – печію – щодня відчувають від 7 % до 11% дорослого населення, не менше 1 разу на тиждень -12%, не менше 1 разу на місяць – 40-50%. При вагітності цей симптом спостерігають у 48%. У фізіологічних умовах ГЕ рефлюкс виникає рідко, в середньому – 1 регургітація вмісту на годину.При цьому одразу відбувається очищення (кліренс ) стравоходу.Важливу роль у кліренсі стравоходу відіграє слина,яка безперервно стікає по його стінках і містить бікарбонати. У фізіологічних умовах тривалість ГЕ-рефлюксу, який супроводжується закисленням середовища в дистальному відділі стравоходу ( рН>4 ), становить не більше ніж 4,2% часу добового моніторування рН. У разі постійного збільшення цього показника ГЕ-рефлюкс вважають патологічним. Приблизно у 6% здорових осіб і 74% хворих із печією ГЕ-рефлюкс виникає вночі під час сну на тлі зниження скоротливої діяльності стравоходу та тонусу кардіального відділу стравоходу. У 50% випадків нічна пречія стає причиною безсоння та зниження працездатності.

Надзвичайна варіабільність клінічних ознак позволяє розглядати це захворювання як своєрідний « айсберг» . У більшості ( 70-80% ) осіб симптоми ГЕРХ слабко виражені й виникають лише епізодично, тому хворі займаються самолікуванням безрецептурними засобами ( найчастіше – антацидами ) і широко використовують поради знайомих ( «телефонні рефлюкси» ).Це підводна частина « айсберга «. Середню, надводну його частину становлять особи з рефлюкс-езофагітом, яким необхідно проводити регулярне лікування – «амбулаторні рефлюкси» (20-25%). Вершина «айсберга» - ( 2-5% ) це невелика група хворих, у яких розвинулися ускладнення ( пептичні виразки, кровотеча, стриктури стравоходу та ін. ) – « госпітальні рефлюкси».

Правильне лікування хворих з ГЕРХ зі стратегією « Step up» забезпечує достатню якість життя з комплаєнсом пацієнтів.

Вищенаведені дані обумовлюють важливість та актуальність вивчення етиології, ключових ланок патогенезу, клінічних проявів, діагностики з метою оптимізації лікарської тактики на раннє виявлення та адекватне лікування ГЕРХ.

II. Навчальні цілі заняття

(з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

II.1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):                                                        α1

– про місце ГЕРХ в структурі ХЗШКТ, поширеність у різних вікових та етнічних групах;

– про статистичні дані щодо захворюваності, частоти виникнення ускладнень, найближчого та віддаленого прогнозу хворих на ГЕРХ;

– про історію наукового вивчення ГЕРХ та внесок вітчизняних вчених;

II.2 Студент повинен знати (засвоїти):                                                                                  α2

– етіологію ГЕРХ;

– ключові ланки патогенезу ГЕРХ;

– клінічну класифікацію ГЕРХ;

– типові клінічні прояви ГЕРХ;

– лабораторну та інструментальну діагностику ГЕРХ;

– ускладнення ГЕРХ;

– принципи лікування ГЕРХ.

II.3 Студент повинен оволодіти:                                                                               

Навичками:                                                                                                                     α3

– збирання скарг та анамнезу захворювання;

– обстеження хворого на ГЕРХ та виявлення основних симптомів і синдромів;

– сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз;

– визначення плану лабораторного та інструментального обстеження хворого (згідно протоколам діагностики ГЕРХ);

Вміннями:                                                                                                                     α3

– інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень;

– провести диференційну діагностику з іншими клінічними станами, що супроводжуються подібними до ГЕРХ проявами (виразкова хвороба, дуоденіти, панкреатити, холецистити, ІХС та ін.);

– надати рекомендації стосовно режиму та дієти хворого на ГЕРХ, враховуючи стадію захворювання, важкість стану та супутню патологію;

– скласти план лікування хворого на ГЕРХ (згідно протоколам лікування ГЕРХ) з урахуванням стадії захворювання, наявності ускладнень та супутньої патології.

–