B. Диспозитивні (диспозиційні), що створюються на рівні управління складом чи цехом і служать для забезпечення нормальної роботи логістичних систем.

C. Виконавчі, що створюються на рівні адміністративного чи оперативного управління та служать для роботи в реальному масштабі часу.

Логістична інформаційна система як засіб логістичного планування й управління матеріальним потоком на підприємстві за змістом її підсистем повинна відповідати основній вимозі – можливості функціонувати в режимі реального масштабу часу, оскільки саме це визначає специфічні умови формування ефективності логістичних систем. Грунтуючись на викладеній вимозі, цьому повинно повністю відповідати і програмно-математичне забезпечення.

Розділ 3. Інтегроване управління логістикою – конкурентна перевага підприємства

Тема 12: Формування системи показників, що характеризують логістичні затрати  

Неважко зауважити, що ключове слово «дія» в кожному визначенні функціональних завдань складових логістики підприємства полягає у „комплексному плануванні, організації, управлінні, контролю та аналізі” з метою „оптимізації затрат коштів та часу”. Проте, у логістиці підприємства логістичне планування та управління не може бути лише сумою всіх активних управлінських дій у функціональних субсистемах, а власне інтегрованим (узгодженим) результатом, оскільки саме це зумовить збільшення ефективності функціонування підприємста через систему синергічних ефектів, які до цього не „матеріалізовувались”.

Зауважимо, що під терміном «синергія» ми будемо розуміти ефект посилення результату від спільної дії у порівнянні із окремим діями.

Концепція інтегрованого (узгодженого) логістичного управління базується на аналізі загальних логістичних затрат підприємства, котрі можна визначити як мінімізацію затрат на транспортування, складування, запаси, обробку замовлень та інформаційні системи, а також вартості партій товарів при досягненні бажаного рівня обслуговування споживачів – логістичного сервісу.

Логістичний сервіс базується на наступних положеннях і правилах:

· кожна послуга, яка надається, є унікальною для одержувача;

· в кінцевому підсумку від наданої послуги не залишається нічого, крім сприйняття інформації;

· послуга (або її частина) не може бути рециклічною;

· послуги неможливо виробляти на запас;

· надану послугу неможливо відремонтувати;

· надана послуга не може бути виконана ще раз;

· пам’ять про хорошу послугу коротка, а погана послуга пам’ятається довго.

Останнім часом важливість логістичних послуг постійно зростає, розширюється індустрія послуг і все більша кількість компаній і робітників включається в неї. Цілий ряд логістичних посередників стають підприємствами сервісу, в яких послуги нерозривно зв’язані з рухом і реалізацією товарів, при чому вартість послуг може перевищувати прямі витрати на виробництво.

Сфера послуг повинна функціонувати таким чином, щоб повністю задовольняти потреби клієнта з, по можливості, малими затратами. Однак на сьогоднішній час немає широко використовуваних ефективних кількісних методів оцінки якості послуг в зв’язку з їх особливостями, які полягають в наступному:

· неосязаемость послуг (їх неможливо торкнутися);

· споживач послуг часто сам бере участь в процесі надання послуг;

· споживач послуг не стає їх власником;

· надання послуг – це процес, і він не може бути протестований перед оплатою;

· процес надання послуг може складатися з системи дрібніших дій, тоді як якість залежить від підсумкової оцінки.

Слід зазаначити, що затрати на логістику підприємства, котра сягає 50%-60% собівартості готової продукції, не можуть не турбувати керівництво підприємств. Недивно, що експерти називаають логістику „останнім засобом економії затрат”. Чим менші витрати на логістику, тим більш низькі ціни встановлюються в магазинах, або тим більший прибуток всіх учасників ланцюга постачань, або вони отримують обидва задоволення одночасно.

Проте, варто врахувати, що існує так званий «поріг економії затрат», перейшовши через який можна отримати незворотній ефект – руйнацію.

Не дивлячись на достатньо великі витрати, грамотно організована логістика – потужний засіб конкурентної переваги підприємства. Надаючи більш високий рівень сервісу, прискорюючи оборот товару або знижуючи ціни, підприємства отримують додаткових покупців. Проте, слід зауважити, що логістичні затрати взаємопов’язані між собою, причому зв’язок цей є оберненим – зменшення одних витрат приводить до зростання інших витрат.

Запитання до аудиторії: Чи згідні Ви з цим?

Якщо «так», то наведіть приклади.

Сфера логістики настільки широка, що практично будь-яке підприємство, що займається бізнесом, може розглядатися як потенційний споживач послуг менеджера-логіста. Менеджер-логіст повинен бути одночасно професіоналом в логістиці та керівником з широким кругозором. Як спеціаліст, менеджер-логіст повинен знати тарифи щодо транспортування, розташування складів, оцінювати потреби в запасах того чи іншого товару, бути обізнаним з питаннями виробництва, постачання та розподілу товару. А як керівник, менеджер-логіст повинен забезпечити координацію всіх логістичних функцій. Крім того, він повинен налагоджувати та підтримувати зв’язок логістики з іншими функціями підприємства, а також з діяльністю постачальників та споживачів. Слід зазначити, що працівники відділу логістики несуть відповідальність за всі потоки матеріалів між різними заводами та складами, як за межами, так і в середині підприємства.

Останнім часом логістика досягла визнання в корпоративному плануванні та її роль в бізнесі значно зросла. Зараз ця сфера рахується такою ж важливою, як продаж товарів. На даний час власне логістику в основному враховують при прийнятті рішень в сфері стратегічного планування. Слід зазначити, що сучасні підприємства, проаналізувавши свою систему децентралізованого прийняття рішення в логістиці, прийшли до висновку про необхідність централізувати управління всіма субсистемами логістики підприємства. Така централізація при наявності повної, оперативної та достовірної інформації дає можливість відповідальній особі чи групі осіб гарантувати, що потрібний товар в потрібному місці в потрібний час і по прийнятній ціні буде отримано споживачем.

Слід зазначити, що логістика як стратегічна функція управління потоками інформації, фінансів та матеріалів дозволяє реалізувати більш цікаві для комерційної діяльності завдання:

Поставки товарів та послуг, відповідно до індивідуальних потреб споживачів.

Надання послуг споживачам власне тоді, коли вони їм потрібні.

Оптимізація грошових потоків підприємства, завдяки роботі із споживачами в ритмі, в якому їм легше виконувати свої фінансові зобов’язання.

Організація операційної системи, в яку простіше вводити нові товари та виводити застарілі.