Будова слизової оболонки в різних відділах порожнини рота

Губискладаються зі шкірної, проміжної частини і слизової оболон­ки. Верхня і нижня губи з'єднуються з кожної сторони спайкою, утво­рюючи ротову щілину, зовнішні відрізки якої складають кут рота. У се­редньому відділі верхньої губи є зубний жолобок.

Червона кайма губ є місцем переходу шкіри в слизову оболонку і пок­рита багатошаровим плоским зроговілим епітелієм, що внаслідок вміс­ту в клітинах елейдину робить її прозорою. З внутрішньої, ротової, сто­рони губи вистелені слизовою оболонкою, покритою багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. У підслизовій основі розташовуються численні слинні залози; нерідко тут виявляються (головним чином на нижній губі) сальні залози у вигляді жовтуватих горбиків.

У ділянці верхнього і нижнього присінку рота, по середній лінії, слизова оболонка губ утворює складку — вуздечкуверхньої і нижньої губ. При близькому прикріпленні до краю ясен вуздечка може сприяти ви­никненню діастеми та запаленню пародонта. Функція губ полягає в за­миканні порожнини рота, прийомі їжі, в акті мовлення і дихання.

Щоки— це м'язові утворення, покриті ззовні шкірою, а зсередини — слизовою оболонкою. Товщу щоки складають жирова тканина і пучки щічного м'яза. При закриванні рота слизова оболонка утворює складки. Підслизова основа щік добре виражена. У ній є велика кількість слизо­вих і змішаних залоз, що розташовані переважно по лінії змикання зу­бів. У задньому відділі щік під шаром епітелію іноді видимі численні дрібні сальні залози (залози Фордайса). На внутрішній поверхні щоки, в ділянці коронки другого моляра верхньої щелепи, помітне підвищен­ня слизової оболонки у вигляді сосочка, на вершині якого або під ним відкривається вивідна протока привушної слинної залози.

Кісткова основа твердого піднебіннявкрита багатошаровим зрогові­лим епітелієм. У передньому відділі твердого піднебіння симетрично розташовані 3—4 поперечні борозни. Перед ними по середній лінії в напрямку шийок центральних різців є стовщення слизової оболонки — різцевий сосочок. У ділянці піднебінного шва виступає поздовжнє кіс­ткове підвищення — піднебінний валик (торус). Слизова оболонка пе­реднього відділу твердого піднебіння не має підслизової основи, тому нерухома. У бокових ділянках задньої частини твердого піднебіння в підслизовій основі розташоване велике скупчення жирової і лімфоїдної тканини. Слизова оболонка цих ділянок покрита епітелієм, що має тен­денцію до зроговіння. На межі з м'яким піднебінням, з боків від шва по­мітні симетричні заглиблення (піднебінні ямки), у які відкриваються вивідні протоки слизових слинних залоз.

М'яке піднебінняявляє собою м'язову пластинку, покриту слизовою оболонкою. Поверхня м'якого піднебіння, звернена до носоглотки, ви­стелена багатошаровим миготливим епітелієм. Виступ м'якого підне­біння по середній лінії називається піднебінним язичком. З боків від м'якого піднебіння розміщені дві дужки — піднебінно-язична і підне­бінно-глоткова, між ними розташовані скупчення лімфоїдної тканини — піднебінний мигдалик. У підслизовій основі м'якого піднебіння за­лягає велика кількість слизових слинних залоз.

Язик — м'язовий орган, що бере участь у механічній переробці їжі, акті ковтання, сприйнятті смаку, формуванні мови. Його утворюють м'язова і пухка сполучна тканина. Розрізняють корінь, спинку і кінчик язика. Спинка язика розділена борозною різної глибини.

На спинці язика і його бічних поверхнях розташовується 4 види сосоч­ків: ниткоподібні, грибоподібні, жолобуваті і листоподібні. Додатково виділяють конусоподібні і сочевицеподібні сосочки.

1. Ниткоподібні сосочкивідіграють роль органів дотику і виконують механічну функцію. Вони найчисленні від інших сосочків, щільно прилягають один до одного, тому поверхня язика має оксамитовий вигляд. Епітелій, що вкриває ниткоподібні сосочки, зроговілий, злущування його поверхневого шару є наслідком фізіологічної регенерації; при гіподинамії язика, порушен­ні функції органів травлення та інших соматичних хворобах злущення посилюється або сповільнюється, внаслідок чого утворюються ділянки яскравої гіперемії або язик вкривається суцільним нальотом.

2. Грибоподібні сосочкирозміщені серед ниткоподібних, мають вузьку основу і розширену вершину, в якій розташовані смакові рецептори на солодку, кислу, солону їжу; найбільша кількість їх міститься на кінчи­ку язика. Епітелій на цих сосочках порівняно прозорий (незроговілий), крізь нього просвічуються капіляри, надаючи сосочкам червоного за­барвлення. У нормі грибоподібні сосочки блідо-рожевого кольору і не виступають над рівнем поверхні слизової оболонки, при патології вони яскраво-червоні, збільшені; може виникнути ослаблення, втрата чи спотворення смакової чутливості. У товщі сосочків містяться також ре­цептори, які виконують сенсорну функцію (тільця Меркеля).

3. Жолобуваті сосочкиє структурами з підвищеною чутливістю до гір­кої та кислої їжі. їх буває 8—15, вони розташовані близько один від од­ного між коренем і тілом язика, не виступаючи над поверхнею слизової оболонки. Кожен сосочок оточує потовщення слизової оболонки (ва­лик), яке відокремлюється від нього глибокою борозною (жолобком). Він заповнений рідиною й очищується секретом серозних ебнерівських залоз, розташованих під сосочком, протоки яких відкриваються на дні "жолобка". Жолобуваті сосочки нагадують за формою грибоподібні. В епітелії сосочка знаходяться смакові рецептори, що містять велику кількість ацетилхолінестерази і кислої фосфатази.

4. Листоподібні сосочкиу вигляді 3—8 складок довжиною 2—5 мм роз­ташовуються на бічній поверхні язика. Вони розділені щілинами, в які відкриваються протоки білкових залоз. В епітелії сосочків виявляють­ся овальні смакові рецептори. Від базальної мембрани їх відокремлює 2—3 шари плоских епітеліальних клітин. У ділянці кінчика язика є змішані слизові залози, що кількома вивідними протоками відкрива­ються на нижній поверхні язика.

Слизова оболонка нижньої поверхні язика безрельєфна, тонка, пок­рита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм, підслизова осно­ва майже відсутня. При переході слизової оболонки нижньої поверхні язика на дно порожнини ротаутворюється вертикальна складка (вуз­дечка язика), біля якої з обох боків симетрично розміщені потовщення слизової оболонки (м'ясце); на ній відкриваються устя проток підниж-ньощелепної і під'язичної слинних залоз.

Кровопостачання. Васкуляризація органів порож­нини рота забезпечується гілочками зовнішньої сонної артерії: від внут­рішньої щелепної артерії відходить декілька судин до щелепи, зубів і слизової оболонки. На нижній щелепі нижня альвеолярна артерія утво­рює гілочки, що кровопостачають періодонт і ясна. Артерія щічного м'яза постачає кров у м'язи, слизову оболонку присінка рота і ясна вер­хньої щелепи. Живлення ясен у ділянці верхніх молярів забезпечуєть­ся задньою верхньою альвеолярною артерією; інфраорбітальною артері­єю кров постачається в ясна біля премолярів і передніх зубів. Гілочки піднебінної артерії кровозабезпечують слизову оболонку піднебіння. Вени, що супроводжують артерії, впадають у внутрішню яремну вену.

Лімфа від органів порожнини рота відтікає у регіонарні лімфатичні вузли.