Як і чому відбувається горизонтальний і вертикальний поділ праці

Поділ праці — це процес, при якому різні види обробки продуктів

відокремлюються один від одного, створюючи все нові виробництва й галузі.

Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну.

Горизонтальний принцип поділу праці - це розміщення робітників на чолі

окремих підрозділів, відділів. Вертикальний принцип поділу праці - це

створення ієрархії рівнів управління, щоб скоординувати горизонтально

розділену управлінську роботу для досягнення цілей організації.

Разом з тим, горизонтальний поділ праці для чіткої роботи всього підприємства вимагає жорсткої координації роботи усіх виконавців. Тоді виникає необхідність у вертикальному поділі праці, тобто введенні керівників або менеджерів різного рівня. У кожного з них мається своя ділянка, але в міру ускладнення задачі ці ділянки змінюються і тоді рівень менеджерів або ділянки їхньої роботи змінюються.
У результаті вертикального розподілу праці управлінського персоналу утворюються декілька рівнів управління. Для невеликих за кількістю працюючих організацій характерним є утворення двох рівнів, але у більшості випадків присутня трьохрівнева структура управління, зокрема, вищий, середній і низовий. 

Чому необхідна кооперація праці в сьогоднішніх умовах?

З поділом праці нерозривно пов'язане її кооперування, що означає досягнення раціональних пропорцій у витратах праці різних видів і передбачає встановлення раціональних соціально-трудових взаємовідносин між учасниками трудового процесу, узгодження інтересів людей і цілей виробництва. Кооперація праці - це об'єднання часткових трудових процесів в один, який безупинно, планомірно, ритмічно й ефективно функціонує. Складність кооперації праці обумовлена глибиною всіх форм її поділу.Ефективність кооперації полягає в забезпеченні найраціональнішого використання робочої сили і засобів праці, безперервності виробничих процесів, ритмічного виконання робіт, підвищення продуктивності праці.На підприємстві кооперування праці може здійснюватися за умов індивідуального виконання роботи на окремих робочих місцях, багатоверстатної роботи або суміщення трудових функцій і спеціальностей під час колективної роботи. Серед колективних форм організації праці провідне місце посідають групові форми організації праці, зокрема, виробничі бригади.

Вплив ринкових відносин на менеджмент підприємства?

Орієнтація економіки на ринкові умови розвитку об'єктивно вимагає посилення узгодженості всіх стадій розвитку й особливо розвитку виробництва і споживання. Це можливо лише за допомогою торгівлі, яка здатна забезпечити відповідність обсягів і структури продукції, що виготовляється, попиту населення. З економічних позицій важливо домогтися не тільки збільшення виробництва товарів народного споживання та покращення їх асортименту й якості, але й суспільного визнання випущеної продукції, більш повного задоволення нею потреб як людей зокрема, так і народного господарства загалом.У ринкових умовах зростає роль торгівлі в економічному житті держави, посилюється її вплив на виробництво. Задоволення платоспроможного попиту населення виступає в якості основної суспільної необхідності, яка, в свою чергу, впливає як на розвиток виробництва, так і торгівлі.

Згладжування розбіжностей між робітниками, службовцями і власники в сьогоднішніх економічних умовах

Керівникамне слід вважати причиною конфлікту тільки проста відмінність в характерах. Звичайно, це рішення може з'явитися причиною конфлікту, але воно є лише одній з можливих причин виникнення конфлікту. Тому керівник повинен почати з аналізу джерел виникнення конфліктної ситуації, а потім використовувати відповідний метод вирішення конфлікту. Їх можна розділити на дві групи: структурні і міжособові.

Структурні методи вирішення конфлікту. Сюди можна віднести чотири методи вирішення конфліктів. Роз'яснення вимог до роботи є одним з основних методів управління, що запобігають дісфункциональний конфлікту.

Завдання завжди повинне включати роз'яснення того, які результати очікуються від кожного співробітника і підрозділу. Для виключення суб'єктивності оцінок встановлюються такі параметри як рівень результатів, який повинен бути досягнутий; хто отримує і хто надає різну інформацію; система повноважень і відповідальності, а також процедури і правіла. Координаційні і інтеграційні механізми – важливі інструменти в процесі управління конфліктною ситуацією. Один з найпоширеніших координаційних механізмів – ланцюг команд. Встановлення ієрархії повноважень упорядковує взаємодія людей, ухвалення рішень і інформаційних потоків усередині організації. Принцип єдиноначальності полегшує використання ієрархії для управління конфліктною ситуацією, оскільки кожен працівник знає, чиїм рішенням він повинен підкорятися.

Хто такий менеджер?

Менеджер – це керівник ринкової орієнтації, що добре орієнтується в ринкових відносинах. Тобто це не будь-який керівник, а тільки той, котрий вчасно реагує на кон'юнктуру і динаміку попиту та пропозицій, уміло перебудовує виробництво (діяльність) з урахуванням вимог ринку.