Припинення зобов’язань. Правові наслідки та відповідальність за порушення зобов’язання.

Всього годин – 4, у т.ч. практичних - 2, самостійна робота – 2.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття та способи припинення зобов’язання.

2. Способи припинення зобов’язання, які залежать від волі сторін.

3. Способи припинення, які не залежать від волі сторін.

4. Загальні положення про порушення зобов’язання.

5. Загальні положення про наслідки порушення зобов’язання.

6. Відповідальність за порушення грошового зобов’язання.

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Припинення зобов’язання – завершальний етап дії зобов’язання. Це припинення існування прав та обов’язків його учасників, які становлять зміст зобов’язання. Для припинення зобов’язання необхідна підстава – юридичний факт, з яким закон або договір пов’язують припинення правового зв’язку між його суб’єктами.

 Способи припинення зобов’язання можна поділити на дві групи: 1) які залежать від волі сторін та 2) які не залежать від волі сторін.

До першої групи належать наступні способи: виконання зобов’язання, зарахування, угода сторін (відступне, новація та прощення боргу). Друга група способів припинення зобов’язань включає: неможливість виконання зобов’язання, поєднання боржника і кредитора в одній особі та смерть фізичної особи або ліквідація юридичної особи. Студентам необхідно розкрити правову сутність кожного з вказаних способів.

Що стосується порушення зобов’язання, то воно є негативним фактором в існуванні зо­бов'язального правовідношення і не може розглядатися як звичайна стадія його розвитку. Ст. 610 ЦК визначає, що порушенням зобов'язання є його не­виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Отже, порушення зобов'язан­ня є родовою категорією, що охоплює такі поняття як невиконання та неналежне виконання зобов'язання. Студенти повинні вміти розрізняти ці два поняття. Особливу увагу слід звернути на прострочення як порушення зобов’язання.

В п’ятому питанні необхідно надати характеристику наслідків порушення зобов’язання:припинення зобов'язання внаслідок односторонньої від­мови, якщо це встановлено договором або законом; припинення зо­бов 'язання внаслідок розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.Цей перелік є приблизним і невичерпним, оскільки договором або зако­ном можуть бути встановлені й інші правові наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.

Останнє питання просвячено особливостям відповідальності за порушення грошового зобов’язання. У своїй відповіді студенти повинні розкрити її специфічні ознаки, до яких належать наступні: цей вид зобов'язань включає в себе обов'язок сплатити гроші та має на меті погашення грошового боргу; таке зобов'язання є підставою виникнення як права власності щодо готівки, так і зобов'язального права при безготівкових розра­хунках; встановлюються спеціальні правила про відповідальність за по­рушення грошових зобов'язань у вигляді нарахування процентів річ­них як плати за безпідставне користування чужими грошовими кош­тами; спеціальний порядок розподілу ризиків; предметом виконання є грошові знаки у визначеній сумі чи у су­мі, що може бути визначена; специфічним є вплив прострочення на зміст грошового зобов'я­зання, оскільки останнє у разі прострочення все одно залишається грошовим, на відміну від інших видів зобов'язань, які в результаті їх порушення (у тому числі й прострочення) можуть бути трансформо­вані у грошове зобов'язання.

Дати визначення наступних понять:

припинення зобов’язання, зарахування зустрічних вимог, передання відступного, прощення боргу, новація, домовленість сторін, поєднання боржника та кредитора в одній особі, порушення зобов’язання, невиконання зобов’язання, неналежне виконання зобов’язання, прострочення.

Завдання для самостійної роботи:

1. В яких випадках не допускається зарахування зустрічних вимог?

2. Як вирішується питання про зарахування у разі заміни кредитора?

3. В яких випадках можливе припинення зобов’язання у зв’язку з неможливістю його виконання?

4. Які правові наслідки порушення зобов’язання?

5. Чи можлива одностороння відмова від зобов’язання?

6. Які підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання?

7. Чи несе боржник відповідальність за дії інших осіб?

8. Які правові наслідки невиконання обов’язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками?

Тематика рефератів:

1. Особливості відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

2. Прострочення як порушення зобов’язання.

Практичні завдання:

Завдання 1.Для придбання автомобіля у Ігнатенка не вистачало грошей у розмірі 5000 грв. Він позичив цю суму у свого дядька Рибченка, оформивши ці відносини договором позики. Строк повернення позики – через один рік. Через 5 місяців після укладення договору Рибченко помер. В заповіті єдиним спадкоємцем значився його племінник Ігнатенко.

Яка доля зобов’язання Ігнатенка перед Рибченком?

Завдання 2. Завод імені Корольова мав виконавчий лист про стягнення із заробітної плати слюсаря Карпова відшкодування шкоди у розмірі 10000 грв., завданої ним у зв’язку з розкраданням майна Заводу. Виконавчий лист не пред’являвся до виконання, оскільки Карпов тяжко хворів та знаходився у лікарні.

Через п’ять місяців Карпов помер. Завод зажадав стягнення збитків із спадкового майна Карпова, яке отримала його дружина. Дружина Карпова проти стягнення заперечувала, зазначаючи, що зобов’язання чоловіка мало особистий характер, а отже, припинилося його смертю.

Хто має рацію в цьому спорі?

Завдання 3. Художник Васько отримав від Бондаренка замовлення намалювати його портрет. Через місяць портрет було майже завершено, залишилося лише покрити його лаком та вставити в рамку, але Васько помер.

Син Васька звернувся до Бондаренка з вимогою оплатити роботу батька, але той заперечував, стверджуючи, що по-перше, портрет не закінчено, а по-друге, зобов’язання між ним та Васьком мало особистий характер, а отже, припинилося смертю Васька.

Хто має рацію в цьому спорі?

Завдання 4. При розлученні подружжя Мельник суд постановив зобов’язати дружину Мельник передати чоловікові частину спільного майна (предмети домашнього вжитку на загальну суму 30000 грв.). При цьому чоловік Мельник повинен сплачувати аліменти на утримання доньки, яка залишалася жити з матір’ю. Чоловік запропонував дружині залишити їй майно, але взамін не сплачувати аліменти. Дружина звернулася за порадою до юриста.

Яку відповідь їй слід дати? Чи можливе в даному випадку зарахування вимог? Які умови є необхідними для можливості проведення зарахування?

Завдання 5.За договором поставки Постачальник зобов’язувався передати Покупцеві товар, а Покупець оплатити його на умовах 100% попередньої оплати. Покупець оплатив товар, але у зв’язку із істотною зміною цін на ринку Постачальник відмовився поставити товар і повернув Покупцю гроші. Покупець гроші прийняв. Після цього Покупець звернувся до Постачальника з вимогою про передачу товару. Останній відмовився, мотивуючи це тим, що Покупець прийняв повернуті гроші, а отже, погодився припинити зобов’язання.

Вирішіть справу.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 26 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144.

4. Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 24. - Ст. 207.

5.  Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 12 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997.– № 5. – Ст. 28.

Спеціалізована література:

1. Бублейник В.А., Панна І.О. Зарахування зустрічних однорідних вимог: практичні проблеми застосування // Право і суспільство. – 2010. - № 3. – С. 69-73.

2. Панченко М. Припинення зобов’язань прощенням боргу // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 12. - C. 28-33.

3. Примак В. Порушення зобов’язання та його правові наслідки // Юридичний вісник України. – 2004. - № 16. – С. 9.

ТЕМА № 20