Управління організацією праці, форми розробки та реалізація НОП на підприємстві.

       У системі управління організацією праці на всіх рівнях слід розрізняти чотири ланки.

1. Лінійне керівництво, до якого належать керівники всіх рангів, які несуть безпосередню відповідальність за стан організації і праці у керованих ними підрозділах, на підприємствах, в об’єднаннях. Організація праці – їх посередній посадовий обов’язок.

2. Функціональна ланка, що складається із спеціалізованих підрозділів та спеціалістів з організації праці. На підприємстві це – відділ організації праці і заробітної плати, у цеху – бюро організації і праці і заробітної плати або інженер з організації праці. Функціональні ланки аналізують стан організації і праці, розробляють заходи щодо її удосконалення, планують і ведуть контроль за проведенням заходів НОП.

3. Методична ланка, представлена науково-дослідними підрозділами та організаціями з питань НОП. У галузях – це центри організації праці або лабораторії НОП у складі науково-дослідних організації, на підприємствах – відділи, лабораторії з НОП. Вони проводять наукові дослідження з проблем НОП, розробляють методичні рекомендації, типові організаційні рішення й проекти, нормативно-методичні матеріали з НОП.

4. Форма залучення трудящих до вдосконалення організації праці. У цій роботі провідну роль відіграють профспілки та створювані ними органи і творчі об’єднання – ради з НОП на підприємствах, творчі бригади НОП у цехах та інших підрозділах. Профспілки беруть участь в удосконаленні організації праці через укладення колективних договорів, через роботу своїх комісій.

Успіх справи досягається лише при взаємозв’язаній дії всіх чотирьох ланок управління організацією праці.

Робота по науковій організації праці на підприємстві складається з ряду етапів, які тісно пов’язані один з одним.

Аналіз стану організації праці. Йому передує вивчення загальних показників економічної ефективності виробництва, таких як рівень продуктивності праці, трудомісткість продукції, використання виробничих потужностей та основних фондів, показники якості продукції /сорність, процент браку/.

Проводиться аналіз кваліфікаційного складу колективу, для чого зіставляються розряди робітників з розрядами виконуваних ними робіт, з’ясовуються причини браку виготовлюваної продукції, випадку невиконання норм праці у зв’язку з недостатньою кваліфікацією працівників. Вивчається плинність кадрів шляхом обробки даних періодичного обліку кадрів, заяв про звільнення, анкетного обстеження робітників, які звільняються, виявляються фактори , які впливають на рух робочої сили.

Досліджується стан дисципліни праці причини її порушень, соціально-демографічний склад порушників, заходи щодо запобігання дисциплінарним порушенням.

На основі даних аналізу стану організації праці та виявлених у ній недоліків розробляється план впровадження НОП, який є частиною техпромфінплану підприємства, що дозволяє розв’язувати питання наукової організації праці у єдиному комплексі з іншими завданнями вдосконалення виробництва.

Економічна ефективність визначається на стадії розробки та реалізації заходів з НОП. Вона може виражатися в економії робочого часу, скороченні матеріальних і трудових витрат, зростанні продуктивності праці і т.д.

Так, приріст продуктивності праці П за рахунок скорочення чисельності робітників розраховується за формулою, %:

де Е_гп – відносна економія чисельності працівників при проведенні всіх заходів з НОП; ЧП – розрахункова чисельність працюючих по дільниці, цеху, підприємству, розрахована на обсяг виробництва планового періоду, чол.

де Е_Т – зниження трудомісткості по і-у заходу у розрахунку на річний випуск, нормо годин; Ф_к – фонд корисного часу одного працівника у базовому періоді, годин; К_в.н – коефіцієнт виконання норм виробітку у базисному році.

       Річний економічний ефект від впровадження заходів з НОП або економія приведених витрат може розраховуватися за формулою

де С₁, С₂ – собівартість одиниці продукції /робіт/ до і після проведення заходу /поточні витрати/, крб.; В_р – річний обсяг продукції /робіт/ після реалізації заходів у натуральному виразі /т, м², м³ і т.д./; Е_н – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності /величина, зворотна нормативному строку окупності/ - для заходів з НОП. Дорівнює 0.15; В_о – одноразові витрати, пов’язані з розробкою та проведенням заходу, крб.

       Економічне обґрунтування планових заходів НОП за сучасних умов має здійснюватися на основі широкого використання математичних методів та ЕОМ з метою оптимізації планових завдань.

       Після складення плану НОП та його економічного обґрунтування починають реалізовувати заходи, які передбачені планом.

Системи оперативно-календарного планування.

У наш час досить детально розроблені та опробовані такі системи внутрішньозаводського планування :

-позамовна;

-серійна за випередженням;

-складська "мінімум - максимум";

-комплектно-групова;

-машинокомплектна;

-по заділах;

-партіонно-періодична;

-за ритмом випуску.

У позамовній системі як планово-облікова одиниця для підприєм­ства загалом використовується замовлення, яке складаться з кількох /а може бути одного/ екземплярів виробів одного й того виду, а для окремих цехів - комплекти деталей для прийнятих замовлень.

У серійній системі за випередженням як планово-облікова одиниця для підприємства загалом використовується серія одноіменних виробів, яку необхідно випустити протягом певного планового періоду, а для цехів і дільниць - деталі та вузли у складі і кількості, що забез­печують складання у наступному плановому періоді.

Складська система використовується головним чином у виробництві уніфікованих деталей та виробів. Планово-облікова одиниця: а/ для під­приємств загалом - нормативна партія поповнення запасу, тобто сукуп­ність деталей /виробів/, яка повинна надходити на міжцеховий склад або регулярно, або на вимогу у разі зниження запасу деталей /виро­бів/ до деякого мінімального рівня; б/ для цехів - партія деталей, яка може складати частину партії поповнення запасу.

У комплектно-груповій системі планово-обліковою одиницею по підприємству загалом е комплект, що складається з деталей з однако­вим календарним строком виготовлення, що співпадає з технологічним маршрутом, приблизно однаковою тривалістю виробничого циклу /комп­лект називається цикловим/, а за окремими цехами - частини комплек­тів.

У машинокомппектній системі планово-обліковою одиницею по під­приємству в цілому е виріб, а за окремими цехами - комплект деталей на виріб.

У системі по заділах планово-обліковою одиницею для підприємства є умовний комплект забезпечення випуску продукції на певний календар­ний період, а за окремими цехами - цехові комплекти.

У партіонно-періодичній системі за планово-облікову одиницю по підприємству використовується виріб, а за цехами - партії деталей.

У системі по ритму випуску за планово-облікову одиницю для під­приємства служить виріб, а для цехів - деталі партії деталей.

Автоматизація управління виробництвом із застосуванням електрон­но-обчислювальної техніки відкрила широкі можливості для вдосконалення оперативного планування та управління виробничими процесами. Це до­зволило синтезувати для приладобудівних підприємств систему оператив­но-виробничого планування "прилад-комплект".

У цій системі закладена технологічно замкнена форма організації виробництва, що нагадує предметно замкнену. Планово-обліковою одини­цею е стандарт-комплект деталей. Планування, облік та контроль у системі "прилад - комплект" ведеться подетально, як і при подетальній системі, а на рівні дільниці - поопераційне.

Технологічно замкнена організація виробництва на дільниці грун­тується на групуванні комплекту за принципом переважаючого техноло­гічного виду обладнання, а номенклатура деталей, що закріплюється за цією дільницею, формується за принципом переважання технологічного виду обробки. Раціональність такої форми очевидна у приладобудуванні, якщо порівняти схеми маршрутів деталей при технологічно замкненій формі організації виробництва, як більш поширеній у наш час.

Система "прилад -.комплект" заснована на плануванні комплектами і така, що виключає подетальне планування на всіх рівнях аж до бри­гади, значно зменшує трудомісткість планування, а отже спрощує процес управління. Скорочення номенклатури плану зменшує відповідно число планово-облікових операцій. С.истема "прилад - комплект" орієнтована на бригадну форму організації праці.

Застосування системи оперативно-виробничого планування "прилад -комплект" сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва.

3. Визначити тривалість циклів і побудувати графіки видів руху паралельним способом, якщо величина партії деталей n = 4 шт., трудомісткість операцій t₁ = 10 хв.; t₂ = 8 хв.; t₃ = 5 хв.; t₄ = 15 хв.; t₅ = 20 хв.; величина передавальної партії p = 1 шт., число верстатів С = 1.

Варіант №21