ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ПОЛІКЛІНІКИ

Стоматологічна поліклініка, оснащена сучасним устаткуванням, укомплектована кваліфікованими кадрами, що володіють сучасними методиками діагностики і лікування стоматологічних захворювань забезпечує найбільш високу якість медичної допомоги.

Традиційно сформована структура стоматологічних поліклінік містить у собі наступні підрозділи:

1) реєстратура;

2) відділення: терапевтичної стоматології, хірургічної стоматології, ортопедичній стоматології (з зуботехнічною лабораторією), дитячої стоматології;

3) кабінет первинного огляду;

4) кабінет невідкладної стоматологічної допомоги;

5) кабінет фізіотерапії;

6) кабінет рентгенодіагностики.

У структурі стоматологічних поліклінік передбачається створення оглядових кабінетів. Працюючі в них лікарі забезпечують обґрунтований напрямок хворих до лікарів поліклініки, що роблять спеціалізовану стоматологічну допомогу. Лікарі-стоматологи оглядових кабінетів можуть і самі робити допомогу хворим при відсутності можливості направити їх у відповідне відділення.

Реєстратура відіграє велику роль в організації прийому і регулюванні потоку хворих, що здійснюється видачею чи талонів попереднім записом на прийом. Первинні талони видаються на прийом до чи хірурга на плановий прийом до терапевта, до фахівця вузько стоматологічного профілю (парадонтологу, фахівцю з захворювань слизуватої порожнини рота).

Ортопедичне чи дитяче відділення мають, як правило, свою реєстратуру. Крім регулювання відвідувань реєстратура виконує ще ряд важливих функцій: оформлення і збереження амбулаторних історій хвороби, їхній підбор, доставку в кабінети і розкладку. Після прийому; оформлення листків тимчасової непрацездатності і їхню реєстрацію; має довідково-інформаційну службу; здійснює фінансові розрахунки по оплаті виконаних робіт (у госпрозрахункових поліклініках і в кожнім ортопедичному відділенні).

В організації прийому хворих у стоматологічній поліклініці велика роль ліклініці велика роль належить черговому стоматологу. Він робить при необхідності невідкладну стоматологічну допомогу, оглядає пацієнта і визначає обсяг, необхідної йому подальшої стоматологічної допомоги, направляє хворих до стоматологів-терапевтів, хірургам і для наступного лікування, забезпечуючи рівномірне навантаження лікарів.

Повторні відвідування хворими поліклініки призначаються і регулюються лікуючими лікарями. При правильній організації роботи хворий спостерігається одним лікарем до повної санації.

Робоче місце стоматолога оснащене складним устаткуванням і апаратурою, що дозволяє успішно вирішувати задачі діагностики і лікування захворювань зубів, тканин пародонту і слизової оболонки рота. По існуючому положенню стоматологічний кабінет на одного лікаря повинен займати не менше 14 м² площі. Якщо в кабінеті встановлюється декілька крісел, то його площу розраховують з додаткового нормативу — 7 м² на кожне крісло. За наявності у додаткового крісла універсальної стоматологічної установки площа на нього збільшується до 10м^2.

Нормативи і вимоги до організації стоматологічного кабінету.

Стіни приміщення стоматологічного кабінету повинні бути гладкими, без щілин. Кути і місця з'єднання стін, підлоги і стелі повинні бути закругленими, без карнизів і прикрас. Стіни і стелі обштукатурюються або затираються з додаванням в розчин 5% порошку сірки , а потім фарбують силікатними або масляними фарбами. Підлога кабінету на початку покривають щільним картоном, а зверху укладають рулонний лінолеум, який повинен переходити на стіни на висоту 10 см. Стоматологічний кабінет повинен мати природнє освітлення. Вікна кабінету бажано орієнтувати на північні напрямки, щоб уникнути значних перепадів світла на робочих місцях за рахунок попадання прямих сонячних променів при інших видах орієнтації, а також перегріву приміщень в літній час. У кабінетах, що мають неправильні орієнтації, в літній час рекомендується вдаватися до затемнення вікон за допомогою штор, жалюзі, тентів і інших пристосувань.

Світильники загального освітлення розміщуються з таким розрахунком, щоб вони не потрапляли у поле зору працюючого лікаря.

Стоматологічні кабінети, окрім загальної, повинні мати і місцеве освітлення у вигляді рефлектора на стоматологічних установках. Стоматологічний кабінет повинен бути забезпечений припливно-витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну3 рази на годину по витяжці і 2 рази на годину по притоці, а також мати кватирки і фрамуги.

Медична сестра відповідає за збереження і стан устаткування кабінету, технічну справність апаратури, установок і крісел, перед початком роботи вона стерилізує інструментарій і матеріали, готує робоче місце лікаря. У її обов'язки входить керувати надходженням хворих в кабінет під час прийому, подавати лікарю необхідні інструменти і матеріали, медична сестра повністю відповідає за зберігання медикаментів, зокрема груп А і Б, стежить за санітарним станом кабінету.

Санітарка щодня проводить вологе прибирання приміщення після завершення прийому. Під час роботи кабінету вона проводить ретельну механічну обробку і миття використаних. лотків і інструментів.

Метод обстеження стоматологічного хворого

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

П.І.П. хворого

Вік

Освіта

Підприємство, де працює хворий

Посада

Сімейний стан

Місце проживання

Дата звернення на кафедру

Діагноз при направленні

Остаточний діагноз

ДАНІ ОПИТУВАННЯ ХВОРОГО

Скарги хворих з патологією СОПР:

Як правило хворі з патологією слизової оболонки порожнини рота і губ скаржаться на:

- біль в різних ділянках СОПР і губ (виникає в разі запальних, алергічних процесів, при інфекційних захворюваннях, травматичних ураженнях, передпухлинних процесах);

- незвичайних вигляд СОПР і губ, поява висипань зумовлюється наявністю елементів ураження – первинних або вторинних);

- печіння, свербіж (виникає при запальних, алергічних процесах, при інфекційних захворюваннях, часто при кандидозі);

- сухість в порожнині рота (виникає в результаті захворювань, які призводять до порушення функції великих і малих слинних залоз: атрофічний кандидоз, червоний плоский лишай, червоний вовчак, дифузна склеродермія, ревматоїдний артрит, цукровий діабет);

Відчуття ʺстягнутостіʺ СОПР (у випадку порушення процесів зроговіння, рубцевих змін);

- спотворення смакових відчуттів (виникає в результаті ураження СОПР при дії мікрострумів, у випадках ртутного, свинцевого стоматитів, кандидозу);

- неприємний запах з рота (виникає при захворюваннях СОПР, які супроводжуються некротичними змінами слизової оболонки, наявністю гнійних виділень і нальоту: виразково-некротичний гінгівостоматит Венсана, гангренозний стоматит, багатоформна ексудативна еритема);

- загальну слабкість, головний біль, підвищення температури тіла (при вірусних та інфекційних ураженнях СОПР, токсико-алергічних процесах);

- збільшення лімфатичних вузлів (характерне для інфекційних захворювань СОПР, ВІЛ, сифіліса, туберкульозу, злоякисних новоутворів).

АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ

Необхідно розпитати хворого про найбільш ранні прояви захворювання, коли, за його думкою, воно почалось, яким був перебіг захворювання: змінювалися больові відчуття, чи не було скоріше подібних проявів. Необхідно звернути увагу на те, як часто пацієнт звертається до стоматолога, регулярно і якісно проводить гігієну порожнин рота. Враховуючи можливу спадкову схильність до деяких захворювань, необхідно вияснити чи були випадки подібних захворювань у його родини. Якщо прояви захворювання були і раніше, взнають який був встановлений діагноз і чи проводилося лікування, якщо так то яке, чи було воно ефективне.

Вивчення динаміки захворювання включає відомості про стан здоровʼя і працездотність хворого до захворювання, про тривалість захворювання і особливості початкового періоду, про послідовність розвитку різних проявів захворювання. Уточнюють, чи були періоди покращення або погіршення стану, чим хворий їх пояснює. Якщо у пацієнта є документація про проведеному обстеженні і лікуванні (виписка із історії хвороби, лабораторні аналізи, спеціальні методи обстеження, консультації різних спеціалістів), необхідно з нею ознайомитися. Вияснюють також звязок даного захворювання з іншими хворобами, оперативними втручаннями, травмами.

АНАМНЕЗ ЖИТТЯ

1. Перенесенні захворювання, травми, операції.

2. Загальні біографічні дані (де народився, чи не відставав у фізичному розвитку від однолітків).

3. Спадковість. Сімейний анамнез (стан здоровʽя рідних, навність спадкових захворювань).

4. Умови життя пацієнта (незадовільні соціально-побутові умови, навіть ті, які були в минулому, особливо в дитячому віці, можуть впливати на розвиток захворювання).

5. Професійна діяльність (відомості про умовах праці і їх вплив на здоровʽя пацієнта, виявлення професійних шкідливостей дає можливість встановити причини розвитку захворювання).

6. Характер харчування (незбалансоване харчування, дифіцит в раціоні білків, вітамінів, мінералів, ненасичених жирних кислот, переважання вуглеводів та інші фактори створюють передумови, можуть бути причиною або ускладнюють перебіг багатьох хвороб).

7. Алергологічний анамнез (наявність алергологічного анамнезу необхідно уточнювати при застосуванні медикаментоних засобів і проведенні знеболення).

8. Шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю, наркотиків може бути причиною або ускладнювати перебіг багатьох захворювань).

Повний анамнез життя в комплексі з даними скарг хворого і анамнезу захворювання дає можливість встановити попередній діагноз, передбачити перебіг та можливі ускладнення.

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ХВОРОГО

1. Загальний вигляд хворого, загальний стан (задовільний, середньої важкості, тяжкий). Положення хворого (активне, пасивне, вимушене).Свідомість (ясна, затьмарена). Вираз обличчя: звичайний, збуджений, страждальний. Статура: правильна, неправильна. Температура тіла. Шкіра, слизові оболонки, лімфатичні вузли. Порожнина рота.

2. Дихальна система : огляд грудної клітки, пальпація, перкусія, аускультація легень.

3. Серцево-судинна система: огляд ділянки серця, пальпація ділянки серця. Перкусія та аускультація серця.

4. Органи травлення: огляд порожнини рота (язик, зубна формула, ясна, тверде та мʼяке піднебіння, мигдалики – колір, наліт, геморрагії, виразки). Огляд живота, перкусія живота і поверхнева пальпація, визначення розмірів печінки, пальпація підшлункової залози, перкусія і визначення розмірів селезінки.

5. Сечо-видільна система: огляд поперекової ділянки, симптом Пастернацького, пальпація та перкусія сечового міхура.

6. Ендокринна система: огляд та пальпація щитоподібної залози, очні симптоми, наявність вторинних статевих ознак.

7. Нервова система: розумовий розвиток, інтелект, поведінка, координація рухів, нюх, смак, зір, слух, характер дермографізму.

8. Опорно-руховий апарат: ступінь розвитку мʽязово-кісткової системи, наявність викривлень, вкорочень, форма і функція суглобів, чутливість та ін.

ЗОВНІШНЬОРОТОВИЙ ОГЛЯД

Колір шкірних покривів. Депігментація або пігментація шкіри. Тургор шкіри, еластичність, ступінь вологості, сухість. Вираженість носогубних складок.Регіонарні лімфовузли (підщелепні, шийні, підпідборідні, потиличні), їх величина, форма, консистенція, спаяність з навколишньою клітковиною, болючість припальпації. Тонус жувальних і мімічних м'язів. Червона облямівка губ: межі, колір, вологість, наявність тріщин, виразок, лущення.