Вплив виду вантажу на спеціалізацію ТЗ

Спеціалізація ТЗ забезпечується пристосованістю кузова під перевезення вантажів, з урахуванням повноти використання вантажопідйомності, збереженості, способів навантаження-вивантаження, складом технологічного устаткування САТЗ, пристосуванням під визначені експлуатаційні дорожні умови.

Загальні вимоги, запропоновані до САТЗ, визначають вантажопідйомність, питому потужність, вантажомісткість кузова, швидкісні якості, аварійну та після аварійну й екологічну безпеку, безвідмовність, довговічність і експлуатаційну технологічність, обумовлені дорожніми обмеженнями габаритні-масові характеристики.

Тенденції розвитку СРС охоплюють вирішення питань організації виробництва САТЗ різного призначення на базі існуючих ТЗ вітчизняного і закордонного виробництва, підвищення загального технічного рівня шасі і різних систем ТЗ, поліпшення паливної економічності за рахунок застосування дизельних двигунів, електронних систем керування робочими процесами ТЗ, застосування нових конструкційних матеріалів і технологічних процесів їхньої обробки.

Автопоїзди

Автопоїздом називається ТЗ, що складається з декількох, з'єднаних легкорознімними шарнірними зв'язками ланок.

Класифікація автопоїздів

По кількості ланок можуть застосовуватися АП двохланкові, трьохланкові, багатоланкові.

По типу зв'язку між ланками розрізняють АП: причіпні (зчіпний пристрій в основному передає тільки тягове зусилля), сідельні (зчіпний пристрій передає тягове зусилля і частину ваги причепа), розпуски (тягове зусилля і частина ваги вантажу передається через вантаж і дишель).

По наявності приводу коліс причепа можуть застосовуватися АП з активним причепом, із пасивним причепом.

По прохідності розрізняють АП загальнотранспортного призначення, підвищеної і високої прохідності.

Аналіз застосовуємих схем компонування АП

Схеми компонування АП прийнято позначати схемою ходової частини тягача (mxn), та числом осей (l) для типа причепа (П, ПП або Р) визначеної вантажопідйомності (m_в) у тоннах за схемою “ mxn- l__m_в”.

Найбільшого поширення набули схеми компонування АП: причіпних: 4х2-1П__, 4х2-2П__, 6х4-2П__; 6х6-2П__; 8х8-2П__; сідельних: 4х2-2ПП__; 6х4-3ПП__; 8х8-2(3)ПП__, 6х4-2ПП__; 6х6-2ПП__; трьохланкових автопоїздів: 6х4-2ПП__-2П__, 6х6-2ПП__-2П__; активних автопоїздів: 6х6-2ПП__.

Порівнюючи схеми компонування необхідно відзначити наступні достоїнства причіпних АП: універсальність тягача, підвищена вантажопідйомність, задовільна маневреність.

Однак їм властиві і недоліки: збільшення габаритної довжини автопоїзда, гірша усталеність прямолінійного руху, низький рівень спеціалізації, складна конструкція причіпної ланки.

До достоїнств сідельних АП відносять більш високий рівень спеціалізації, менші габарити, ліпші маневреність і усталеність, кращу паливну економічність, можливість застосування прогресивних методів перевезень при наявності оборотного фонду причепів.

Недоліками сідельних АП є велика вартість тягача і неможливість його використання, як одиночного ТЗ.

Достоїнствами активних АП є їхня висока прохідність, вантажопідйомність і вантажомісткість, краща маневреність.

Однак активні АП мають високу вартість, низький КПД трансмісії, більш низькі швидкісні і тягово-динамічні властивості.

Особливості конструкції автомобілів-тягачів

Тягачі звичайно створюються, як модифікації базових автомобілів загальнотранспортного призначення, з максимальним рівнем прийнятності.

Особливістю автомобілів-тягачів є підвищена питома потужність ДВЗ і комфортабельність кабін, великий запас ходу, розширений діапазон трансмісії за рахунок додаткової коробки, підвищені тягово-динамічні властивості, застосування гідро і пневмоавтоматики керування причепом, обладнання зчіпним пристроєм.

Конструкція зчіпного пристрою включає наступні функціональні елементи: рознімно-зчіпний, амортизаційний, шарнірний, страхувальний, блокувальний.

Застосовуються наступні види ТЗП: шворневий, із зчіпною парою “вилка-петля”; гаковий – “гак-петля”; кульовий – “сфера-сферична порожнина” та СЗП: двохзахватний, напівавтоматичний з нерегулюємим у процесі експлуатації зазором у зчіпній парі; однозахватний, із регулюємим зазором у зчіпній парі з одною або двома ступенями коливання сідла.

До зчіпних пристроїв пред'являються вимоги зручності і малих трудовитрат при зчепленні і розчепленні; надійності роботи; гасіння і зниження навантажень у зчіпному пристрої; забезпечення необхідної кінематики щодо переміщення деталей у зчіпному пристрої.

Основний розрахунок ТЗП - розрахунок на опір дії максимальних навантажувальних чинників.

Зовнішній діаметр упорних шайб і отворів корпуса ТЗП визначаються допустимими напруженнями зминання в місцях контакту шайб із корпусом і шайб із пружним елементом.

Перетин тягового гака вибирають із умови забезпечення міцності при складному навантажені від зусиль розриву і згинання.