Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Як слід вирішити справу? Яким чином А. може захистити свої інтереси?




 

Завдання № 2.

У 2005 р. Київською міською радою було прийнято рішення про здійснення надбудови мансардного поверху в багатоквартирному будинку.

Мешканці цього будинку негайно подали позов до суду про скасування рішення Київської міської ради як незаконного, адже останнє було прийнято без погодження з мешканцями будинку.

Суд позов відхилив, зазначивши, що згоди мешканців на здійснення надбудови не потрібно, оскільки проект надбудови був узгоджений у всіх необхідних інстанціях і проведення таких робіт не загрожуватиме ні життю та здоров'ю мешканців, ні цілісності їхнього майна.

Крім того, суд відзначив, що одержання згоди було б необхідно тільки у випадку, коли б власники квартир у багатоквартирному будинку створили об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (кондомініум). Дайте юридичну оцінку рішенню суду. Яким мало б бути рішення, якщо буде встановлено, що згода усіх власників приватизованих квартир була отримана, а згода наймачів квартир була відсутня?

 

Завдання № З.

Н. випадково загубила коштовне намисто, виготовлене для неї за спеціальними ескізами фірмою «Гранд».Через певний час вона випадково помітила намисто на своїй знайомій О. Остання розповіла, що нещодавно придбала прикрасу «з рук» у знайомого ювеліра, який, в свою чергу, придбав його на стихійному ринку.

Чи має Н. підстави для витребування намиста?

 

Завдання № 4.

Білецький звернувся з позовом до Кондратенко про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та про визнання за ним права власності на половину будинку і на половину грошового вкладу, посилаючись на те, що він і спадкодавиця Колосова разом вели спільне господарство, він за свої кошти капітально відремон­тував будинок, побудував сарай. Однак після смерті Колосової відповідачка Кондратенко (сестра Колосової) успадкувала все майно і тим самим позбавила його права власності на половину будинку і на половину внесків, тобто на майно, яке було набуто за спільні кошти.

Як слід вирішити справу?

 

Завдання № 5

У січні 2004 року Литвиненко придбав у Бовкуна трикімнатну квартиру, яка належала останньому на підставі свідоцтва про право власності на житло. Коли Литвиненко через деякий час вирішив продати цю квартиру він виявив, що Бовкун залишається за­реєстрованим у його квартирі. Бовкун відмовився виписуватися з квартири і Литвиненко вирішив звернутися з позовом до суду.

З яким позовом може звернутися Л.?

Як слід вирішити справу?

Семінар № 18.

Тема: Загальні положення про зобов'язання. Виконання зобов’язання. Припинення зобов’язання.

Питання для обговорення:

  1. Поняття та система зобов'язального права.
  2. Поняття та основні риси цивільно-правового зобов'язання.
  3. Підстави виникнення цивільно-правових зобов'язань.
  4. Суб'єкти цивільно-правового зобов'язання.
  5. Заміна суб'єктів цивільно-правового зобов'язання.
  6. Об'єкти цивільно-правового зобов'язання.
  7. Види цивільно-правових зобов'язань.
  8. Поняття та принципи виконання зобов'язання.
  9. Суб'єкти виконання зобов'язання.
  10. Виконання зобов'язання з множинністю осіб.
  11. Предмет виконання зобов'язання.
  12. Строк, місце та спосіб виконання зобов'язання
  13. Поняття припинення зобов'язання та способів припинення зобов'язання.
  14. Припинення зобов'язання зарахуванням: поняття та основні умови.
  15. Домовленість сторін як спосіб припинення зобов'язання. Види домовленості (новація, відступне, прощення боргу).
  16. Неможливість виконання як спосіб припинення зобов'язання.
  17. Припинення зобов'язання поєднанням боржника та креди­тора в одній особі.
  18. Випадки припинення зобов'язання смертю фізичної особи.
  19. Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи.

 

Нормативні акти:

  1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141; з наступними змінами і доповненнями.
  2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року//Голос України. - 2003. - № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.
  3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.
  4. Земельний кодекс України. Затверджений Законом України від 25 жовтня 2001 р. // Урядовий кур'єр. - 2001. - 15 листопада; з наступними змінами і доповненнями.
  5. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України, 2002. - № 21-22. - Ст. 135; з наступними змінами і доповненнями.
  6. Кодекс Торговельного мореплавства України, затверджений Верховною Радою України 04.05.1994 р. // ВВР, 1998 р. № 2, ст. 5; з наступними змінами і доповненнями.
  7. Про цінні папери та фондовий ринок. Закон України № 3480-І\/ від 23 лютого 2006 р. // Голос України. - 2006. - № 69.-14 квітня.

 

Література:

  1. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. - М., 1940.
  2. Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. посібник // Відп. ред. Р. А. Майданик. - Київ: Юстініан, 2007. - (Серія «Аномалії цивільного права»). -912 с.
  3. Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. посібник / О. В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В. В. Луцьтаін.; За ред. О. В. Дзери. -К.: Юрінком Інтер, 1998.
  4. Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1975.
  5. Майданик Р. А. Поняття зобов'язання в цивільному праві України // Підприєм­ництво, господарство і право. - 2006. - № 3. - С. 67-71.
  6. Майданик Р. А. Місце зобов'язання в праві України // Підприємництно, господарство і право. - 2006. - № 4. - С. 3-6.
  7. Новицкий И. Б., Лунц Л. А. Общие учения об обязательствах. - М., 1950.
  8. Покровский И. А. Основньїе проблеми гражданского права. - М., 1998.
  9. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг ред. Я. М. Шевченко. - Т. 1,2. Особлива частина. - К.: Ін Юре, 2003.
  10. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери та Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1, 2.
  11. БоднарТ. В. Виконання договірних зобов'язань у цивільному праві. -К., Юрінком Інтер, 2005.

 

 

Методичні вказівки:

Зобов'язальне право являє собою один з центральних інститутів цивільного права України; це - сукупність цивільно-правових норм, які регулюють за допомогою цивільно-правового методу суспільні відносини, які складаються у зв'язку з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг або сплатою грошей між суб'єктами цивільного права.

Система зобов'язального права, подібно системі цивільного права, являє собою внутрішню диференціацію нормативного матеріалу на окремі частини, правові інститути. Вся сукупність правових норм, що відносяться до зобов'язального права, розподі­ляється на дві основні частини: Загальну частину та Особливу частину. В ЦК України Загальна частина зобов'язального права складається із двох підрозділів: загальні положення про зобов'язан­ня та загальні положення про договір. Особлива частина містить норми, присвячені врегулюванню окремих видів зобов'язань: як договірних, так і недоговірних.

Виходячи із ст. 509 ЦК, цивільно-правове зобов'язання — це таке цивільне правовідношення, в силу якого одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Основними ознаками цивільно-правового зобов'язання як правовідношення є: майновий характер, визначеність суб'єктного складу, особливості юридич­ного змісту (зобов'язання породжує право на дії особи), динамічний характер (зобов'язання опосередковують процес переміщення матеріальних цінностей). Цивільно-правові зобов'язання будують­ся на принципах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки зобов'язання є цивільним правовіднопіенням, воно складається з тих самих елементів, що і будь-яке правовідношення: це суб'єкт, об'єкт та зміст. Коло суб'єктів цивільно-правового зобов'язання практично нічим не відрізняється від кола суб'єктів будь-якого іншого цивільного правовідношення. Суб'єктами зобов'язання можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава та інші публічно-правові утворення. В залежності від кола повноважень, які мають суб'єкти зобов'язання, вони поділяються на сторін (боржник, кредитор) - ст. 570 ЦК - та третіх осіб - ст. 511 ЦК.

Боржник та кредитор у зобов'язанні до припинення його дії можуть бути замінені на інших осіб. Підставами заміни кредитора є:

- передача ним своїх прав іншій особі за правочином. Такий правочин отримав назву цесії, або відступлення права вимоги. Правочин щодо заміни кредитора вчиняється в такій саме формі, що й основний правочин, із якого виникла вимога;

- правонаступництво (спадкування, реорганізація юридичної особи з правонаступництвом);

- виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

- виконання обов'язку боржника третьою особою.

Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, аліментні зобов'язання тощо). Для заміни кредитора не обов'язкова згода боржника, разом з тим боржника необхідно повідомити про факт заміни.

Заміна боржника в зобов'язанні допускається лише за згодою кредитора (ст. 520 ЦК).

Об'єкт зобов'язання - це всі ті матеріальні та духовні блага, навколо яких складаються відповідні зобов'язально-правові зв'язки між суб'єктами цивільного права. До об'єктів можна віднести майно (речі), результати робіт, різного роду послуги, гроші.

Змістом зобов'язання, як і змістом будь-якого правовідношення, є права та обов'язки його суб'єктів.

Класифікація цивільно-правових зобов'язань здійснюється за різними критеріями, основними з яких є наступні:

1. В залежності від підстав виникнення зобов'язання поділяють­ся на:

- договірні (підставами виникнення яких є цивільно-правові договори);

- зобов'язання із односторонніх правомірних дій (підставами виникнення яких є односторонні правочини);

- зобов'язання із завдання шкоди;

- зобов'язання, що виникають із адміністративних актів.

2. Залежно від спрямованості (мети) зобов'язання вони поді­ляються на чотири основні групи:

а) зобов'язання, спрямовані на передачу майна:

- зобов'язання, спрямовані на оплатну передачу майна у власність;

- зобов'язання, спрямовані на безоплатну передачу майна у власність;

- зобов'язання, спрямовані на оплатну передачу майна у користування;

- зобов'язання, спрямовані на безоплатну передачу майна у користування;

б) зобов'язання, спрямовані на виконання робіт;

в) зобов'язання, спрямовання на надання послуг;

г) зобов'язання, спрямовані на сплату грошей.

 

Виконання зобов'язання - це здійснення сторонами дій, спрямованих на реалізацію прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання.

Загальний принцип виконання зобов'язання закріплений у ст. 526 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначений принцип отримав назву принци­пу належного виконання зобов'язання.

Належне виконання означає, крім іншого, виконання зобов'я­зання належними сторонами (боржником кредитору). Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). Боржник вправі покласти виконання зобов'язання на третю особу. В даному випадку кредитор зобов'яза­ний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Відносини між боржником та третьою особою залишаються поза межами зобов'язання, але боржник залишається відповідаль­ним перед кредитором за дії такої особи і в разі невиконання або неналежного виконання нею обов'язку боржника цей обов'язок він повинен виконати сам. Третя особа вправі задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника в разі небезпеки втратити право на майно боржника внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. В такому випадку до третьої особи переходять всі права кредитора у зобов'язанні (ч. З ст. 528 ЦК).

Якщо у зобов'язанні має місце множинність на стороні креди­тора або боржника, зобов'язання за загальним правилом вважаєть­ся дольовим, кожен з кредиторів має право вимагати виконання, а кожен з боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст. 540 ЦК).

Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом встановлюється у самому зобов'язанні. Якщо строк (термін) виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. В цьому випадку боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК). Якщо інше не встановлене договором або законом, боржник вправі виконати зобов'язання достроково.

Місце виконання зобов'язання за загальним правилом встанов­люється у самому зобов'язанні або випливає із його суті (зобов'язан­ня по ремонту квартири має бути виконане за місцезнаходженням квартири). Якщо місце виконання зобов'язання не можна визна­чити виходячи із самого зобов'язання, діють норми ст. 532 ЦК, відповідно до яких зобов'язання виконується за місцезнаходжен­ням боржника, крім наступних випадків:

- зобов'язання про передання нерухомого майна виконується за місцезнаходженням цього майна;

- зобов'язання про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, виконується за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

- зобов'язання про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, виконується за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредитору на момент виникнення зобов'язання;

- грошові зобов'язання виконуються за місцезнаходженням кредитора. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місцезнаходження і повідомив про це боржника, зобов'язан­ня має бути виконане за новим місцезнаходженням кредитора. При цьому кредитор несе всі витрати, пов'язані зі зміною місця виконання.

Зобов'язання виконується способом, встановленим у самому зобов'язанні. Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 529 ЦК).

 

Припинення зобов'язання - це припинення існування прав та обов'язків його учасників, які становлять зміст зобов'язання. Для припинення зобов'язання необхідна підстава - юридичний факт, з яким закон або договір пов'язують припинення правового зв'язку між його суб'єктами.

Способи припинення зобов'язання можна поділити на дві групи: І) способи припинення зобов'язання, які залежать від волі сторін, та 2) способи припинення зобов'язання, які не залежать від волі сторін.

До першої групи належать наступні способи:

1. Виконання зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК зобов'язан­ня припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тобто виконання або досягнення правової мети, задля якої сторони вступають у зобов'язальні відносини, припиняє правовий зв'язок між ними. Разом з тим виконання має бути належним, тобто здійсненим відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

2. Зарахування - це такий спосіб припинення зобов'язання, за якого погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або строк яких не зазначений або визначений моментом вимоги (ч. 1 ст. 601 ЦК). Зарахування є одностороннім правочином, для його здійснення достатньо заяви однієї із сторін зобов'язання.

Не допускається зарахування наступних вимог (ст. 602 ЦК):

- про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

- про стягнення аліментів;

- щодо довічного утримання (догляду);

- у разі спливу позовної давності;

- в інших випадках, встановлених договором або законом.

3. Угода сторін (ч. 1 ст. 604 ЦК). Зобов'язання може припи­нитися домовленістю сторін, якщо сторони не приступили до його виконання або виконали його частково. ЦК України виділяє три ііиди домовленості сторін, які припиняють зобов'язання:

а) відступне (ст. 600 ЦК). Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки і порядок передачі відступного встановлюються сторонами;

б) новація, під якою розуміють домовленість сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (ч. 2 ст. 604 ЦК). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом;

в) прощення боргу (ст. 605 ЦК). Прощення боргу - це звільнення кредитором боржника від його обов'язків. Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Друга група способів припинення зобов'язання:

1. Неможливість виконання зобов'язання (ст. 607 ЦК). Неможливість виконання припиняє зобов'язання лише у випадку, якщо вона виникла у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Якщо неможливість виконання виникла з причини винних дій якоїсь із сторін, первісне зобов'язання замінюється новим - відшкодуванням збитків.

2. Поєднання боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК). Поєднання сторін зобов'язання в одній особі відбувається для фізичних осіб у результаті спадкового правонаступництва, а для юридичних осіб - в разі їх злиття, приєднання або поділу*

3. Смерть фізичної особи або ліквідація юридичної особи (ст. ст. 608-609 ЦК). За загальним правилом смерть фізичної особи не припиняє зобов'язання, в якому вона виступала стороною, оскільки права та обов'язки померлого переходять до його спадкоємців. Але якщо зобов'язання було нерозривно пов'язано з особою кредитора (аліментні зобов'язання) або з особою боржника (договір замовлен­ня), то смерть такої особи припиняє зобов'язання. Ліквідація юридичної особи без правонаступництва завжди припиняє зобов'язання, крім випадків, коли законом або іншими норма­тивно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

 

 

Завдання

Завдання № 1.

Бізнесмен Кравченко пообіцяв своєму онуку Борису купити йому будь-який автомобіль на його вибір вартістю не більше 10 000 доларів США після успішного закінчення навчання в університеті, в підтвердження чого дав письмове зобов'язання. Через рік Кравченко помер. Після закінчення університету Борис звернувся до єдиного спадкоємця Кравченка, вказаного у заповіті, з вимогою купити йому автомобіль «Шевроле» або виплатити його вартість у грошах. Отримавши відмову, Борис звернувся до суду.

Вирішіть справу.

 

Завдання №2.            

Артеменко домовився зі своїм приятелем Косенком, артистом естради, що запросить до себе додому співробітників, які хотіли б послухати у виконанні Косенка естрадні пісні в домашній обстановці. Однак за дві години до призначеного часу зустрічі Косенко зателефонував Артеменку і повідомив його, що не прийде, оскільки вирішив залишитися вдома, щоб подивитися футбольний матч за участю київського «Динамо». Зустріч, що було призначено, довелося відмінити. Артеменко вважає, що Косенко зобов'язаний відшкодувати йому витрати, пов'язані з підготовкою зустрічі (вартість продуктів, напоїв) та компенсувати моральну шкоду.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 1187.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...