Договір ренти. Договір довічного утримання (догляду).

Всього годин – 12, у т.ч. лекцій – 2, семінарських – 2, практичних - 2, самостійна робота – 6.

Семінарське заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття та юридична характеристика договору ренти. Предмет, сторони, істотні умови, форма договору ренти.

2. Права та обов’язки сторін за договором ренти.

3. Особливості припинення договору ренти.

Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття

Рента належить до нових цивільно-правових договорів, поява якого пов’язана із переходом України до ринкових відносин.

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

Правове регулювання договору здійснюється гл. 56 ЦК.

Договору ренти притаманні специфічні ознаки, які свідчать про його самостійність серед інших цивільно-правових договорів про передачу майна у власність: а) зміст ренти полягає в обов’язку однієї особи надати утримання іншій, яке для останньої часто є єдиним джерелом одержання засобів існування; б) відносини ренти мають такий, що триває, стабільний характер; в) характерна ознака ренти – алеаторність, тобто існує ризик, що розмір рентних платежів буде більшим або, навпаки, меншим за вартість відчуженого під виплату ренти майна.

Вказані ознаки впливають на специфіку юридичної характеристики договору ренти, його предмет, форму, істотні умови.

До договору ренти, згідно зі ст. 734 ЦК, можуть застосовуватися в субсидіарному порядку загальні положення про купівлю-продаж та про договір дарування. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, то до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно, - положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору.

Завдання для самостійної роботи:

1. Чи можлива рента без встановлення строку її виплати?

2. В яких випадках договір ренти підлягає державній реєстрації?

3. Чи може бути стороною в договорі ренти юридична особа?

4. Яка відповідальність за прострочення виплати ренти?

5. Яким чином виплачується рента?

6. Чим відрізняється ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату безстрокової ренти та ренти на певний строк?

Тематика рефератів:

1. Договір ренти – новела цивільного законодавства та зарубіжний досвід правового регулювання.

2. Співвідношення договору ренти та договору довічного утримання.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 26 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144.

4. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 11. - Ст. 140.

Спеціалізована література:

1. Недорезов В.С. Рентные отношения в гражданском праве // Право и государство: теория и практика. - 2007. - № 5. - C. 59-61.

2. Озернюк Г.В. Історичні витоки рентних правовідносин // Право і суспільство. – 2010. - № 3. – С. 78-84.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття та юридична характеристика договору довічного утримання (догляду). Предмет, сторони, істотні умови, форма договору довічного утримання.

2. Права та обов’язки сторін за договором довічного утримання.

3. Особливості припинення договору довічного утримання.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Студенти при з’ясуванні юридичної природи договору довічного утримання (догляду) мають враховувати, що за рядом специфічних ознак він відрізняється від подібного договірного типу – договору ренти (гл. 56 ЦК) і є лише підвидом останнього.

Виокремлення студентами цих специфічних ознак є запорукою правильного визначення ними місця договору довічного утримання (догляду) у системі цивільно-правових договірних зобов’язань.

Відповідно до визначення договору довічного утримання (догляду), наведеного у ст. 744 ЦК, він відноситься до категорії договорів про передачу майна у власність. Проте, слід пам’ятати, що ЦК УРСР 1963 р. відносив його до категорії договорів про надання послуг.

Даний договірний тип є одностороннім, оплатним та реальним. Однак студенти при підготовці до заняття повинні також вивчити та проаналізувати інші наукові підходи та думки вчених щодо юридичної природи договору довічного утримання (догляду).

Крім того, студентами також мають бути розглянуті і деякі факультативні ознаки договору довічного утримання (догляду): алеаторність, строковість, обов’язковість складної письмової (нотаріальної) форми договору. 

Свою специфіку має і правовий статус сторін договору довічного утримання. ЦК України передбачена можливість будь-якої повнолітньої повністю дієздатної фізичної особи, незалежно від віку, стану здоров’я, наявності працездатності виступати відчужувачем об’єкту договору. Важливе значення відіграють також наступні нововведення ЦК: множинність осіб у договірному зобов’язанні з довічного утримання (догляду), можливість участі юридичної особи у договорі довічного утримання (догляду) як набувача, можливість укладення договору довічного утримання (догляду) на користь третьої особи, неможливість заміни набувача за договором довічного утримання (догляду), інакше, як у випадках, визначених у законі та за згодою відчужувача. Останнє правило є переконливим свідченням фідуціарності договору довічного утримання (догляду).

З’ясовуючи специфіку предмета договору довічного утримання (догляду) треба пам’ятати, що предметом договору виступає майно, що належить відчужувачу саме на праві приватної власності. Студенти повинні також проаналізувати можливість рухомих речей виступати як предмет договору довічного утримання та проблеми, що виникають у зв’язку з цим. Особливого характеру набувають також проблеми виконання набувачем своїх обов’язків за договором у випадку належності предмету договору декільком особам на праві спільної сумісної власності.

Що стосується особливостей прав та обов’язків сторін за договором, то необхідно врахувати наступне.

Матеріальне забезпечення (у натуральній та грошовій формі) та догляд є основним обов’язком набувача за договором. Ст. 770 ЦК передбачає грошову оцінку зазначених видів забезпечення. Крім того, у договорі сторони повинні зазначити способи надання утримання, строки їх виконання, порядок та види догляду за відчужувачем. Однак відсутність погодження цих умов не є підставою для визнання договору неукладеним, оскільки дані умови можуть бути встановлені судом відповідно до засад справедливості та розумності.

Крім того, набувач може бути зобов’язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання. У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати (ст. 750 ЦК). На набувача покладаються і витрати на поховання відчужувача, що прямо встановлено нормою ст. 749 ЦК.

Специфіка припинення договору довічного утримання (догляду) пов’язана із загальнотеоретичними особливостями даного договірного типу. Оскільки він має строковий характер, то з настанням події смерті відчужувача його дія припиняється. Крім того, закон передбачає можливість розірвання договору як на вимогу набувача, так і на вимогу відчужувача у спеціально передбачених законом випадках.

Окрім спеціальних підстав припинення договірного зобов’язання з довічного утримання (догляду), дане зобов’язання може бути припинено за життя відчужувача і з інших, загальних підстав (зокрема, угодою сторін, новацією, прощенням боргу тощо).

Окрім того, під час строку дії договору можуть настати обставини, які можуть істотно вплинути на дію договору. Такими обставинами можуть бути: смерть набувача (фізичної особи) або припинення юридичної особи – набувача.

Завдання для самостійної роботи:

1. Чи може бути договір довічного утримання (догляду) укладеним на користь третьої особи?

2. Які особливості укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності?

3. Як співвідносяться поняття догляд та утримання?

4. В який момент у набувача виникає право власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду)?

5. Яким чином здійснюється грошова оцінка матеріального забезпечення відчужувача?

6. Чи допускається заміна набувача за договором довічного утримання (догляду)?

7. Чи допускається заміна майна, яке було передане набувачеві за договором довічного утримання (догляду)?

8. Які правові наслідки розірвання договору довічного утримання (догляду)?

9. Які правові наслідки смерті набувача та припинення юридичної особи – набувача?

Тематика рефератів:

1. Аналіз проблематики договору довічного утримання (догляду) з житлом.

2. Розрахунок матеріального забезпечення відчужувача.

3. Особливості укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності.

Практичні завдання:

Завдання 1.25 грудня 2006 р. між подружжям Грибовими та Прохоровою був укладений договір довічного утримання, за яким Прохорова передала у власність подружжю Грибових жилий будинок, що знаходиться у Києво-Святошинському районі Київської області, а Грибови зобов’язувалися довічно утримувати Прохорову. Договір не був належним чином нотаріально завірений. 30 вересня 2007 р. Прохорова померла, у грудні 2007 р. син Прохорової звернувся до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину було видане у січні 2008 р. До спадкового майна також включений будинок. По отриманні свідоцтва про право на спадщину син Прохорової звернувся до суду з позовом про повернення майна з чужого незаконного володіння та виселення Грибових з будинку, мотивуючи це тим, що недотримання нотаріальної форми договору у передбачених законодавством випадках тягне за собою недійсність договору. Грибови проти позову заперечували, посилаючись на те, що умови договору були ними виконані в повному обсязі.

Вирішіть справу. Чи зміниться рішення суду, якщо буде встановлено, що договір був незасвідчений нотаріально з причини відмови Прохорової, що буде підтверджено її листом?

Завдання 2. У серпні 2004 р. між Моховим та Васильєвим був укладений договір довічного утримання, за яким Мохов передав у власність Васильєву ½ частину жилого будинку, а Васильєв зобов’язувався утримувати Мохова, надаючи йому матеріальне забезпечення. Забезпечення Васильєв надавав до липня 2006 р.

У вересні 2006 р. Мохов звернувся до суду з позовом про розірвання договору, повернення йому частини будинку та виселення з будинку Васильєва. У відповіді на позов Васильєв мотивував припинення забезпечення тим, що виплати заробітної плати йому затримують і він не в змозі виконувати взяті на себе зобов’язання в повному обсязі. Також Васильєв просив залишити йому у власності ¼ частину будинку у рахунок суми утримання, яке він фактично надав Мохову у період з серпня 2004 р. по липень 2006 р. Заперечуючи проти виселення, Васильєв посилався на ст. 168 Житлового кодексу України, відповідно до якої виселення можливе лише з його згоди, а іншого житла він не має.

Відповідно до рішення суду договір довічного утримання було розірвано, в компенсації Васильєву зроблених витрат було відмовлено. В частині виселення Васильєва із будинку суд у позові відмовив.

Чи правильне рішення прийняв суд? Які наслідки розірвання договору довічного утримання?

Завдання 3. При укладенні договору довічного утримання матеріальне забезпечення на харчування та лікування було встановлено у розмірі 550 грв. щомісячно. Через 3 місяці Матвєєва переїхала до родичів у Чехію. Ще через місяць Матвєєва звернулася до суду з позовом про розірвання договору та повернення їй будинку, стягнувши з неї суму витрат на матеріальне забезпечення, мотивуючи це тим, що вона проживає у забезпечених родичів.

Вирішіть справу.

Завдання 4. Ковальов та Нестеренко уклали договір довічного утримання, відповідно до якого Ковальов передав у власність Нестеренку жилий будинок, а Нестеренко виплатив Ковальову одноразове матеріальне забезпечення у сумі 20 000 грв. Через рік при проведенні поточного ремонту будинку було виявлено, що основні несучі конструкції внаслідок підвищеної вологості підвалу прийшли в непридатний стан і будинок є непридатним для проживання. Нестеренко звернувся з позовом до суду про розірвання договору і відшкодування збитків, мотивуючи це тим, що будинок має недоліки, не застережені відчужувачем. Ковальов проти позову заперечував, тому що законодавство України, що регулює договір довічного утримання, не містить такої підстави розірвання договору з ініціативи набувача.

Вирішіть справу. Які відмінності між договором довічного утримання та договором купівлі-продажу?

Нормативні акти:

1. Конституція України від 26 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144.

4. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 11. - Ст. 140.

5. Про нотаріат: Закон України від 02 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 39. - Ст. 383.

6. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 10. – Ст. 315.

Спеціалізована література:

1. Антошкіна В. Договори довічного утримання за участю подружжя // Право України. - 2008. - № 1. - C. 119-124.

2. Великорода Олександр Михайлович. Договір довічного утримання: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НДІ приватного права і підприємництва Академії правових наук України. – К., 2006. - 24 с.

3. Гриняк А. Спірні питання договорів дарування та довічного утримання як підстав виникнення спільної власності громадян // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 5. - C. 20-23.

4. Клименко Оксана Михайлівна. Договір довічного утримання / Центр правових досліджень Фурси. - К.: Видавець Фурса С.Я., 2006. – 40 с.

5. Яворська О.С. Договір довічного утримання: проблеми теорії та практики застосування // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 3. – С. 124-136.

ТЕМА № 25