Укуси змій. Принципи надання медичної допомоги.

Перша допомога і лікування. При укусі змій до приходу лікаря медсестра терміново накладає жгут вище місця укусу і енергійно проводить видавлювання перших крапель крові з ранки. На місце укусу ставить кровососну банку, при відсутності медичної банки для відсмоктування отрути з ранки використовують товстостінну скляну посудину. Після відсмоктування отрути поступово знімають жгут. Можна проводити відсмоктування отрути ротом, при відсутності пошкоджень слизової оболонки ротової порожнини. Відсмоктану рідину необхідно сплюнути, а рот промити водою. Рану обробляють дезинфікуючим розчином і накладають асептичну пов’язку. Хворому дають гарячий чай, каву, молоко, теплу воду з фруктовим соком.

Протизміїну сироватку медсестра вводить після огляду хворого лікарем. Вище місця укусу проводять циркулярну новокаїнову блокаду 0,5% розчином. Відсмоктану рідину необхідно сплюнути, а рот промити водою. Проводять іммобілізацію кінцівки, ранку промивають 1% розчином перманганату калію. Місце укусу обколюють 1 мл 0,1% розчину адреналіну. Місцево холод. Дом’язево вводять 2 мл 1% розчину промедолу, 1 мл 2,5% розчину аміназину, 2 мл 1% дімедролу; довенно крапельно 10 мл 10% розчину хлориду кальція, 300 мл 20% розчину глюкози, 10 Од інсуліну, 15 000 Од гепарину; гідрокортизон 300 мг/добу дом’язево. Антибіотики, протиправцеву сиворотку (вводити по Безредко).

Найефективнішим методом лікування при укусі змій є своєчасне введення специфічної моно- або полівалентної протизміїної сироватки. Доза сироватки залежить від важкості отруєння: при легкому ступені — 500-100 АО, при отруєнні середнього ступеню — 1500 АО, при важкому отруєнні — 200-2500 АО, іноді 3000 АО. Сироватку вводять підшкірно в міжлопаткову ділянку. При важкому отруєнні найбільш ефективне довенне введення сироватки. Вводити її слід повільно, з перервами після проведення проби по Безредко (спочатку вводять 0,1 мл, через 10-15 хвилин ще 0,25 мл, при відсутності реакції — решту дози). Для попередження алергічної реакції одночасно дають 1-2 таблетки преднізолону.

Білет № 25

1. Норма К⁺ в плазмі, в клітині, добова потреба.

У плазмі 3,8- 5,1 ммоль/л

В клітині до 150 ммоль/л

Добова потреба 2-5 грами

Форсований діурез. Етапи проведення.

Метод форсованого діурезу оснований на проведенні дегідратаційної терапії з паралельним введенням осмотичних діуретиків або салуретиків. Це найбільш розповсюджений і ефективний метод консервативного лікування гострих інтоксикацій, при яких токсичні речовини виводяться нирками.

Водне навантаження проводиться довенним введенням 2-3 л рідини (ізотонічного розчину хлориду натрію, 5 % розчину глюкози, розчину Рінгера). Саме водне навантаження викликає підвищення діурезу. Для олужнення крові і сечі довенно вводять 500-1500 мл 10 % лактата або 4 % гідрокарбонату натрію і для розширення судин нирок довенно вводять 10 мл 2,4 % еуфіліну. Перед початком лікування в сечовий міхур вводять постійний катетер, що дає можливість контролювати діурез. При діурезі нижче 300-500 мл/год на фоні водного навантаження слід думати про ниркову недостатність і введення рідини необхідно припинити.

    З осмотичних діуретиків широко застосовують 30-40 % розчин сечовини 100-150 мл довенно. Манніт вводять з розрахунку 1-2 г сухої речовини на 1 кг ваги тіла хворого (10-20 % розчин).

    При форсованому діурезі швидкість виділення сечі повинна бути не менше 500 мл/год. Салуретик фуросемід (лазікс) вводять довенно 10-15 % розчин. Слід відмітити що при повторному його введенні можлива значна втрата електролітів, особливо калію, тому в процесі лікування контролюють вміст електролітів (калію, натрію, кальцію) в крові. Для корекції втрати кальцію хворим щоденно вводять до 200 мл 10 % розчину хлориду кальцію.

    При проведенні форсованого діурезу добовий діурез може досягати 10-12 л. Після припинення введення осмотичних діуретиків, щоб не наступило дефіциту рідини в організмі, введення розчину електролітів продовжують ще 8 годин (щогодинно по 400 мл в перші 4 год. І по 200 мл в послідуючі).

У зв’язку з тим, що форсований діурез може викликати порушення водно-електролітного балансу, то кожну годину контролюють кількість поступаючої в організм рідини і виділення сечі. Для попередження електролітного дисбалансу перед початком лікування і щоденно визначають вміст сечовини і креатиніну в крові і в сечі для визначення кліренса.

Протипоказами до лікування методом форсованого діурезу є серцево-судинна і ниркова недостатність.

Колапс, пат.фізіологія явища.

Колапс – це гостра судинна недостатність, яка характеризується падінням судинного тонусу, а також гострим зменшенням об’єму циркулюючої крові.

При колапсі відбувається зменшення припливу венозної крові до серця, зниження серцевого викиду, падіння артеріального і венозного тиску, порушення перфузії тканин і обміну речовин, настає гіпоксія головного мозку, пригнічуються життєво важливі функції організму. Клінічно проявляється короткочасною втратою свідомості, загальною слабістю, ознаками гострої судинної недостатності з порушеннями гемодинаміки практично у всіх органах і тканинах.

В основі розвитку колапсу лежить невідповідність між об’ємом циркулюючої крові і ємкістю судинного русла. Причинами можуть бути як раптове зменшення обєму крові (крововтрата, зневоднення), так і раптове розширення судин. Колапс розвивається як ускладнення при тяжких захворюваннях і патологічних станах.

Екзотоксичний шок. Принципи інтенсивної терапії.

Екзотоксичний шок - характеризується глибокими змінами центральної та регіональної гемодинаміки, які можуть призвести до смертельного результату в най гострішому періоді "хімічної" хвороби (інтоксикації) або в більш віддалені терміни в результаті важких уражень легень при недостатності печінки і нирок. Причинами екзотоксичного шоку є сильно діючі обпікаючі хімічні отрути, що надходять всередину організму і викликають безпосереднє ураження клітинного метаболізму в найближчі періоди після отруєння.

Основні принципи лікування ботулізму.

►При легкому перебігу ботулізму у хворого спочатку провокують блювання механічним подразненням задньої стінки глотки, після чого ретельно промивають шлунок через звичайний шлунковий зонд;

►при середньотяжкому і тяжкому перебігу хвороби шлунок промивають лише за допомогою носошлункового зонда. Механічне провокування блювання є недопустимим;

►при виражених бульбарних і дихальних порушеннях треба пам’ятати, що введення носошлункового зонду до початку штучної вентиляції легенів є небезпечним заходом, тому що може призвести до ларингоспазму і зупинити дихання. Тому краще, щоб процедуру виконав досвідчений отоларинголог;

►промивати шлунок треба значною кількістю (до 10 л) 5 % розчину натрію гідрокарбонату, навіть якщо промивні води чисті;

►категорично забороняється провокувати блювання фармакологічними засобами, бо швидкість наростання неврологічної симптоматики при ботулізмі буває досить значною і блювання може призвести до аспірації блювотиння.

Промивання кишок також сприяє виведенню токсину з організму. Сифонну клізму ставлять зразу ж після промивання шлунка.

Задачі

1. Хворий С. 59р., 108 кг, доставлений в лікарню з діагнозом: Проривна виразка шлунка. Перитоніт. Токсична стадія. Цукровий діабет, середньої важкості протікання. Вкажіть план обстеження, об’єм передопераційної підготовки, виберіть спосіб анестезіологічного забезпечення.

2. Хворому Д. 67 р, 72 кг., виникла потреба в анестезіологічному забезпеченні з приводу гострої шлунково-кишкової кровотечі. Аналіз крові: Hb-94 г/л, Ер- 3,02*10¹², Ht-0,3 . Ваша тактика.

3.  

4.  

5.  Хлопчик 8 р. 32 кг., доставлений в лыкарню пысля падыння з велосипеду з клыныкою внутрышньоъ кровотечы. Вкажыть першочерговысть дый, спосыб анестезыологычного забезпечення та методику його проведення

6. Вас викликали в ЦРЛ до хворого Ц. 28 р., що знаходиться в стані церебральної коми. Допоможіть нейрохірургу.

7.  

8.  

9.  

10.  

11.  Хворий В., 62 р., хворіє виразковою хворобою 12 п.к. 10 р. Переведений в хірургічний стаціонар з дільничої лікарні, де проводилось лікування декомпенсованого стенозу шлунка на протязі 15 днів.Двічі на день промивався шлунок. На момент огляду: Нв-130 г/л, Ер-3,8*10¹², Нт- 0,52. Маса тіла 62 кг. СІ- 80ммоль/л, Na-132 ммоль/л, К-3,4 ммоль/л. Свідомість затьмарена. Періодичне збудження на фоні котрого незначні клонічні судоми без певної стабільної локалізації. Ваша тактика. План лікування хворого.

12. В реанімаційне відділення доставлена хвора з діагнозом: Бронхіальна астма. Інфекційно-алергічна форма.Астматичний статус ІІІ ст. Вік 48 р., маса 92 кг. Нв-138 г/л, Ер-4,85*10¹², Нт- 0,54. На момент огляду свідомість затьмарена. Психомоторне збудження. Дихання поверхневе з ЧДР 48 в хв. Аускультативно влегенях дихання не прослуховується. Шкірні покриви ціанотичні. ЧСС 150 в хв. РСО₂ 70 мм рт ст. рН 7,22 ВЕ-12. Встановіть порушення КОС. Проведіть інтенсивну терапію.

13. Хворий доставлений в відділення машиною швидкої допомоги з діагнозом: Гострий обширний трансмуральний інфаркт міокарду. Гостре порушення ритму по типу миготливої аритмії, тахісистолічна форма. Кардіогенний шок ІІ ст. Вік 45 р., маса тіла84 кг, АТ 80/40 мм рт ст. ЧСС 170 уд/хв. На ЕКГ 160-200 уд в хв. ЦВТ 240 мм вод ст. Нв-125 г/л, ЕР-3,8*10¹², Нт-0,48. Провести реанімаційні міроприємства.

14.  Хвора переведена в реанімаційне відділення з операційної після кесарського розтину в екстренному порядку. Мала місце маткова кровотеча. Об’єм крововтрати 20% ОЦК. На момент огляду маса 76 кг, ЧДР 32 в хв, ЧСС 140 в хв, АТ 90/60 мм рт ст. Нв-70г/л, Ер-1,2*10¹² , Нт- 0,19, загальний білок 48г/л. Ваш план проведення інтенсивної терапії породіллі в післяопераційному знеболенні.

15.  

16. Хворий 58 р. 74 кг, переведений з хірургічного відділення з наявною ілеостомою. Добова втрата 1200 мл. кишкового вмісту. На момент огляду у хворого знижений тургор шкіри та м’язів, м’язева слабкість, адинамія, сонливість. Діурез знижений. Нв-108г/л, Ер-2,9*10¹² , Нт- 0,3, загальний білок 50г/л, Na-115 ммоль/л, К-3,0 ммоль/л, РСО₂- 38 мм рт ст, рН-7,3, ВЕ-5. Які розлади водноелектролітного балансу та кислотолужної рівноваги у даного хворого? План інтенсивної терапії.

17. Хвора 20 р, 62 кг, поступила в реанімаційне відділення в стані тоніко-клонічних судом, котрі тривають до 1 хв, через 2,5 хв. Судомний період триває близько 1 год. Ефекту від введення протисудомних препаратів не було. На момент огляду шкірні покриви блідосинюшні, свідомість відсутня. Нв 120 г/л, Ер- 3,9*10¹² , Нт- 0,38, рСО₂-66 мм ст рт, рО₂-75 мм ст рт, рН 7,3 Оцінити стан хворої і призначити відповідну терапію.

18. Хворий 72 р., маса тіла 82 кг, поступив в хірургічне відділення з приводу гострої тонкокишкової непрохідності. Хворіє 16 годин. На момент огляду адинамічний, шкірні покриви землисті, язик сухий. АТ 90/60 мм рт ст, Ps- 120 в хв, ЧДР 30 в хв, Нв- 150г/л, Ер- 5,2*10¹², Нт-0,52, Na-150 ммоль/л, рСО₂-35 мм ст рт, рО₂-85 мм ст рт, рН 7,35. Встановити вид порушень водноелектролітного балансу та кислотнолужної рівноваги. Провести передопераційну підготовку.

19. Хворий 60 р., маса тіла 80 кг., поступив в хірургічне відділення з приводу гангрени правої стопи і готувався на оперативне втручання. На момент огляду свідомість відсутня, запах ацетону, шкіра суха, бліда. Нв-102 г/л, Ер- 3,02*10¹², Нт-0,5, цукор крові 26 ммоль/л, рСО₂-30 мм ст рт, рО₂-80 мм ст рт, рН 7,28, ВЕ- 9,5. Осмолярність плазми 325 ммоль/л. Встановіть види порушень та проведіть інтенсивну терапію, як етап передопераційної підготовки. Виберіть вид анестезіологічного забезпечення.

20. Хворий 54 р, маса тіла 70 кг, будучи в нетверезому стані, помилково випив 150 мл оцтової есенції. Доставлений в реанімаційне відділення в безсвідомому стані. Ваша оцінка стану, обстеження та принципи інтенсивної терапії.