Обнімання Івана Павла ІІ з далай-ламою

Дух Ассижу

Дух Ассижу

Бенедикт XVI, Папа

Рим

Святіший Отче,

посилаємо Вам серію документальних фотографій і висловів, які свідчать про т.зв. місію Івана Павла ІІ, яка відкрила Церкву духу поганства, духу Нью Ейдж і духу апостазії. За це велике згір-шення і злочин щодо Церкви цей папа мав би бути посмертно екско-мунікований, а не беатифікований. Відкривання дверей для апостазії через поганство почалося декретом ІІ Ватиканського Собору Nostra Aetate (1965). На цей декрет постійно посилаються всі пропагатори „нового євангелія”, передусім всередині Церкви.

Поставмо ессенціальне запитання: Чи цим декретом ІІ Вати-канський Собор відкрив двері синкретизму з поганством? Плоди дають відповідь: Так, відкрив. В цьому випадку цілий Собор є неправдивим, бо виступив проти цілої 2-тисячолітньої традиціїКатолицької Церкви і проти суті цілого Святого Письма. Якщо хочемо зберегти християнське вчення про непомильність Собору, то треба авторитетно довести і проголосити, що дійшло до зловжиття декрету через нечіткі формуляції. На жаль, папа Іван Павло ІІ своїми вчинками підтвердив погану інтерпретацію Nostra aetate. Вершиною є апоста-тичний жест в Ассижі 1986 і 2002рр. Те, що не йдеться про випадкову помилку, підтверджують і жести, які передували і слідували після Ассижу і таким чином внесли великий хаос до цілої Церкви. По цілому світі поширився цей апостатичний дух, який не пощадив навіть монастирів. Замість свідоцтва про Ісуса, єдиного Спасителя, і про спасіння душ від вічної погибелі через навернення і покаяння, була прокладена протилежна дорога, дорога апостазії! Плодами цієї апостазії всередині Церкви є поширена деморалізація через гомосексуалізм і педофілію, яка заторкнула також ключові місця. Цей дух апостазії спричинив десакралізацію цілої Церкви. Тут не йдеться тільки про поодинокі випадки, але про цілий напрям, який не тільки толерується, але сьогодні йому надається перевага. Це є трагедією. Її має на сумлінні насамперед папа Іван Павло ІІ. Прихильники синкретизму разом з ліберальними теологами створюють великий тиск, щоб Іван Павло ІІ був за будь-яку ціну якнайшвидше проголошений за святого! Що мають на меті? Його беатифікація по суті буде підтвердженням апостатичної лінії, яку показав своїм поганим прикладом Церкві. Беатифікація і канонізація має бути жестом, який заперечить саму суть Церкви і вже не дозволить правдивого Біблійного покаяння. А це злочин, бо така дорога закінчується в пеклі.

Бог в цілій історії старозавітної Церкви карав вибраний народ за духовне чужоложство, тобто синкретизм з іншими релігіями. Це є основна лінія цілого Святого Письма, бо йдеться про основу віри. Або людина відкриється істинному Богові, або буде поклонятися створеним речам і демонам. Таке ж критичне ставлення щодо ідолатрії є і в Новому Завіті. 2000 років ціла християнська традиція також відстоювала цю основну вимогу правдивого відношення до Бога.

Сучасна Церква несе головну відповідальність за моральний розклад Європи, Америки та інших народів. Закони про гомосексуалізм в Євросоюзі має на сумлінні відпала католицька ієрархія. Тому в су-часній добі Бог вимагає від нас найосновнішу річ – покаяння. Церква мусить відвернутися від фальшивої пошани до поганства і від духа невіри, поєднаного з т.зв. історично-критичною теологією. Церква в сучасній добі повинна чинити покаяння, тобто спрямувати усі сили на суть – на навернення і наслідування Господа Ісуса Христа.

Святіший Отче, якщо дасте себе зманіпулювати великим тиском, який на Вас здійснюється, і не відміните заплановану беатифікацію, то і на Вас ляже кара Божої екскомуніки за єдність з іншим єван-гелієм (пор. Гал.1,8-9). Оцим відкрито, перед цілою Церквою, самі себе відділите від Христа, виключите з Церкви і на Вас ляже Боже прокляття. Якщо б Ви померли в такому стані нерозкаяння, то будете на віки засуджений. Усвідомте собі, що маєте 83 роки і Церква на Вас дивиться з великою надією, що розпочнете найважливіше – внутрішню обнову Католицької Церкви. Першим кроком до того мусить бути відміна запланованої беатифікації, і навпаки – прилюдне покаяння за жест в Ассижі і за усе згіршення, яке дав Іван Павло ІІ. Цього від Вас сьогодні хоче не тільки Бог, але й кривавляча Церква.

Далі подаємо документальну частину і заключний лист.

І. Підготовка до Ассижу

Обнімання Івана Павла ІІ з далай-ламою

3 травня 1984р. Іван Павло II сказав: „Ваші предки прийняли надзвичайну духовність – конфуціанство і буддизм. Вони прикрасили їх, жили ними і навіть передали іншим”.

Ісус наказав: „Проповідуйте Євангеліє усім народам…”(Мт.28,19). „Хто увірує, буде спасе-нний, хто не увірує - буде засуджений”(Мк.16,16). Жестом приятельства з далай-ламою Папа дав поганий приклад не тільки ієрархам, але й по-літикам т.зв. християнських народів. Тому сьогодні далай-лама має у світі вже найбільшу популярність, але це є на шкоду хрис-тиянства! Далай-лама вважає себе пере-втіленим богом – демоном.Запитуємо, яка спільна духовність є між Христом і Веліялом? (пор. 2Кор.6,15). Далай-лама пропагує духа Нью Ейдж – фальшиву єдність всіх релігій. Якщо сьогодні християнський апологет буде захищатиправдиву віру, то буде покараний ієрар-хією, бо йде всупереч лінії, визначеної Іваном Павлом ІІ.

6 травня 1984р. Папа сказав: „Радо привітав би послідовників буддійськоїтрадиції з нагоди їх приготування до святкувань Приходу Господа Будди. Хай ваша радість буде повною.”(L’Osservatore Romano, 14. травня, 1984, ст. 7.)

Дорога Будди є ідолопоклонством, а Папа її підтримує – це злочин!