Які існують ієрархічні рівні менеджерів?

Усіх менеджерів організації можна розділити на три ієрархічних рівні: менеджери вищої ланки, менеджери середньої ланки і менеджери нижньої ланки
Кожний рівень у цій ієрархії відповідає за свою ділянку роботи. Менеджери вищої ланки – це представники вищого рівня керування, що мають найбільшу владу і несуть відповідальність за діяльність усієї компанії.
Функції: 1. Стратегічне керування організацією. 2. Формування корпоративної культури. 3. Загальне керівництво організацією. Менеджери вищої ланки безпосередньо відповідають за: 1. Конкурентні позиції організації. 2. Досягнення організацією своїх цілей. 3. Виплату дивідендів акціонерам. Особливості роботи менеджерів вищої ланки: 1. Діяльність не має чіткого завершення. 2. Напружений і тривалий робочий день. 3. Спілкування з урядовими організаціями, постачальниками, споживачами, банками й ін.

В обов'язки менеджерів середньої ланки входить розробка планів по здійсненню загальних задач, встановлених на вищому рівні керування, координація роботи менеджерів нижчої ланки. Середній рівень керування містить у собі менеджерів підприємства, менеджерів відділів і служб, а також інших підрозділів (завідувач відділом, начальник цеху, директор філії, керуючий по продукту, регіонові, проектові).

Функції менеджерів середнього рівня: 1. Координація і контроль роботи менеджерів нижньої ланки. 2. Розробка виробничих програм і планів. 3. Підготовка інформації для прийняття рішень вищими менеджерами. 4. Забезпечення зв'язку між вищими і нижніми менеджерамиМенеджери середньої ланки безпосередньо відповідають за ефективність використання ресурсів відповідного підрозділу.На нижчому рівні управлінської ієрархії зосереджені менеджери нижньої ланки або лінійні менеджери. Вони відповідають за виконання виробничих завдань, за безпосереднє використання виділених ресурсів, контролюють роботу виконавців і запроваджують у життя плани, розроблені на більш високому рівні керування. Цей рівень поєднує наступні посади: цеховий майстер, майстер ділянки, керівник групи і завідувачі підрозділами конторського типу. Робота їх зв'язана з вирішенням переважно оперативних, тактичних задач і характеризується розмаїтістю виконуваних дій, частими переходами від однієї задачі до іншої в зв'язку з розмаїтістю робіт, виконуваних виконавцями, постійним спілкуванням з безпосередніми виробниками (працівниками). Керівник нижчого рівня проводить у життя політику вищого керівництва організації, виконує накази, розпорядження вищого і середнього керівництва; представляє інтереси безпосередніх працівників перед вищестоящими керівниками, вносить пропозиції по поліпшенню діяльності очолюваного ним колективу, умов праці підлеглих (пропозиції можуть стосуватися і діяльності організації в цілому); керує безпосередньо працівниками. Коротенько ці особливості можна сформулювати так.

 Функції менеджерів нижньої ланки: 1. Здійснення контролю виконання завдань. 2. Безпосереднє керівництво працівниками і співробітниками. 3. Дотримання технологій і техніки безпеки. 4. Інформування керівництва про виконання завдань. Менеджери нижнього рівня безпосередньо відповідають за використання виділених ресурсів: сировини, енергії, устаткування.

23. Що таке тимчасові трудові колективи і чому вони забезпечують більшу мобільність виробництва?

24. У чому містяться переваги і недоліки використання тимчасових трудових колективів?Творчі тимчасові колективи, створені під конкретну визначену програму , забезпечують мобільність праці, більш високий ККД , кращі результати, більш успішне вирішення виникаючих задач. Завдяки тимчасових колективів в 2 рази швидше виконується складна творча робота.

25. Єдність планування і керування і їхній зв’язок із мистецтвом керування???Мистецтво керування, як згусток знань, що дозволяє побачити майбутнє і прорахувати свої дії Спорідненість стратегічного планування будь-якої організації і військової стратегії. Із середини 70-х років стратегічне планування займає ведуче положення як у навчальній, так і в практично орієнтованій літературі, для приватних підприємств, а через короткий проміжок часу і для суспільних підприємств Прихильники стверджують, що це виділення цілої організації у всьому оточенні є істотним для життєвості або для виживання. Виявляється, що стратегічне планування має істотну характеристику: воно становить знаходження напрямку діяльності всього підприємства щодо всієї екосистеми, що забезпечує ресурсами.
26.Понняти стратегічного планування і його значення в керуванні виробництвом?
Планування - це спеціальна форма керівництва. Планування повинно здійснюватися для всього підприємства або організації як цілого. Визначення стратегії, виготовлення продукції або надання послуг вимагають певного часу, а зовнішнє оточення постійне змінюється. Тоді може трапитися, що продукція або послуги можуть виявитися застарілими і незатребуваними. Отже, необхідно передбачати зміни, що будуть відбуватися. Таким чином, виникає необхідність у плануванні роботи на виробництві.

27.Різниця в стратегічному і тактичному плануванні.Розрізняється два типи планування: стратегічне планування й оперативне або тактичне планування. Стратегічне планування намічає цілі організації, тобто що повинно бути зроблене або досягнуте. Стратегічне планування - це знаходження напрямку для всього підприємства в співвідношенні з екосистемою. Таким чином, стратегічне планування являє собою те, що підприємство робить (починає) для зміни свого положення щодо зовнішнього оточення. Це планування не може виконуватися вроздріб, воно повинно визначати мету всієї організації; воно намічає орієнтовану тривалість усього плану без докладної деталізації.

Оперативне планування намічає, як досягти поставленої мети. Оперативне планування (розробка тактики) виконується на більш короткий термін і визначає що, коли і ким буде зроблено. Воно повинне враховувати зміни зовнішнього оточення, і тому подробиці цих планів визначаються встановленими термінами. Звичайно складаються річні, піврічні, квартальні, місячні, тижневі або декадні, денні або змінні плани. При цьому вони складаються на наступний рік, на наступний місяць.28. Як організації одержують ресурси?
Оскільки всі ресурси організації і підприємства одержують з навколишнього середовища, яке постійно змінюється, закони зміни якої нам у точності не відомі, нам доводиться користуватися лише якісним ймовірностним аналізом. Таким чином, менеджмент поєднує в собі науковий підхід з великим вмістом мистецтва. У зв'язку з цим, на менеджерів лягає обов'язок не тільки координувати роботу, але і передбачати майбутні зміни в навколишнім середовищі, бачити роль організації або підприємства в цьому майбутньому, передбачати відповідні зміни в організації і її дії, поєднувати роботу всього штату організації для успішної роботи підприємства в цілому.