Дайте правову оцінку консультації. Чи виникло у покупця право на притримання речі? Яким чином покупець може задовольнити свої законні інтереси?

Семінар №20. Тема: Загальні положення про договір

Питання для обговорення

1. Поняття та функції цивільно-правового договору.

2. Реалізація принципу свободи договору.

3. Види цивільно-правових договорів.

4. Нові договірні конструкції в Цивільному кодексі України (публічний договір, попередній договір, договір приєднання, договір на користь третьої особи).

5. Зміст договору як юридичного факту. Види умов договору.

6. Стадії укладення цивільно-правового договору.

7. Поняття та ознаки оферти. Юридична дія оферти.

8. Поняття та ознаки акцепту.

9. Форма цивільно-правового договору.

10. Момент укладення цивільно-правового договору.

11. Зміна та розірвання цивільно-правового договору: підстави та правові наслідки.

Нормативні акти:

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Голос України. - 2003. - № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.
3. Житловий кодекс Української РСР. Затверджений Законом Української РСР від ЗО червня 1983 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1983. - Додаток до № 28. - Ст. 573; з наступними змінами і доповненнями.
4. Земельний кодекс України. Затверджений Законом України від 25 жовтня 2001 р. // Урядовий кур'єр. - 2001. - 15 листопада; з наступними змінами і доповненнями.
5. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України, 2002. - № 21-22. - Ст. 135; з наступними змінами і доповненнями.

Література

1. Ансон В. Договорное право. - М., 1984.
2. Боднар Т. В. Виконання договірних зобов'язань у цивільному праві. - К., Юрінком Інтер, 2005.
3. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая. Общие положення. - М.: Статут, 1997.
4. 327
5. Цивільне право. Практикум
6. Гражданское право. Учебник/ Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. Т. 1 -3. -М.: ПБОЮЛ Л. В. Рожников, 2001. - 632 с.
7. Коссак В. М. Правовое регулирование сроков в договорньїхотношенияхподряда на капитальное строительство: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.03, КГУ -К., 1985.-27 с.
8. ЛуцьВ. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 1999.-С. 189-200.
9. Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. посібник / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луцьта ін.; За ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998.
10. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - Т. 1,2. Особлива частина. - К.: Ін Юре, 2003.
11. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери та Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1, 2.

Методичні вказівки

На початку розгляду даної теми слід з'ясувати, яке місце в цивільному праві займає договір. З курсу «Вступ до приватного права» студенти пам'ятають, яке значення мав договір для древнього Риму. Сучасні економічні відносини налаштовані на застосування класичних і формування нових договірних конструк­цій. Роль, яку відіграє договір при регулюванні цивільно-правових відносин, наближує його до законів і нормативних актів. Договором визнається домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір як дво- або багатосторонній правочин передбачає воле­виявлення всіх учасників даних правовідносин.

Цивільно-правовий договір можна розуміти як юридичний факт, що породжує зобов'язання, як саме зобов'язання, і, нарешті, як форму, яку приймає відповідне зобов'язання.

Правовий характер договору визначає його мета. У досягненні певної мети учасниками правовідносин договір виступає юридич­ним засобом. Окремо слід зупинитись на основних функціях договору: регулятивній, інформаційній, гарантійній та захисній.

Питання системи правових договорів лежить у площині дослідження правової природи, змісту та цілей окремих договірних відносин. Важливу роль для формування договору відіграють воля та волевиявлення сторін, що його укладають. Договір об'єднує в собі суб'єктивний елемент — волю і об'єктивний елемент — волевиявлення. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При розгляді питання класифікації договірних зобов'язань слід чітко розмежовувати окремі їх види за певними правовими критеріями. Такими підставами для проведення класифікації договорів можуть бути, наприклад, момент виникнення договору, розподіл прав і обов'язків контрагентів, характер договору, зумовлений його метою, оплатність, форма, строк договору тощо. Так, наприклад, договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договірних зобов'язань складають права і обов'язки контрагентів. Формування зобов'язань сторін відбувається на підставі істотних, звичайних і випадкових умов договору. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Вивчення загальних положень про договори включає у себе дослідження правової природи, змісту та умов дійсності публічного, попереднього договорів, договору приєднання та договору на користь третьої особи.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встанов­лені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Правочин є нікчемним, якщо рівність умов не зберігається для окремих споживачів при укладенні і виконанні публічного договору.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушен­ня зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, перед­баченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір неукладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. З моменту вираження третьою особою наміру скориста­тися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Укладення договору відбувається на підставі загальних норм цивільного законодавства. Проте в окремих випадках існує спеціальний порядок укладання договірних зобов'язань. У договорі може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту.

Процес укладення цивільно-правового договору включає в себе дві стадії: оферту - пропозицію укласти договір, та акцепт - відповідь особи, якій адресована оферта, про прийняття нею пропозиції. Слід звернути увагу на те, що пропозиція буде мати силу оферти, якщо вона адресована конкретно одній або кільком особам, виражає явний намір оферента укласти договір, містить всі істотні умови договору. Акцептом визнається повна та безумовна відповідь про прийняття оферти. Юридична дія оферти залежить від того, чи здійснена вона зі вказівкою строку для відповіді чи ні (ст. 643-644 ЦК України). Договір вважається укладеним з моменту, коли оферент отримав відповідь акцептанта. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, вважається укладеним з моменту надання йому нотаріальної форми або з моменту державної реєстрації.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Завдання

Завдання № 1

Березовський запропонував своєму знайомому Абрамовичу придбати у нього картину відомого майстра. Наступного дня Абрамович направив Березовському по факсу відповідь, в якій містилася згода купити картину та вказувалася ціна купівлі. Через п'ять днів Березовський повідомив Абрамовича, що згодний продати йому картину, але за ціною на 25% більше, ніж ціна, запропонована Абрамовичем. Абрамович не погодився, зазна­чивши, що, на його думку, договір вже укладений на умовах, що містяться у його факсимільному повідомленні, яке є акцептом.