Права і обов'язки тимчасово відсутніх наймача і членів його сім'ї

Тимчасово відсутній наймач зберігає права та має обов'язки за договором найму жилого приміщення. Якщо в жилому приміщенні не залишилися проживати члени сім'ї наймача, він зобов'язаний за­безпечити належне утримання приміщення. Наймач вправі здавати жиле приміщення в піднаиом або поселити в ньому тимчасово жиль­ців. Члени сім'ї, що проживають у жилому приміщенні, наймач яко­го тимчасово відсутній, вправі користуватися всім приміщенням і мають виконувати права і обов'язки за договором найму цього при­міщення.

Тимчасова відсутність наймача не знімає з нього обов'язків за договором найму жилого приміщення, зокрема вчасного внесення квартирної плати, утримання приміщення у схоронності. За найма­чем зберігаються всі права, у тому числі розпорядження жилим при­міщенням у межах, встановлених чинним законодавством. Якщо в жилому приміщенні за тимчасової відсутності наймача не залиши­лися проживати члени його сім'ї, він не звільняється від відпові­дальності за шкоду, яку спричинив сусідам. Наприклад, у результаті затоплення квартири, якщо це мало місце з вини тимчасового меш­канця чи гостя, та в інших подібних випадках.

Тимчасове проживання. Наймач або член його сім'ї можуть дозволити тимчасове проживання без укладення окремого договору та за умови безоплатності користування жилими приміщеннями. Єдиною умовою для вселення тимчасових мешканців є взаємна уго­да наймача та членів його сім'ї. Вони можуть вселити друзів, знайо­мих, родичів, які приїхали в гості чи у службових справах. Згода наймодавця на їх вселення не вимагається. У разі відсутності згоди будь-кого з осіб, що проживають у квартирах, проживання тимчасо­вих мешканців не дозволяється. Термін проживання тимчасових мешканців не встановлений, однак якщо проживання триватиме по­над 1,5 місяця, вселення дозволяється за умови, що на кожну особу припадатиме жилої площі не менше рівня середньої забезпеченості громадян в даному населеному пункті. При вселенні на термін до 1,5 місяця розмір жилої площі та кількість тимчасових мешканців, які вселяються, значення не мають.

-155-

Виселення тимчасових мешканців не обмежено ніякими підста­вами. Тимчасові мешканці зобов'язані звільнити жиле приміщення за першою вимогою без передчасного попередження наймача або членів його сім'ї. У разі відмови звільнити жиле приміщення тимча­сові мешканці підлягають виселенню в судовому порядку без надан­ня іншого жилого приміщення.

До тимчасових мешканців закон відносить опікунів і піклуваль­ників, які мешкають у даному жилому приміщенні, але за умови, що вони не є членами сім'ї наймача. Тимчасові мешканці самостійного права на жиле приміщення не отримують. У разі припинення дого­вору найму жилого приміщення вони виселяються у встановленому чинним законодавством порядку.

Для виселення тимчасових жильців важливе значення мають підстави, за якими вони вселилися до наймача.

У лютому 1995 р. П. пред'явила позов до С. щодо виселення, поси­лаючись на те, що в 1989 р. дозволила відповідачці лише тимчасово проживати у своїй однокімнатній квартирі. Однак відповідачка вийшла заміж, привела в квартиру свого чоловіка, і виселитися добровільно відмовилася.

С. подала зустрічний позов щодо визнання за нею права на жилу площу у спірній квартирі, посилаючись на те, що вона вселилася до П. як член її сім'ї в установленому законом порядку.

Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Житомирського обласного суду від 16 січня 1996 р. позов П. задоволе­но в частині виселення К., а в решті його відмовлено. Зустрічний позов С. задоволено.

За касаційною скаргою П. судова колегія в цивільних справах Вер­ховного Суду України від 6 березня 1996 р. визнала, що ця скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 64 ЖК члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами та несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їхні діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство. Особи, які вселилися до наймача жилого приміщення в установленому порядку на підставі ст. 65 ЖК, набувають рівного з ним та іншими чле­нами його сім'ї права користуватися жилим приміщенням, якщо інше не було визначено при вселенні.

З матеріалів справи вбачається, що П. в 1986 р. одержала однокім­натну квартиру, а в січні 1989 р. в цю квартиру було прописано. С. Су­дом установлено, що С. поселилась у спірну квартиру до родички П. як член її сім'ї в передбаченому законом порядку.

- 156-

Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідків, доку­ментальним підтвердженням, зокрема даними щодо прописки С. до спірної квартири за згодою позивачки без зазначення терміну прожи­вання, розрахунковими книжками сплати С. квартплати та комуналь­них послуг.

У судовому засіданні П. не заперечувала, що відповідачка посели­лась у спірну квартиру за її згодою ще неповнолітньою, тому що вона, позивачка, була одинокою, мала пенсійний вік і бажала створити для родички (відповідачки) кращі умови життя, оскільки та була інвалідом дитинства II групи. Неприязні стосунки склалися між ними після того, як С. вийшла заміж і до неї поселився чоловік. У квартирі стало тісно, і тому вона вимагає виселення відповідачів.

Суд дійшов обгрунтованого висновку, що С. поселилася до П. як член її сім'ї та набула права користування спірною жилою площею, то­му у позові П. про виселення С. було відмовлено. Посилання позивач­ки на те, що відповідачка проживала у спірній квартирі тимчасово як квартирант, спростовуються зібраними у справі документами.

Щодо рішення суду про виселення К., то воно відповідає вимогам ст. 65 ЖК, оскільки він поселився у спірну квартиру без згоди П.

Тому судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України від 6 березня 1996 р. дійшла висновку, що суд правильно відмовив у задоволенні позову про виселення відповідачки як тимчасового меш­канця, оскільки встановив, що вона вселилася за згодою наймача як член сім'ї останнього і, згідно зі ст. 65 ЖК України, набула рівного з ним права користування жилим приміщенням.

Умови, за яких договір піднайму жилого приміщення не може бути укладений

Законодавством передбачено дві умови, за якими прямо заборо­нено здавати жилі приміщення у піднайом. Здавання жилого примі­щення в піднайом не допускається, якщо:

1) в результаті вселення піднаймача розмір жилої площі, що припадатиме на кожну особу, яка проживає у цьому приміщенні, бу­де меншим від установленого для надання жилих приміщень (це стосується випадків, якщо розмір жилої площі виявиться меншим від норми середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті);

2) як піднаймач жилого приміщення або член його сім'ї в квар­тиру, де проживає два або більше наймачі, вселяється особа, хвора на тяжку форму хронічного захворювання, у зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі.

-157-