Поворотні пристрої причепів із поворотною віссю

На причепах із поворотними осями застосовуються безшворневі поворотні пристрої. Шарнір такого поворотного пристрою являє собою радіально-упорний, частіше усього кульковий підшипник великого діаметра зі спеціальними фланцевими обоймами. Таким конструкціям властиве високе розташування рами причепа і збільшеної смуги руху при повороті.

Однак, унаслідок кращої курсової усталеності АП і простоти конструкції такі поворотні пристрої одержали найбільше поширення.

Величина показника маневреності для автомобілів і автопоїздів, з урахуванням ширини смуги руху і перетинів доріг з удосконаленим покриттям, повинна вибиратися з умови  м. Для існуючих автомобілів , у той час як для автопоїздів

В поворотних пристроях із поворотними колесами можуть застосовуватися як жорсткі, так і шарнірні або складні дишлі. Шарнірні дишлі (зчіпні механізми) при обмеженій їхній довжині звичайно зменшують вертикальні навантаження в зчіпних пристроях при вертикальних переміщеннях тягача і причепа. Складні дишлі застосовують для зменшення габаритної довжини АП.

Опорні пристрої напівпричепів

ОП призначені для утримання окремо стоячого причепа на стоянці, забезпечуючи горизонтальне положення рами і задовільні умови зчеплення і розчеплення з тягачем.

Опорні пристрої повинні забезпечувати регулювання висоти положення шворня, необхідне зусилля для підйому передньої частини напівпричепа при максимальному навантаженні, малий час спрацьовування, подовжнє переміщення причепа при зчепленні і розчепленні з тягачем, надійність роботи при тривалій стоянці, простоту конструкції і відповідати іншим загальнотехнічним вимогам: мала маса і габарити, доступні конструкційні матеріали та ін.

Опори опорних пристроїв можуть виконуватися у виді башмака, з кріпленням до стійки на подовжньому шарнірі, з опорною тарілкою і сферичним шарніром, із металевими або покритими гумою катками.

Підйомні механізми опорних пристроїв можуть бути механічними: гвинтовими, шестеренними, важільними або гідравлічними.

Розрахунок підйомних пристроїв

Передатне число приводу вибирається виходячи з допустимого зусилля на рукоятці.

Приводи повинні забезпечувати самогальмування і можуть мати дві ступені: ходову, для швидкого опускання опори до дотику з дорогою, і силову, для подолання навантаження на стійки від повної маси напівпричепа.