Повну матеріальну відповідальність несе службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (п. 8 ст. 134 КЗпП).

Пряма дійсна шкода, яка підлягає відшкодуванню за цією підставою керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності відповідає розміру компенсації, яку виплачують працівникам в усіх випадках порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або упов­новаженого ним органу. Згідно зі ст. 115 КЗпП і частин 1, 2 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата ви­плачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встано­влені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календар­них днів.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) та приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Умови та порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати затверджено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх випла­ти» від 19 жовтня 2000 р. та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з пору­шенням термінів їх виплати» від 21 лютого 2001 р. № 159.

Умовою для звільнення від матеріальної відповідальності за цією підставою є факт наявності заборгованості перед цим під­приємством Державного чи місцевих бюджетів, юридичних осіб державної форми власності (така умова є недійсною, якщо перед цим підприємством заборгованість мають приватні юридичні особи чи фізичні особи як суб'єкти підприємницької діяльності).

382

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність є різно­видом повної матеріальної відповідальності працівників, що ба­зується на договорі між роботодавцем та працівником.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність може за­стосовуватись лише за умов, передбачених законодавством. Зо­крема, відповідно до ст. 135² КЗпП України до таких умов нале­жать:

1) виконувана бригадою робота повинна бути пов'язана зі збе­
ріганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням
у процесі виробництва переданих бригаді цінностей;

2) вказана робота здійснюється спільно членами бригади;

3) відсутність розмежування обсягу матеріальної відповідаль­
ності кожного члена бригади та неможливість укладення з кож­
ним працівником договору про індивідуальну повну матеріальну
відповідальність.

Така відповідальність, як це визначено законодавством, вста­новлюється роботодавцем за погодженням з профспілковим ко­мітетом.

Умови застосування колективної (бригадної) матеріальної від­повідальності визначаються чинним законодавством та письмо­вим договором, укладеним між роботодавцем та всіма членами бригади на підставі «Типового договору про колективну (бригад­ну) матеріальну відповідальність», затвердженого наказом Міні­стерства праці України від 12 травня 1996р. № 43. Цим же на­казом затверджено і «Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відпові­дальність». Зокрема, до таких робіт належать: виконання касо­вих операцій, прийом від населення платежів, прийом і відпуск матеріальних цінностей на складах, базах, автозаправних стан­ціях, продаж товарів, роботи, пов'язані з прийманням та оброб­кою для доставки вантажу, поштових відправлень, інших ма­теріальних, грошових цінностей та ін. Укладення договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність з працівни­ками на посадах і роботах, не передбачених Переліком, позбав­ляє його юридичної сили.

У випадку відмови працівника від укладення договору про ко­лективну (бригадну) відповідальність роботодавець за згодою працівника може перевести його на іншу роботу, а при відмові працівника від іншої роботи або її відсутності звільнити його (див. розділ 7 цього навчального посібника).

383

Підставою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності, як це було нами з'ясовано вище, є матеріальна шкода, завдана роботодавцю розкраданням, неста­чею, умисним знищенням або псуванням матеріальних ціннос­тей, а також їх знищенням або псуванням через недбалість, що підтверджується інвентаризаційними документами. Шкода, яка підлягає відшкодуванню, розподіляється між членами даного колективу пропорційно місячній тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу за період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди. При цьому звільнення працівника з роботи не припиняє його обов'язку відшкодування розміру недостачі, що складає його частку.

Члени бригади звільняються від відшкодування шкоди, якщо шкоду завдано не з їх вини або якщо встановлені конкретні вину­ватці заподіяної шкоди серед членів колективу. У цьому випадку відшкодування здійснюватиметься за правилами, що регулюють індивідуальну матеріальну відповідальність, тобто конкретний винуватець відповідатиме за правилами п. 1 ст. 130 КЗпП.