Іван Павло ІІ поцілував Коран

Коран – це мусульманська свяще-нна книга, яка зневажає Пресвяту Трійцю і заперечує Божество Ісуса Христа. Вшанування священної книги фальшивої релігії завжди вважалося актом апостазії – цілко-витого заперечення істинної релігії.

Халдейський католицький патріарх Рафаел так описує цю подію в інтерв’ю для FIDES News Service: „14 травня 1999р. я був прийнятий Папою разом з шиїтським імамом з Кгадумської мечеті і сунітським президентом іракського ісламського банку. На кінці аудієнції Папа покло-нився ісламській священній книзі Корану, яку йому подала делегація, і на знак пошани її поцілував. Фото було кількаразово оприлюднено іраксь-ким телебаченням як доказ того, що Папа має велику пошану до ісламу”.

Папа зняв взуття в мечеті

Іван Павло ІІ відвідав велику ме-четь в Дамаску. Це відбулося 6 травня 2001р. На знак пошани він зняв взуття в мечеті. В своїй енци-кліці з 30.12.1987р. він написав: „Мусульмани, як і ми, вірять у справедливого і милосердного Бога”. На генеральній аудієнції 5 травня 1999р. сказав: „Сьогодні хотів би повторити вам те, що сказав молодим мусульманам кілька років тому в Касабланці: ми віримо в одного Бога”. Боже слово, навпаки, каже: „Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікаєтьсяОтця й Сина! Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця” (1Ів.2,22-23; пор.Ів.5,23). Є засліплен-ням і неправдою, яка протирічить Євангелію і всій церковній Традиції,говорити, що мусульмани і християни мають одного Бога. Цим Папа довів, що не має католицької віри. „Сума Теології” Pt II, Q.12, A.1, obj.2: „Якщо б хтось, наприклад, вшанував гріб Мухаммеда, то вважався б апостатом”. Вшанувати Коран є те саме!

Плоди цієї пошани

Сотні чи тисячі людей були вбиті під час нападу мусульман на християн в трьох сільськогосподарських посе-леннях в Нігерії, який розпочався о 3:00 вночі 8.03.2010р.

Мусульмани шаленіли всередині до-мів, постійно викрикуючи „Аллах Акбар” і нападаючи при цьому на християн з ножами і мачетами.

Архиєпископ Бен Квші каже: „Я бачив ра-ни від мачетей на шиях дітей. Діти від 0 до 15 років всі вбиті ножовими ударами в спину, в горло, в голову. Глибокі рани в устах немовлят. Я не зміг на це дивитися”.

Наступним плодом цієї пошани є ісламізація Європи. На даний час в Європі є понад 14 мільйонів мусульман. В Ассижі Папа дав зняти хрести, а сьогодні мусульмани в Італії вже вимагають зняти хрести у лікарнях і громадських місцях. Коли розпочнуть робити подібні акції, як в Нігерії?

Поганський „очисний” обряд

Богослужіння в Мексико Ціти 2002р.включало ритуали демонської культури ацтеків. Індіанці танцювали перед вів-тарем, а деякі з них мали голі животи. Під час їхнього виступу їх калатала видавали звук зміїного шипіння і було чути звук тамтамів. Іван Павло ІІ власне приймав поганський „очисний” обряд, який проводила жінка, сапотецька інді-анка зі штату Оксака. Під час Літургії Іван Павло ІІ проголосив блаженними Хуана Баттіста і Жасінта де лос Анджелеса, які пролили свою кров, обороняючи католицьку віру.

Індіанці запропонували ХуануБаттісту і Жасінту де лос Андже-лесу свободу, якщо дадуть згоду на індіанську ідолатрію. Вони це відкинули і після жорстокого ка-тування були вбиті. З грудей їм вирізали серце і кинули їх псам. Вони були замучені 16 вересня 1700р. Жахає, що Іван Павло ІІ дозволивна урочистості їхньої беатифікації проводити подібні поганські ритуали, за заборону яких ці мученики були убиті.

Івана Павла ІІ „благословляє” індіанський шаман

Під час візиту Івана Павла ІІ до Феніксу 1987р. індіанський шаман „поблагословив” Папу орлиним пером. Після поганського ритуалу Іван Павло ІІ сказав, що цей акт „збагатив Церкву”.

Погани моляться до демонів. Прий-мати „благословення” від шамана означає відкриватись прокляттю і демонській зв’язаності. Є питан-ням, чи не була дивна хвороба Папи видимим знаком прокляття (хвороба проявлялася неприродними скорченими жестами і виділен-ням слини).

Іван Павло ІІ – „африканський племінний вождь”

Апостатична діяльність Івана Павла ІІ через його жести і слова внесла нове церковне мислення, що християнство і поганство є рівнозначними дорога-ми до спасіння і що не потрібно роби-ти жодних місій. Це мислення є час-тиною сучасної священичої та мона-шої формації. Однак, це – єретичне і апостатичне мислення!