Основні відмінності між буддизмом хінаяни та махаяни.

У І ст. н.е. сформувалася хінаяна, що означає "мала колісниця", або "вузький шлях спасіння". Прибічники хінаяни вважали себе ортодоксальними послідовниками Будди і його першої общини. Хінаяну ще називають буддизмом тхеравади ("вчення старійших", "істинне вчення"). За її вченням, врятуються тільки ті, хто цілком віддався релігії, служить лише їй. Це - ченці. Усі інші спасіння не матимуть. Але це обмежувало вплив буддизму, бо всі ченцями стати не можуть. До того ж якщо всі підуть жебракувати (а саме це - головна справа ченців), то хто ж буде працювати?
Хінаяна утвердилася на півдні Індії і в Південно-Східній Азії. У середині І ст. утворилася друга течія - махаяна ("широка колісниця", або "високий шлях спасіння"). За махаяною - врятуються всі, хто виконуватиме вимоги вчення Будди і житиме своїм звичайним життям. Але необхідна й допомога ченців, якими керують святі і боги. Хінаяна - більш рання форма буддизму. Тут немає яскравого вираження ідеї Бога. Місце Бога займає в ній загальний моральний закон карми або дхарми. Згідно з цим законом все в світі відбувається таким чином, що ні один результат дії не відбувається безслідно і кожна особистість отримує такий розум, тіло і місце в житті, які вона заслужила своїми минулими діяннями. Вчення Будди показує особистості можливість досягнення звільнення. Тому слід жити за вказаною Буддою шляху і сподіватися отримати звільнення в цій або який-небудь інший, майбутнього життя. Хінаяна - це вчення про допомогу самому собі. Потрібно твердо триматися слів Будди: "Будь світильником самому собі". Кожен може і повинен сам для себе досягти високої мети. Послідовники хінаяни слідують в житті останнім словам Будди, які він виголосив перш ніж покинути цей світ: "Трудіться старанно над своїм порятунком". Махаяна міцно утвердилася на півночі Індії і звідти пішла в країни материкової Азії. Цар Кушанської держави Канішка (78-123) заохочував махаяну, для затвердження її принципів домігся скликання 4-го буддійського собору в Кашмірі. Засновником махаяни вважають буддійського філософа, поета і богослова Ашвагхоша (бл. 80-150), але найвидатнішим діячем махаяни був богослов Нагарджуна. Махаяна набувала відмінностей від хінаяни об'єктивно, в ході поширення на північ і північний схід від Індії. Вона активно засвоювала місцеві вірування, вводила місцевих богів і демонів до свого пантеону і демонології. Будда особливо наполягав на шануванні чужих богів. Особливе значення в махали і набрало вчення про вищих анімістичних сутностей будд і бодисав. Святі буддизму, які завдяки глибокому знанню вчення і праведному життю стали архатами, тобто впритул наближалися до нірвани, але не дійшли до неї, стали називатися бодісатвами. Це щось на ранг нижче від Будди, тобто будди, що незримо присутні в світі, щоб рятувати інших. Особливо шанується бодісатва Авало-кітешвара

Основні прояви даосського вчення, що протирічать традиційним християнським уявленням.

Для християнина ж принциповим питанням є, хто або що стоїть у центрі кожної філософії: Бог живий чи поклоніння якимось «силам», енергіям, ідолам чи амулетам. Здавалося б, для людини віруючої тут нема про що говорити. Варто хоч побіжно ознайомитись з тим, що таке фен-шуй, як стає зрозуміло: ані Христа Спасителя, ані Святого Духа там немає. Бог говорить, що це мерзота, через яку в життя людей приходить прокляття, це приносить смерть. Це приносило смерть в життя попередніх поколінь, це діє і зараз: смерть приходить в життя людей, які займаються окультною практикою. Вона може проявлятись як духовно, так і фізично. Загалом, даосизм і християнство настільки відмінні, що лише людина, що не знає їх, може говорити про сумісність цих двох світоглядів. Викликають сумніви і головні цілі фен-шуй, які, згідно християнського сприйняття, можна визначити просто - користолюбство! Християнство не проти матеріального благополуччя, але не ставить його собі за мету. Християнин шукає перш за все Царство Боже та справедливість (Мф.6:33), і вже потім земного благополуччя і то, лише за умови, якщо воно не заваджає головній меті. Про це чітко сказано в Священному Писанні: «Яка користь людині, яка світ цілий здобуде, а занапастить душу?» (Мт.16:26). А вже ідея всепоглинаючої концентрації на досягненні багатства, до якого закликають послідовники фен-шуй, християнству повністю суперечна. Використовуються у фен-шуй і медитативні практики, які також повністю несумісні з християнством. Дослідні практики фен-шуй начебто знають секретні методи, що дозволяють їм опанувати велику кількість персональної Ці, яку вони використовують для входження в медитативний стан.