Корекційно-педагогічна робота

Одним із принципів корекційної роботи є її попереджувальна спрямованість, що дозволяє вирішувати завдання випереджувального характеру щодо запобігання відхилень у психофізичному розвитку дітей з порушенням зору.

Успішність корекційної роботи в цьому випадку залежить від термінів виявлення дитячої патології та своєчасної організації корекційної допомоги в сім'ї або в умовах спеціального дошкільного закладу. При цьому важливо спрогнозувати результати корекційно компенсаторної допомоги у розвитку і становленні особистості дитини не тільки на найближче майбутнє, але, виходячи з прогнозу відновлення, збереження і розвитку зору, визначити подальші перспективи його соціальної адаптації, абілітації або реабілітації.

Іншим, не менш важливим є принцип пропедевтичної спрямованості корекційної роботи. Здійснення його дозволяє підготувати дитину з порушенням зору до різних видів дитячої діяльності: гри, занять, праці. У зв'язку з тим, що у дітей з порушенням зору існують специфічні труднощі чуттєвого орієнтування, необхідно забезпечити їм різноманітні соціально-адаптивні способи орієнтації в оточуючому світі, успішно спиратися на збережені аналізатори, мову і мислення.

Таким чином, пропедевтичне значення корекційної роботи полягає в зближенні дитини з порушенням зору з оточуючим світом, у підготовці до навчання, виховання у нього спеціальних соціально-адаптивних способів орієнтації при оволодінні тими чи іншими знаннями, навичками та вміннями. Без пропедевтичної роботи дітям з порушенням зору неможливо в повному обсязі, відповідно віковим можливостям оволодіти знаннями, увійти в загальноосвітній процес.

Дуже важливий принцип диференційованого підходу у корекційній роботі, яка організовується з кожною групою дітей, залежно від ступеня вираженості зорового дефекту, характеру зору і рівня розвитку пізнавальних можливостей.

Слід виділити групу сліпих і слабозорих, а також дітей з косоокістю і амбліопією, оскільки у останніх спостерігаються свої специфічні труднощі орієнтації в навколишньому світі і способах пізнання.

Поряд з цим необхідно вказати на необхідність виділити принцип оптимальної інформаційної наповненості корекційної роботи. Всі її форми і засоби повинні служити забезпеченню найбільш повного спілкування та самовиявлення дитини на основі її можливостей, потреб і схильностей. Пізнавальний процес у дитини з патологією зору значно збіднений. Саме в цих умовах інформаційний дидактичний матеріал може мати велике корегуюче значення. Надання інформації у формі, доступній для дитини, є важливою умовою успішності її соціальної адаптації. Критерієм доступності та доцільності інформаційного змісту корекційної роботи є його адекватність пізнавальним можливостям дитини з порушеним зором. Доступність змісту корекційної роботи забезпечується створенням варіантних умов сприйняття, що враховують зорові можливості дітей.

Найважливіша умова успішності корекційної роботи – це забезпечення практичної дії дитини. Важливо, щоб у неї була постійна можливість переконуватися в правильності, достовірності, істинності скоєних дій, щоб вона могла в результаті конкретних практичних дій досягти бажаної мети.

Корекційна робота будується як багаторівнева система цілісного, комплексного, диференційованого процесу психофізичного розвитку та відновлення зору дітей на основі стимуляції всіх потенційних можливостей. Специфічність корекційної роботи з дітьми дошкільного віку складається: у взаємозв'язку і взаємодії корекційної роботи з усіма видами дитячої діяльності; у всебічному впливі змісту, методів, прийомів і засобів корекції на психіку дитини; в компенсаторному розвитку засобами діяльності (ігри, праця, заняття і т.д.); в інтеграції дитини в суспільство зрячих на основі сформованих у нього соціально - адаптованих форм спілкування і поведінки.

Під впливом корекційного навчання відбувається нормалізація його розвитку і відновлення його зв'язків з навколишньою дійсністю.

Корекційно педагогічна робота здійснюється у двох напрямках:

1) спеціальні корекційні заняття з розвитку зорового сприйняття, лікувальної фізкультури, ритміки, соціальної адаптації і просторового орієнтування, корекції мовних порушень;

2) організація корекційних вправ на різних заняттях (з математики, малювання, розвитку мовлення, фізичної культури, ручної праці та ін.), в іграх, побутовій діяльності.

При проведенні будь-якого виду корекційної роботи враховуються завдання лікувального процесу, включаючи роботу по зняттю побічного впливу медичних процедур на психіку дитини. Знання психічних особливостей дитини дозволяє педагогу цілеспрямовано впливати на розвиток зору, створювати умови для закріплення результатів відновлювального лікування та коригувати негативні психоемоційні прояви, зумовлені впливом лікувального процесу.

Зміст занять визначається наявністю або відсутністю у дітей зорової орієнтації. Для сліпих важливі заняття з розвитку дотику і дрібної моторики, слухового сприйняття. Для дітей з частковим порушенням зору важливі заняття з навчання використання зору та інших аналізаторів.

Зміст корекційної роботи – це фактичний матеріал, засвоюваний дітьми, без чого вони не зможуть адекватно діяти в навколишній дійсності і успішно входити в загальноосвітній процес. У дошкільнят формуються соціально - адаптивні знання, навички та вміння, що забезпечують їх успішну участь у житті.

Перспективними напрямами корекційної роботи являються заняття з розвитку зору і зорового сприйняття, формуванню способів сенсорного орієнтування за допомогою збережених аналізаторів в їх тісному взаємозв'язку із зоровою орієнтацією.

Для розвитку способів і навичок сенсорної орієнтації дуже важливо одночасне формування у дітей уявлень про свої сенсорні можливості, тому в змісті програми по сенсорному вихованню для дітей з порушенням зору введений курс, що пояснює дітям функціональні можливості аналізаторів.

Формування знань про свої сенсорні можливості значно просуває дитину в розвитку адаптивних здібностей при орієнтуванні в навколишньому світі. Досягнення певного рівня корекційно-компенсаторного розвитку сенсорної сфери призводить психічний розвиток дитини з порушенням зору до стабілізації і забезпечує вирішення проблеми подолання труднощів при навчанні та вихованні.

Для подолання недоліків рухової сфери розроблені заняття з лікувальної фізкультури і ритміки.

Лікувальна фізкультура спрямована на лікування захворювань, профілактику їх ускладнень, на попередження загострень у дошкільників з порушенням зору.

При плануванні та проведенні занять повинні бути враховані особливості організму дітей, їх знижені функціональні можливості, сповільненість адаптації до фізичних навантажень. Залежно від виду і глибини захворювання передбачається застосування фізичних вправ в різній послідовності і дозуванні.

У програмі залежно від віку та рівня психічного розвитку дітей визначені вимоги до формування просторових уявлень на рівні зорового та інших видів сприйняття. При цьому важливо поєднувати орієнтування на зір з опорою на слухову, тактильно-рухову та інші види орієнтувань. При формуванні просторового орієнтування важливо навчити слабозорих дітей спиратися на сенсорні еталони просторових ознак: форму, колір, величину і місцезнаходження предметів. Важлива роль відводиться мові як регулятору практичних дій дітей.

У всіх видах корекційної роботи передбачається взаємозв’язок з лікувальною та загальноосвітньої роботою.

Питання для самоконтролю

1. Як впливають глибокі порушення зору на особливості психічного розвитку дитини?

2. Чим відрізняється розвиток сліпих і слабозорих дітей? Що спільного між ними?

3. У чомку полягає профілактика порушень зору в дітей у початковій школі?

Література

1. Синьова Є.П. Тифлопсихологія: Підручник. – К.: Знання, 2008. –365 с.

2. Синьова Є.П. Тифлопедагогіка. Теорія виховання сліпих та слабозорих дітей. – Київ, 2009. – 212 с.

3. Ермаков В.П., Якунин Г.А. Основы тифлопедагогики: Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

4. Литвак А.Г. Психология слепых и слабовидящих: учеб. пособие / А.Г. Литвак ; Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена. –СПб. : Изд-во РГПУ, 1998. – 271 с.[Електронний ресурс] –Режим доступу :http://pedlib.ru/Books/3/0497/3_0497-1.shtml

5. Скороходова О.И. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир. – М.: Педагогика, 1972. – 448 с.[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pedlib.ru/Books/4/ 0156/4_0156-1.shtml

Тема 5. ДІТИ З АУТИЧНИМИ ФОРМАМИ

ПОВЕДІНКИ

1. Історичний аспект проблеми аутизму.

2. Класифікація аутизму.

3. Концепції аутизму: соціокультурна, психологічна, біологічна.

4. Медичні проблеми дітей з аутизмом.

5. Проблеми розмежування аутизму та інших порушень розвитку.

6. Проблеми поведінки.