Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Чи можуть бути виготовлені на власних потужностях потрібні товари?
2. Якщо „так”, то яка собівартість такого виробництва і наскільки гнучким буде виробничий процес? 3. Якщо „ні”, то наскільки затратним буде їх постачання від інших виробників? Врахувавши відповіді в п.п.2 та 3, наскільки швидко підприємство зможе реагувати на потреби споживачів, щоб їх задовольнити? Виходячи із вищевикладеного перед нами постає завдання щодо принципового розподілу товарів на три групи: власного виробництва, стороннього виробництва, постачання за вимогою. Методика оптимізаційного розрахунку поділу товарів для задачі МОВ полягає у проведенні ABC / XYZ – аналізу товару, де АВС-аналіз проводиться на основі вартісних оцінок товару, а XYZ-аналіз проводиться на основі групової оцінки сталості споживання. Щодо АВС-аналізу, то тут слід зазначити, що віднесення товарів до груп А, В чи С відбувається при допомозі розрахункового показника V, що визначається за формулою: ∑Св - ∑Сн V = -------------------- ∑Nв - ∑Nн , де ∑С – сума часток товарів за вартістю ∑N – сума часток товарів за кількістю індекси „в” та „н” означають відповідно верхні та нижні значення цих показників Інтервали цього розрахункового показника дають змогу віднести конкретний товар до наступної групи: · Група А: V > 3,0 · Група В: 0,7<= V <= 3.0 · Група С: V < 0.7 Щодо XYZ-аналізу, то тут віднесення конкретного товару до певної групи слід робити користуючись наступними рекомендаціями: · Група X: стабільне (детерміноване) споживання, що відповідає оцінці сталостей споживання в межах від 9 до 10 балів включно. · Група Y: нестабільне (несталостне) споживання, що відповідає оцінці сталостей споживання в межах від 4 до 8 балів включно. · Група Z: нестійке (стохастичне) споживання, що відповідає оцінці сталостей споживання в межах від 1 до 3 балів включно. Методику розрахунку продемонструємо на наступному прикладі. Нехай ми маємо 10 товарів (Т1...Т10), стосовно яких нам відомо: місячний обсяг використання кожного з товарів (грн), частку використання кожного товару щодо загальної кількості товарів (%) та оцінку сталостей споживання кожного з товарів (бали) (табл.7.2.1). Для проведення подальших розрахунків, модифікуємо вищевказану таблицю та представимо її у вигляді „Зведеної таблиці ABC / XYZ - аналізу” (табл.7.2.2). Проте, заповнення її комірок потребує озвучення наступних уточнень: · По-перше, товари розміщуємо в порядку спадання їх „вартості місячного обсягу товарів” та заповнюємо відповідними значеннями колонки: „Вартість місячного обсягу товарів,грн”, „Частка товару в загальній кількості товарів,%” та „Оцінка сталостей споживання, бали”. Табл.7.2.1 Початкові дані щодо вибраних товарів
· По-друге, на основі критеріїв віднесення товарів до певних груп при XYZ-аналізі, заповнюємо колонку „Рекомендовані групи” в частині „XYZ”. · По-третє, визначаємо частку кожного з товарів в загальній вартості місячного обсягу товарів (наприклад, для Т8: 2710 / 10000 = 27,1%; для Т7: 2050 / 10000 = 20,5%; для Т3: 1090 / 10000 = 10,9% і т.д.). · По-четверте, заповнюємо графу „∑С, %”, як суму всіх „%” від показника самого першого товару (в нашому випадку Т8) до показника текучого товару (наприклад, для Т8: 0+27,1%=27,1%; для Т7: 0+27,1%+20,5%=47,6%; для Т3: 0+27,1%+20,5%+10,9%=58,5% і т.д.). · По-п’яте, аналогічним сином заповнюємо графу „∑N, %”. · По-шосте, для визначення приналежності кожного з товарів до певної групи, відповідно до АВС-аналізу, використовуємо формулу для визначення коефіцієнта V: o Заповнюючи графу „V > 3.0”, слід врахувати, що Сн = 0 та Nн = 0, а Св та Nн – відповідні значення окремих товарів Наприклад, для Т8: V = (27,1% - 0%) / (7,0% - 0%) = 3,87 для Т7: V = (47,6% - 0%) / (13,2% - 0%) = 3,61 для Т3: V = (58,5% - 0%) / (18,6% - 0%) = 3,15 для Т2: V = (67,6% - 0%) / (26,1% - 0%) = 2,59 СТОП !!! Як бачимо тут (для Т2) вже порушена умова, що V>3.0, тому переходимо до заповнення наступного стовпця. o Заповнюючи графу „0.7 <= V <= 3.0”, слід врахувати, що Сн = 58,5% та Nн=18,6%, а Св та Nн – відповідні значення наступних окремих товарів Наприклад, для Т2: V = (67.6% - 58.5%) / (26.1% - 18.6%) = 1.21 для Т10: V = (74.6% - 58.5%) / (38.4% - 18.6%) =0,81 для Т4: V = (81.5% - 58.5%) / (49.2% - 18.6%) =0,75 для Т1: V = (87.8% - 58.5%) / (64.9% - 18.6%) =0,63 СТОП !!! Як бачимо тут (для Т1) вже порушена умова, що 0,70<=V<=3.00, тому переходимо до заповнення наступного стовпця. o Заповнюючи графу „V < 0.7”, слід врахувати, що Сн = 81,5% та Nн=49,2%, а Св та Nн – відповідні значення наступних окремих товарів Наприклад, для Т1: V = (87.8% - 81.5%) / (64.9% - 49.2%) = 0,40 для Т5: V = (92.8% - 81.5%) / (82.0% - 49.2%) =0,34 для Т6: V = (96.8% - 81.5%) / (93.4% - 49.2%) =0,35 для Т9: V = (100.0% - 81.5%) / (100.0% - 49.2%) =0,36 · По-сьоме, відповідно до знайдених значень V, заповнюємо графу „Рекомендовані групи” в частині „АВС” Табл.7.2.2 Зведена таблиця ABC / XYZ - аналізу
Отримані результати інтегрованого використання АВС / XYZ – аналізу дозволяють зробити наступні висновки: · По-перше, частини з стабільним і близьким до стабільного споживання можуть виготовлятися „з боку”, оскільки постачальник може їх виробити з меншими затратами (товари групи X та Y). · По-друге, через відносно велику вартість товари груп А та В підходять для постачання по JIT-системі. Враховуючи вищевикладені висновки та з метою формування логістичних рішень в подальшому варто скористатись методом матричного представлення інтегрованого АВС / XYZ – аналізу з оптимальним розподілом товарів (табл.7.2.3). Табл.7.2.3 Матричне представлення АВС / XYZ – аналізу
Для постачання відповідно до умов JIT-системи підходять товари, котрі відповідно до проведених розрахунків потрапляють в комірки: AX, AY, AZ, BX, BY Для нашого випадку матриця АВС / XYZ – аналізу набуде вигляду:
Тобто для постачання по JIT-системі підходять товари: Т8, Т7, Т3, Т4, Т2 та Т10. Планування оптимальної величини партії виробництва Логічним продовженням оптимізації функціональних сфер є оптимізація безпосереднього виробництва необхідного товару. Оскільки процес планування зорієнтований на прискорення процесу виготовлення, то особливого значення з економічної точки зору набуває формування внутрішнього замовлення, поділ його на партії певних розмірів та фактори впливу на ці величини. Загалом процес планування може грунтуватись на наступних альтернативних підходах: Максимальне використання виробничих потужностей при одночасному короткотривалому часовому використанні. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 536. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |