Створити систему контрою вхідних потоків, яка зазвичай є складовою частиною комп’ютеризованою системою замовлень підприємства тощо.

Головну роль в управлінні затратами щодо закупівлі відіграють постачальники. Тому обидві сторони повинні разом працювати над пошуком розумних шляхів зменшення затрат в наступних напрямках:

· Поглиблений аналіз потреб щодоі виготовлення або закупівлі товару.;

· Пошук найкращих форм оплати.

· Надання знижок за кількість.

· Використання наукового аналізу вартості.

· Підбір матеріалів для забезпечення можливої заміни основних матеріалів.

· Зміна методів виробництва, обробки та складання.

· Зменшення відходів виробництва.

· Зміна допусків та специфікацій.

· Розробка та реалізація програм зменшення затрат у постачальника.

· Об’єднання замовлень.

На практиці досвідчені підприємства розробили системи, котрі зв’язують інформаційні системи та співробітників підприємств постачальників зі співробітниками підприємства в одну команду. В роботі зі своїми постачальниками підприємство використовує контроль за вхідними потоками з допомогою процесу, котрий називається «загальним контролем матеріалів» (Total Material Control - TMC).

Типові завдання закупівельної діяльності включають наступне:

· По-перше, підтримка оптимального рівня якості вхідних матеріалів.

· По-друге, придбання вхідного товару по мінімально можливій повній ціні.

· По-третє, пошук та використанні надійних, конкурентоздатних постачальників.

· По-четверте, зменшення об’єму запасів товарів та забезпечення «гладкого» просування товарів від постачальника до споживача.

· По-п’яте, кооперація та інтеграція з іншими функціями.

Використання інтегрального критерію щодо вибору постачальника

Вибір перспективного постачальника з огляду на динаміку товарних ринків є ключовою задачею логістики закупівлі. Це означає, що придатність постачальника визначається не лише ціновими факторами, а й довгостроковістю постачання, перспективністю стосовно гарантії кількісного та якісного розвитку частин і вузлів, їх наступної переробки.

За цих умов для оцінки постачальників та їх наступного вибору придатним може бути лише багатокритерійний підхід. Його використання вимагає реалізації наступного алгоритму:

· По-перше, формуваня системи можливих суттєвих критеріїв.

· По-друге, формування безконфліктної системи критеріїв.

· По-третє, оцінка важливості („ваги”) кожного критерію.

· По-четверте, оцінка кожного постачальника за вибраними критеріями.

· По-п’яте, розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника.

Використовуючи вищевказаний алгоритм, здійснити вибір одного з чотирьох можливих постачальників A, B, C, D товару та провести аналіз отриманих результатів.

Запитання до аудиторії: Назвіть, якими на Вашу думку, критеріями можна оцінити постачальників?

З цією метою, шляхом якісного аналізу формуємо систему можливих критеріїв оцінки кожного постачальника:

К1 – ціна товару.

К2 – відстань від постачальника до кінцевого споживача.

К3 – транспортна гнучкість доставки.

К4 – якість товару.

К5 – можливість поставки, відповідно до умов JIT-системи.

К6 – гнучкість стосовно динаміки вимог до постачальника.

К7 – можливість подальшого розвитку товару.

К8 – можливість подальшої переробки (утилізації) товару.

К9 – можливість під’єднання до внутрішньовиробничої системи транспортування, пакування та складування кінцевого споживача.

К10 – можливість об’єднання інформаційних систем.

К11 – проміжне складування виробів у постачальника.

К12 – спільне виробниче планування та управління.

    Для подальшого застосування цих критеріїв з метою формування безконфліктної системи незалежних критеріїв проведемо їх випробування на логістичну свободу від протиріч та відносну незалежність. Попарне порівняння кожного критерію з іншими дозволяє виявити як залежні, коли один з критеріїв за змістом охоплює інший, так і конфліктуючі, коли один критерій протирічить іншому.

Запитання до аудиторії: Чи є, на Вашу думку, тут такі критерії?

Є. Так, наприклад, критерій К11 знаходиться в протиріччі з критерієм К6, оскільки заперечує гнучкість постачальника до змін у вимогах до нього, тому критерій К11 виключається з оцінки. Аналогічно можна прийти до виключення з оцінки критерію К12.

Для спрощення розрахунків будемо вважати, що інші 10 критеріїв складають безконфліктну систему.

Оцінку важливості кожного критерію можна здійснити шляхом формування матриці, в клітинах якої стоять номери тих критеріїв, котрі є важливішими у попарному порівнянні з іншими. Отримана кількість переваг для кожного критерію нормалізується, що і визначає «вагу» кожного з них. Зауважимо, що попарне порівняння критеріїв є в значній мірі суб’єктивною оцінкою, однак подальший процес оцінки відновлює втрачену об’єктивність. Цьому може також сприяти і розрахунок очікуваних оцінок важливості, отриманих від групи експертів (табл.5.2.1).

Табл.5.2.1

Матриця для визначення важливості окремих критеріїв

Остання графа таблиці формує послідовність критеріїв, виходячи з їх важливості для загальної оцінки придатності постачальника, Так, на першому місці стоїть якість товару (К4), а ціна товару (К1) – лише на четвертому.

Оцінку кожного постачальника за вибраними критеріями здійснимо експертним методом. Експертні оцінки зазвичай даються за десятибальною шкалою, так що, наприклад, низька ціна оцінюється великою кількістю балів, а велика відстань до постачальника – малою кількістю балів.

Слід зазначити, що есперти можуть оцінювати постачальників при допомозі наступних варіантів:

· По-перше, при допомозі визначення однозначної (очікуваної) оцінки (Коч).

· По-друге, при допомозі визначення максимальної (оптимістичної) оцінки (Кmax) та мінімальної (песимістичної) оцінки (Кmin). Тоді очікуване значення визначається при допомозі формули:

                                                            3*Кmin + 2*Kmax

                                              Коч = ------------------------------

                                                                           5

· По-третє, при допомозі визначення максимальної (оптимістичної) оцінки (Кmax), мінімальної (песимістичної) оцінки (Кmin) та найбільш вірогідної (реалістичної) оцінки (Knb). Тоді очікуване значення визначається при допомозі формули:

                                                       Kmin + 4 * Knb + Kmax

                                     Коч = ------------------------------------------

                                                                         6

Для прикладу, що розглядається, очікувані оцінки для постачальників подані в таблиці 5.2.2

Табл.5.2.2

Експертні оцінки кожного з постачальників

Для розрахунку інтегрального критерію щодо вибору постачальника, дещо модифікуємо таблицю експертних оцінок кожного постачальника, додавши стовпці „зважена оцінка критіїв” для кожного з постачальників. Слід зазаначити, що в новоутвореній зведеній таблиці критерії оцінки (К1...К10) розташовуємо в порядку спадання показника „Важливість, %” (див.табл.5.2.1). В результаті врахування всіх вищевказаних нововведень отримаємо наступну матрицю (табл.5.2.3).

Табл.5.2.3

Оціночна матриця щодо вибору постачальника

Для обчислення зважених оцінок критеріїв потрібно по кожному постачальнику величину „експертної оцінки” помножити на величину „важливості, %”. Наприклад, для А: 7,06 * 20,0% = 1,41; 4,30 * 17,8% = 0,77; 7,25 * 15,6% = 1,13 і т.д.