Член сім'ї як суб'єкт права на пільги

Аналіз положень Конституції України, законів України, якими встановлюються пільги на оплату житлово-комунальних послуг, низки ратифікованих Україною міжнародних угод, в яких вживаєть­ся термін "член сім'ї", проведений Конституційним Судом України (у справі про офіційне тлумачення терміна від 3 червня 1999 року, Справа № 1-8/99) засвідчив, що у них відсутні узагальнюючі нор-ми-дефініції щодо понять "член сім'ї" та "утриманство". Не розроб­лено єдиного критерію розуміння цих термінів і у відповідній, у тому числі науковій, літературі.

У Конституції України терміни "сім'я", "члени сім'ї", "родичі", "сімейне життя", "утримання" тощо без визначення змісту вжива­ються неодноразово.

Житловий кодекс Української РСР, визнаючи гарантії права гро­мадян на житло, встановлює права і обов'язки наймача жилого при­міщення та членів його сім'ї, які проживають разом з ним, за дого-

- 146-

вором найму, обов'язковим елементом якого є плата за користуван­ня житлом і за комунальні послуги. Частина 2 ст. 64 цього Кодексу передбачає, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їхні діти та батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й ін­ших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ве­дуть з ним спільне господарство. Аналогічні положення щодо членів сім'ї власника будинку (квартири) містить ч. 4 ст. 156 Кодексу.

Таким чином, законодавець не встановив вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім'ї наймача, але визначив крите­рії, за якими осіб, не пов'язаних шлюбними або родинними стосун­ками, віднесено до них.

У Кодексі про шлюб та сім'ю України терміни "сім'я", "члени сім'ї" та похідні від них "сімейний", "сімейні відносини", "родин­ний" використовуються у багатьох статтях. Відповідні положення або конкретний перелік осіб, які вважаються членами сім'ї, тут та­кож відсутні. Але зважаючи на загальний зміст Кодексу, особливо розділів II і III,можна дійти висновку про такі важливі ознаки сім'ї, членства в сім'ї, як кровна спорідненість, родинні зв'язки, шлюбні відносини, а положення про встановлення батьківства, викладені у ч. З ст. 53 (статтях 125, 126 нового Сімейного кодексу України), дають підстави для визнання ознаками сім'ї фактичних шлюбних відносин. Стаття 17 цього нормативного акта (відповідно ст. 26 но­вого Сімейного кодексу України) вводить до правового обігу понят­тя родичі по прямій лінії, повнорідні та неповнорідні брати й сестри, а у ст. 95 (розділ 5 нового Сімейного кодексу України) вжито термін "інші родичі", до яких віднесено прадіда, прабабу, діда, бабу, брата, сестру, а також вітчима й мачуху дитини та осіб, які постійно вихо­вували дитину й утримували її як члена своєї сім'ї, надаючи їй сис­тематичну матеріальну допомогу.

У п. 1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. членами сім'ї фізичної особи "вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоло­віка (дружини)". У цьому Законі застосовано термін "прямі родичі", до яких належать діти та батьки.

Про поняття "близькі родичі" йдеться у п. 11 ст. 32 Криміналь­но-процесуального кодексу України. До них віднесено батьків, дру­жину, дітей, рідних братів, сестер, діда, бабу, онуків. Таке саме коло близьких родичів закріплює і ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р.

-147-

Стаття 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визна­чає коло непрацездатних членів сім'ї. Ними вважаються:

а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або стар­ші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки — за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;

б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років;

в) один із батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зай­нятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює;

г) дід і бабуся у разі відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.

Аналогічного змісту є ст. 30 Закону України "Про пенсійне за­безпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", де зазначається, що право на пен­сію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей за­гиблих, померлих або таких, що пропали безвісти, військовослуж­бовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, які перебували на їх утриманні. Відповідно до зазначеної статті, незалежно від перебування на утриманні годувальника, пен­сія призначається:

непрацездатним дітям;

непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування;

непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослуж­бовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули чи померли або пропали безвісти в період про­ходження служби, або пізніше — внаслідок поранення, контузії, ка­ліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно з п. 2 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 р. до членів сі­мей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, пар­тизанів та інших осіб належать:

утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'яз­ку з цим виплачується пенсія;

батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

- 148-

И,

Не встановлено єдиних критеріїв чи поосібного переліку членів сім'ї міжнародно-правовими актами. Так, відповідно до ст. 16 За­гальної декларації прав людини (прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., резолюція № 217 А/ІН/), п. 2 ст. 23 Між­народного пакту про громадянські та політичні права (прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р., резолюція № 2200 А/ХХІ), ратифікованого Указом Президії Верховної Ради УРСР від 19 жовтня 1973 р. за № 2148-VIII ) за чоловіками та жінками, які досягли шлюбного віку, визнається право на одруження і право засновувати сім'ю.

Що стосується поняття "член сім'ї", який проживає з наймачем, власником, тобто суб'єктом права на пільги щодо безоплатного за­безпечення житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також на користування іншими пільгами, передбачени­ми законодавством для тих, хто живе і працює у сільській місцевості та в селищах міського типу, то вирішальне значення для його розу­міння має з'ясування місця і часу проживання того чи іншого члена сім'ї.

У зв'язку з вищенаведеним Конституційний Суд вирішив, що під членом сім'ї треба розуміти особу, яка перебуває з суб'єктом права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послу­гами у правовідносинах, природа яких визначається:

кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами;

постійним проживанням;

веденням з ним спільного господарства. Такі ознаки (вимоги) за­стосовуються диференційовано у конкретних випадках визначення членів сім'ї.

До кола членів сім'ї належать дружина (чоловік), їхні діти та батьки. Щодо них, ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб'єктом права на пільги в оплаті користування житлом і кому­нальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або по­зашлюбні.

Членами сім'ї можуть бути визнані й інші особи за умови постій­ного проживання разом із суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не тільки його (її) близькі родичі (рід­ні брати, сестри, онуки, дід, баба), а й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні бра­ти, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).

- 149-

Щодо членів сім'ї, які проживають з громадянином, треба розу­міти так, що ці особи постійно проживають разом з громадянином в будинках приватного, державного і громадського житлового фонду.