Мінімальне використання виробничих потужностей при одночасному довготривалому часовому використанні.

Математично, використання цих підходів можна описати при допомозі інтегрального коефіцієнта використання (Кв), котрий визначається формулою:

Кв = Ке * Кі

     , де Ке – коефіцієнт екстенсивного використання виробничих потужностей

              Кі – коефіцієнт інтенсивного використання виробничих потужностей

Зрозуміло, що при стабільності інтегрального коефіцієнта використанні (Кв=const), максимізація коефіцієнта екстенсивного використання (Ке→max) вимагає мінімізацію коефіцієнта інтенсивного використанні (Кі→min), і навпаки.

Отже, перед нами стоїть завдання: визначити оптимальну величину партії, кількість партій та аагальні витрати, що пов’язані цим. Для вирішення цього завдання в нашому розпорядженні є наступні дані:

· По-перше, постійнв затрати на партійне виробництво (Зп) складає 200,00грн.

· По-друге, собівартість (Сзз) – змінні  затрати на одиницю виробленого товару (Ззот) складають 10,00грн/шт;.

· По-третє, річне замовлення на виробництво товару (Рз) складає 69 444шт.

· По-четверте, середньорічна норма затрат (НЗср) складає 10,0%.

Загальна величина собівартості одиниці товару (Свз), котрий планується виробляти на власних виробничих потужностях визначається при допомозі формули:

Свз = Спз + Сзз

     , де Спз – собівартість – постійні затрати на одиницю товару

     Сзз – собівартість – змінні затрати на одиницю товару

В той же час

                                                                         Зп

                                                       Спз = ----------------

                                                                         Х

     , де Х – кількість товару в патрії, що визначається при допомозі формули:

                                                                         Рз

                                                             Х = -------------

                                                                       Кпрт

     , де Кпрт – кількість патрій товару

Тоді формула визначення загальної величини собівартості одиниці товару, котрий планується виробляти на власних виробничих потужностях набуде вигляду:

                                                            Зп * Кпрт

Свз = ----------------- + Сзз

                                                                    Рз

Тепер визначимо затрати, що викликані виготовленням та зберіганням на складі партій товарів. Ці затрати викликані необхідністю профінансувати створення достатніх оборотних коштів для забезпечення виробництва всієї партії та витрати на зберігання на складі. Як правило, фінансування цих оборотних коштів здійснюється при допомозі кредитів. Тому на практиці розрахунок цих витрат здійснюється з використанням середньорічної норми витрат у відсотках до собівартості, яка включає в себе витрати як на обслуговування кредиту, так і складування. В розрахунках ця норма приймається в половинному розмірі, оскільки вказані витрати зростают ьвід нуля в момент запуску партії до максимуму в момент закінчення виготовлення партії. І процес циклічно повторюється стільки разів, скільки запускається партій. Математично, витрати викликані виготовленням та зберіганням на складі партії товару будуть визначатися формулою:

                                                                              НЗср

Sc = Свз * Х * -------------

                                                                             2 * 100

або підставивши сюди всі відомі (вище зазанчені) дані отримаємо:

                                           Зп * НЗср                 Сзз * НЗср * Рз

Sс = ---------------------- + -------------------------------

                                                200                      200 * Кпрт

Тоді загальні витрати на річне замовлення щодо виготовлення товарів на власних виробничих потужностях будуть визначатися по формулі:

Зз = Свз * Рз + Sс

або підставивши сюди всі відомі (вище зазанчені) дані отримаємо:

                                                           Зп * НЗср                     Сзз * НЗср * Рз

Зз = Зп * Кпрт + Сзз * Рз + ----------------------------- + -----------------------------------

                                                               200                               200 * Кпрт

Для знаходження величини оптимальної партії, потрібно розглянути мінімізацію річних загальних витрат. З цією метою варто дослідити загальні затрати (Зз) на екстремальність. Для цього потрібно розрахувати першу похідну від загальних витрат:

Сзз * НЗср * Х^2 – 200 * Рз * Зп = 0

Звідси отримаємо, що

                                                               200 * Рз * Зп

Х^2 = ------------------------------------

                                                                 Сзз * НЗср

Підставивши числові дані, отримаємо, що оптимальна величина партії при заданих умовах буде складати:

Х = 52 705 шт

Тоді кількість партій буде:

Кпрт = 1,3 шт

А загальні витрати складуть суму в розмірі:

Зз = 694 971,59 грн

Тема 8: Характеристика та особливості логістики переробки (утилізації)

Сутність логістики переробки (утилізації)

Одним з важливих видів діяльності при обслуговувнні споживачів після заключення договору – це обробка товарів, що повертаються. Товари повертаються з багатьох причин:

· по-перше, вантажовідправник помиляється при виконанні замовлення;

· по-друге, товар пошкоджується під час транспортування та потрібно визначити суму, яку повивнен компенсувати перевізник;

· по-третє, споживач може зробити помилку при формуванні замовлення;

· по-четверте, не завжди споживач може використати собі на користь те, що купує;

· по-п’яте, виявлення дефекту в товарі:

o при прийомі товару від перевізника;

O коли пройшов де-який час.

Зазвичай передбачають, що матеріальний потік рухається «назовні», за межі підприємства, але разом з тим, завжди існує невеликий зворотний потік. Частково зворотний рух обумовлений збільшеним інтересом до рециклінгу товару та упаковки.

Зростаючий суспільний інтерес до рециклінгу, або повторному використанню матеріалів, розпочинався як процес протесту проти споживчої моделі суспільства, побудованої по принципу одноразового використання, коли всюди – в парках, скверах, на вулицях – були розкидані порожні упаковки та пляшки з-під напоїв. В 70-х роках минулого століття вчені прийшли до необхідності рециклінгу з економічних причин, коли виявили, що повторне використання матеріалів може суттєво зменшити об’єми енергії, що споживають промислові об’єкти.

Функціональна сфера переробки та утилізації відходів (рециклювання) у загальній системі підприємства охоплює сьогодні не лише переробку та повернення у виробничий процес виробничих відходів, необхідну утилізацію, але і переробку та повернення на підприємство своїх товарів після закінчення терміну служби, тари, упаковки тощо з необхідним для цього транспортуванням, складуванням.

Істотним чинником впливу на зміст логістики рециклювання є упаковка, її екологічна безпека, транспортна та складська придатність, сировинна придатність тощо.

Слід зазаначити, що діяльність підприємства в сфері рециклінгу поділяють на наступні категорі:

· Рециклінг продукції.

· Рециклінг упакування.

Логістика переробки (утилізації) відходів вимагає насамперед безвідходних, екологічно чистих технологій, а у разі неможливості – ефективних технологій переробки та утилізації, провадження процесів рециклювання матеріалів та енергоресурсів. Отже, логістика переробки та утилізації відходів має на меті комплексне планування, керування та фізичне опрацювання потоку виробничих відходів, утилю, відпрацьованих виробів, тари, упаковк тощо від місць виникнення до місць застосування чи екологічно сприятливого для навколишнього середовища складування обробленого чи утилізованого потоку з необхідним для цього інформаційним потоком, забезпечуючи витратну та часову оптимізацію цієї частини матеріального потоку.

Основне завдання логістики переробки (утилізації) полягає в мінімізації загальних витрат на переробку виробничих та пакувальних відходів, утилізацію через відповідні системи збереження та рециклювання. Окремі завдання логістики переробки (утилізації):

Сортована заготівля відходів та утилю в стандартизований транспорт та пакувальні контейнери.

Швидка переробка матеріалів, які можуть бути повторно використані.

Екологічно безпечне складування відходів, які не можуть бути повторно використані.

Мінімізація витрат у проміжному складуванні та накопичуванні відходів та утилю, повторній підготовці, транспортуванні та кінцевому складуванні.

Викладений перелік окремих логістичних цілей у сфері переробки та утилізації відходів передбачає наявність необхідних логістичних функцій, а саме:

Планування переробки та утилізації відходів (відпрацьованого товару, тари, упаковки тощо).

Планування процесів рециклювання.