Як бачимо, затрати щодо використання власного складського приміщення, в даному випадку, є меншими, а отже, вигіднішими.

Для виконання другої частини завдання, потрібно на „карту” місцезнаходження постачальників (п) та споживачів (сп) „нанести” систему координат та визначити координати місцезнаходження кожного із суб’єктів логістичного ланцюга постачань. Нехай в нашому випадку ми це вже зробили та отримали наступні результати:

Нам також відомі тарифи на перевезення та середній розмір партій товару:

На основі вищевказаних даних спочатку визначаємо загальні витрати на транспортування товару, що перевозиться споживачам, врахувавши відстані по осі X:

Взаг спХ =0,8*240*300+0,4*130*250+0,6*330*200=110 200 грн

На основі вищевказаних даних спочатку визначаємо загальні витрати на транспортування товару, що перевозиться споживачам, врахувавши відстані по осі Y:

Взаг спY =0,8*395*300+0,4*120*250+0,6*210*200=132 000 грн

Аналогічно знаходимо загальні витрати на транспортування товару, що перевозяться від постачальників:

Взаг пХ =0,9*110*150+1,1*215*75+1,0*160*125+0,7*440*100+1,3*260*150=134 088 грн

Взаг пY =0,9*65*150+1,1*270*75+1,0*115*125+0,7*200*100+1,3*130*150=84 775 грн

Далі визначаємо тариф на перевезення всього об’Єму товару, що перевозиться для споживачів:

Тсп =0,8*300+0,4*250+0,6*200 = 460 грн/(т*км)

Тп =0,9*150+1,1*75+1,0*125+0,7*100+1,3*150 = 608 грн/(т*км)

І останній крок – визначаємо координати оптимального місця для розташування розподільчого складу по наступних формулах:

        Взаг спХ + Взаг пХ         110 200 + 134 088

X: РЦх = ------------------------------- = --------------------------- = 229

                 Тсп + Тп                         460 + 608

        Взаг спY + Взаг пY         132 000 + 84 775

Y: РЦy = ------------------------------- = --------------------------- = 203

                 Тсп + Тп                         460 + 608

Найбільш поширеним методом математичного визначення місцерозташування складських центрів є метод центру тяжіння, що полягає в мінімізації відстані до існуючих об’єктів (рис.4.4.1).

4