Іван Павло ІІ приймає знамення божества Шіви

2 лютого 1986р. (Свято Стрітеня) Папа прийняв на чоло від поганської жриці (сакральної проститутки) знамення апостазії – знамення інду-їстського божества Шіви. Це явна апостазія і згіршення, дане усім християнам. Душа християнина є храмом живого Бога. Однак через поганську ініціа-цію стає мешканням демонів і їх власністю. Апостол Петро, перший Папа, сказав: „Бо під небом нема іншого Імені, даного людям, що ним ми мали би спастися” (Ді.4,12). Тут видно, що перший Папа не припускає жодних альтернативних доріг до спасіння. Однак це не є лише його приватний погляд, але погляд цілого Св.Письма і цілої Традиції апостолів, Отців Церкви і святих. Отож ніхто не може бути спасенний через віру в бога Шіву і Раму.„Те, що погани приносять в жертву ідолам, не Богові, а демонам в жертву приносять” (І Кор.10,20). Цим публічним жестом Іван Павло ІІ відпав від істинної віри, заперечив ціле Св.Письмо, усю церковну Традицію і від-крив демонам двері до Церкви. Цим зневажив всі місії та місіонерів і суть цілого християнства. Сам дозволив себе посвятити сатані. Тим,що допустився цього як Глава Католицької Церкви, цілу Католицьку Церкву віддав під владу демонів. Це до неба волаючий злочин. І за це має бути беатифікований і канонізований?

Жриця бога Шіви (сакральна проститутка) вкладає Папі на шию магічний вінець.

Цим жестом Папа добровільно віддає себе під владу демонів. Це не є індиферентна річ. Це є відкриття на демонів через ритуальну форму.

Папа з магічним вінцем серед поганських жриць служить ідолам. Тим дав згіршення всім християнам.