Розвиток і удосконалення транспортно-експедиційного обслуговування

В умовах ринку підвищуються вимоги до терміну доставки вантажів, якості перевезень і тому підвищується роль транспортної експедиції.

За кордоном головним напрямком розвитку та удосконалення транспортного обслуговування в сфері виробництва, розподілу та споживання продукції є логістика.

Високий рівень запасів, недостатня взаємодія учасників виробництва розподілу, доставки та споживання продукції в Україні потребує пошуку нових рішень вказаної проблеми.

Позитивний досвід створення логістичних систем за кордоном викликає зацікавленість у виробників та у транспортно-експедиційних підприємств (ТЕП). Окремі елементи логістичної технології найшли впровадження в Україні. Так здійснено перехід від перевезень як головної функції автомобільного транспорту загального використання до комплексного ТЕО. Перехід економіки до ринку відкриває нові можливості та перспективи в створенні логістичних систем в Україні.

За кордоном в останній час з логістичними системами пов’язано 25―30% валового національного продукту провідних країн, таких як США, Японії, Франції, Германії. Підвищення промислового виробництва і рівня життя в цих країнах в 80―90 роки пов’язують з впровадженням в практику принципів логістики.

З точки зору експедитора та перевізника, логістика ― це організація доставки товару в потрібній кількості та в гарантовані терміни від виробника до споживача.

Основна концепція побудови логістичних систем заснована на принципі взаємодії та погодженості основних її елементів: постачання, виробництва, збуту, розподілу та транспортування. При наявності всіх перерахованих елементів система називається макрологістичною (рис. 16). Макрологістика визначає загальну концепцію розподілу, в тому числі розташування складів, вибір виду транспорту, напрям матеріальних потоків, вибір постачальників сировини та матеріалів.

Мікрологістика вирішує питання в рамках окремих функціональних елементів логістичних систем. Основне призначення мікрологістики, наприклад в сфері розподілу, знаходиться в плануванні, реалізації та контролю за перевезенням вантажів.

Рис. 16. Види логістики

В сучасних умовах виробництва фахівці визначають декілька видів логістики:

– логістика, яка пов’язана з купівлею товарів (логістика постачання);

– виробнича логістика;

– логістика, яка спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика);

– транспортна логістика.

Використання принципів логістики на практиці можливо тільки при достатньому рівні розвитку обчислювальної техніки та обміну інформацією. Частиною усіх видів логістики є обов’язкова наявність логістичного інформаційного потоку (інформаційна логістика), який включає дані про потік товарів, їх передачу, обробку та систематизацію з наданням готової інформації. В свою чергу, товарний потік характеризується процесами транспортування, навантаження-розвантаження вантажів, їх обробки, складування та збереження. Така класифікація умовна. Виділити окремі елементи із сукупності логістичної системи можливо тільки на теоретичному рівні, тому що на практиці всі елементи взаємодіють між собою.

Систему логістики можна представити з семи елементів.

Перший ― виробничі запаси, які виконують буферну роль між транспортом, виробництвом та реалізацією, що дозволяють економічно та ефективно функціонувати всій системі. Запаси можливо створювати у виробника або у споживача. Обсяг продукції в запасах повинен бути оптимальним для всієї країни, дозволяти швидко реагувати на зміни попиту та забезпечувати рівномірну роботу транспорту.

Другий ― закупка сировини та матеріалів.

Третій ― транспорт, який виконує перевезення вантажів від постачальника на переробні виробництва, із підприємств на склади, із складу на склад, доставку вантажу споживачу. Логістика враховує всі транспортні зв’язки, включно використання найманого транспорту, коли постачальник має можливість використовувати дешевший транспорт, ніж споживач і отримує певні переваги. Основними характеристиками транспорту є надійність, гарантовані терміни, а також вартість доставки вантажу.

Четвертий ― обслуговування виробництва. Підрозділи логістики, які обслуговують процес виробництва, повинні не тільки визначати потреби, але і бути спроможними згладжувати коливання попиту та пропонування. Деякі фахівці не визнають виробничу одиницю в системі логістики, але більшість визначає, що виробничі потужності та економічна пристосованість підприємства мають важливе значення для функціонування всієї логістичної системи і вважають, що однією із основних проблем є визначення розмірів та розташування підприємства.

П’ятий ― складське господарство, до якого входять складські приміщення підприємств і регіональні та місцеві склади для оптової та роздрібної торгівлі.

Шостий ― інформаційний зв’язок і контроль. Будь-яка логістична система управляється за допомогою інформаційної та контролюючої підсистем. Вони передають замовлення , вимоги на навантаження та відправку продукції, забезпечують рівень запасів, являються часткою основної інформаційної системи.

Сьомий ― кадри, які виступають важливим складовим елементом системи логістики. Їх підбору та підготовці надається важливе значення.

Кожний із елементів знаходиться на будь-якому виробництві, логістика тільки об’єднує їх в систему з єдиними цілями і задачами, які відносяться до оптимізації всього виробництва, а не окремого елемента, інструментом об’єднання виступає інформаційне забезпечення процесів виробництва, починаючи з закупки та закінчуючи збутом продукції. Умовою створення ефективного функціонування логістичної системи являється зацікавленість всіх її учасників: виробників, споживачів, експедиторів та перевізників. Ця зацікавленість учасників забезпечується та регулюється ринковими відносинами.

На рис. 17 представлені переваги, які отримують виробники, споживачі продукції, перевізники та експедитори при створенні логістичної системи.

Рис. 17. Переваги, які забезпечують зацікавленість учасників в створенні логістичної системи

Можна навести приклади. На підприємствах компанії „Форд” США та Західної Європи використання логістичних методів JJT („точно в термін”) дозволило тільки за два роки зменшити запаси на 40%. Таке зменшення рівня запасів досягнуто і на окремих підприємствах компанії „Дженерал Моторс”.

Аналіз діяльності більш 80 виробничих фірм Германії показав, що при використанні логістичної системи „Канбан” (метод управління рухом матеріалів та сировини) виробничі запаси зменшені на 50%, готової продукції на 80%, а продуктивність збільшилась на 20―50%. За рахунок цих показників зменшені витрати на зберігання готової продукції та сировини, зменшена потреба в складських приміщеннях та в капітальних вкладеннях.

Наприклад, шведська фірма „СААБ”, використовуючи методи логістики, зменшила обсяги заморожування капіталів на 200 млн. шведських крон із загальної суми 800 млн. крон, розподілених по 1500 одиницям складського господарства. Рівень заморожуваного капіталу, як показав експеримент, який провела фірма „СААБ” в Англії, знизився на 50%.

Особливо підвищується роль експедиторів та перевізників у зв’язку з впровадженням метода JJT. При роботі по такому методу логістики, наприклад при доставці вантажів шведської фірми „СААБ”, транспортні витрати скоротились на 13 % при збільшенні обсягу сервісних послуг на 7 %.

Таким чином, транспортно-експедиційні фірми зацікавлені в створенні логістичних систем, які забезпечують їм стабільність на ринку транспортних послуг, розширенню сфери діяльності та збільшення прибутку від виконання додаткових функцій. Серед таких фірм можна назвати американські фірми „Ryder”, „Federal Express”, „Leas nay”. В Західній Європі методи логістики в роботі використовують транспортні фірми Швеції, Франції, Германії та інших країн, такі як „Welchеlit THT” і інші.

В США були проведені дослідження по вивченню діяльності транспортно-експедиційних фірм з метою виявлення видів послуг, які надаються понад 350 підприємствам різних галузей, які пов’язані з виконанням функцій логістики. Так, 70% підприємств перекладають функції по виконанню розрахунків на транспортно-експедиційні фірми. Операції складування продукції та сировини здійснюють ТЕП для 22% організацій. Вибір раціонального варіанту доставки та погодження з перевізниками тарифів виконується для 22% клієнтів, контроль за рухом вантажів ― для 15% підприємств. Створення інформаційних систем для збереження та обробки логістичних даних здійснюється для 13%, а організація електронного обміну даними з партнерами ― для 12% підприємств. Для 11% підприємств забезпечується використання парку рухомого складу, який належить клієнтам, і для 7% підприємств виконується контроль рівня їх матеріальних запасів.

Наведений перелік послуг, які виконують ТЕП, далеко не повний. Маючи широку мережу терміналів, фірми приймають, а в окремих випадках купують продукцію виробничих підприємств, здійснюють сортування, комплектування товарних партій, здійснюють підготовку продукції до реалізації.

Таким чином, створення та розвиток логістичних систем забезпечується зацікавленістю всіх учасників цепі. З урахуванням логістики фірми визначають свою стратегію на ринку, який вимагає високу якість продукції, послуг. Рівень розвитку логістичної системи визначає рівень конкурентоспроможності компаній, що забезпечує їх зацікавленість до цієї системи.