Тема: Цивільне законодавство.

Цивільне законодавство є сукупністю нормативних актів, що регулюють цивільні відносини. Цивільне законодавство є зовніш­ньою формою цивільного права.

Оскільки цивільним правом регулюється надзвичайно широкий масив суспільних відносин, то і система цивільного законодавства є надзвичайно розгалуженою, поліструктурною, тобто такою, що містить у собі багато складових частин.

Основи цивільно-правового регулювання закладені у Консти­туції України від 28 червня 1990 р., яка заклала основні вихідні засади (принципи) цивільно-правового регулювання. Конституція визначає правовий статус державних органів (Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, судів, місцевих державних адміністрацій, Прокуратури України тощо), містить невичерпний перелік базисних прав і свобод людини і громадянина, деякі з яких розкриваються у ЦК України (особисті немайнові права, право власності та ін.), закладає інші підвалини для регулювання цивільних відносин (див., зокрема, ст. ст. 13,14, 21, 23, 24, 27-29, 31, 32, 41, 85, 92, 116, 142, 143).

Конституція України є актом вищої юридичної сили (ст. 8 Конституції). Відповідно, закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади приймаються на основі Конституції і мають відповідати їй.

Центральним нормативним актом у регулюванні цивільно-правових відносин є ЦК України від 16 січня 2003 р., який набрав чинність з 1 січня 2004 р. ЦК України побудований за пандектною системою. Це означає, що у його структурі існують загальні положення, що застосовуються до регулювання усіх без винятку цивільних відносин, об'єднані в окрему структурну одиницю кодексу - книгу. ЦК України складається з шести книг - «Загальні положення», «Особисті немайнові права фізичної особи», «Право власності та інші речові права », « Право інтелектуальної власності», «Зобов'язальне право» та «Спадкове право», які налічують 1308 статей.

Велике значення для регулювання цивільних відносин мають також інші закони(зокрема, Сімейний кодекс (СК) України, Житловий кодекс (ЖК) України, Земельний кодекс (ЗК) України, Закони «Про заставу», «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про цінні папери і фондову біржу» та ін.).

Джерелами цивільного законодавства виступають також підзаконні нормативні акти - як загальні (укази і розпорядження Президента України, постанови, рішення, заяви і декларації Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), так і відомчі (інструкції, накази міністерств, відомств, державних комітетів). Крім того, особливості регулю­вання цивільних відносин можуть передбачатися актами місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування.

Особливим джерелом у системі цивільного законодавства є міжнародні договори України. З одного боку, вони є джерелом міжнародного права, адже приймаються за взаємною згодою хоча б двох суб'єктів міжнародного права. З іншого боку, згідно ст. 10 Конституції України за умови ратифікації тексту міжнародного договору Верховною Радою України, останній автоматично стає частиною національного законодавства.

Новим елементом структури цивільного законодавства виступає звичай, зокрема звичай ділового обороту. Аналіз ст. 7 ЦК України дає підстави для висновку, що однією з особливостей звичаю як джерела є те, що він не може суперечити актам цивільного законодавства і договору.

Акти органів судової влади, зокрема постанови Пленуму Верховного Суду України, Вищих спеціалізованих судів, хоча і мають велике значення для розвитку цивільного права та законо­давства, не є джерелами цивільного права.

У питанні про порядок набрання юридичної сили законами та іншими нормативно-правовими актами студентам слід проаналізу­вати норми ст. 94 Конституції України, а також указів Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 р., «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997р., а також постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацією нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади» від 28 грудня 1992 р. За загальним правилом закон набирає чинності після 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (ч. 5 ст. 94 Конституції).

Згідно ст. 58 Конституції України за загальним правилом акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі. Аналогічне за змістом правило закладено й у пункті 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Водночас ЦК встановлює винятки з цього правила, коли зворотна сила надається окремим нормам (пункти 5-8, 11 Прикінцевих та Перехідних положень). Студентам слід звернути увагу на причини встановлення таких винятків.

Завдання

Завдання №1.

Які з вказаних суспільних відносин регулюються нормами цивільного права і, відповідно, складають його предмет:

1) відносини між акціонерним комерційним банком (АКБ) «Аллонж» і громадянином Іванченко, який вніс вклад в АБ «Аллонж»;

2) відносини між підприємством і працівником цього під­приємства, що виникли у зв'язку з завданням шкоди здоров'ю працівника внаслідок недотримання підприємством правил
технічної безпеки;

3)  відносини між товариством з обмеженою відповідальністю і громадянином, який придбав товари в кредит у цього господарського товариства;

4)  відносини між виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів
і громадянином Савенком у зв'язку з видачею йому ордера на квартиру;

5) відносини між двома державними підприємствами, які уклали договір поставки;

6) відносини між комерційним банком та організацією, що має розрахунковий рахунок в цьому банку;

7) відносини між гр. Бондаренком - працівником акціонер­ного товариства (АТ), який володіє акціями цього АТ, та акціонерним товариством з приводу звільнення гр-на Бондаренка і виходу його зі складу акціонерів;

8) відносини між податковою інспекцією і громадянином, що виникають у зв'язку зі сплатою останнім податку з доходів фізичних осіб.

Завдання № 2.

Визначте, чи можна вважати цивільно-правовими відносини, які виникли за таких обставин, і застосовувати до них норми цивільного права:

І) Акціонерне товариство «Електрон» передало автотранспортному підприємству для доставки в концерн «Меркурій» свою продукцію – партію телевізорів - на суму 500 000 грн. При перевірці вантажу на складі отримувача виявилася нестача цієї продукції на суму 20 500 грн.;

2)  Налагоджувач комп'ютерної техніки в науково-дослідному інституті Кондратюк з неуважності вивів з ладу принтер вартістю 800 грн., а також знищів з пам'яті переданого йому для ремонту комп'ютера інформацію з результатами експерименту, над якими протягом декількох місяців працював колектив інституту;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Корунд» уклало договір з ТОВ «Розрахунковий центр «Евріка» про передачу останньому в безоплатне користування обладнання для вироб­ництва металовиробів на загальну суму 820 000 грн. Засновник ТОВ
«Корунд» - АТ «Перший механічний завод» - заперечував проти безоплатної передачі обладнання і вимагав укласти договір оренди;

4) Водій рейсового автобуса Петренко збив пішохода Буркуна, який переходив через проїжджу частину в неустановленому місці. Після видуження Буркун звернувся до автотранспортного під­приємства (АТП), на балансі якого знаходився автобус, з вимогою
відшкодування збитків. Проте директор АТП відмовився відшкодувати Буркуну збитки, мотивуючи це тим, що по-перше, АТП не несе відповідальності за дії водіїв, по-друге, Буркун переходив проїжджу частину в неустановленому місці.

Завдання № З.

Найченко проживав з сім'єю у двох кімнатах трикімнатної квартири. Одну кімнату займала Антонова, яка померла в серпні 2003 року. Найченко звернувся до виконавчого комітету районної Ради народних депутатів з проханням передати йому кімнату, що звільнилась. Однак йому було відмовлено на підставі того, що він не є особою, яка потребує поліпшення житлових умов. При цьому суд звернув увагу, що ці відносини не є цивільно-правовими і питання повинно вирішуватись в адміністративно-правовому порядку.