Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Видавнича діяльність Якова Головацького
На східноукраїнських землях в українському суспільстві, на світанку народження української преси, мовного питання, власне, не існувало. Коли ж на сторінках часописів і порушувалася справа мови, то лише як вияв змагання за рідну мову проти сторонніх національних чинників та політики російського уряду. Інакше сталося на західних українських землях. Довгий час мовна боротьба в самому українському суспільстві займала сторінки часописів, відсовуючи набік часом дуже пекучі справи національно-політичного характеру. Вилилася вона в поділ суспільства на три табори, які дали представникам польської політичної ради відому зброю - “поділяй і пануй”. На початку цієї війни виявилося три наступні течії: - народної української мови; - староруської і церковпослов 'янської; - російської (чи московської) літературної мови. З часом з другої течії витворилося так зване „язичіє”, тобто мішанина з мов церковнослов'янської, московської, польської, подекуди мадярської (Закарпаття) та місцевих говірок (локалізмів). Початки активізації цієї течії можна помітити вже на початку 1849 р., а розвиток припадає на добу політичної реакції. Впродовж десяти років вона всіма засобами намагається поборювати кожний вияв українського національного руху та підбити широкі маси населення під свій вплив. Центром цієї акції стає останній з членів „Руської трійці" Яків Головацький. Створюється гурток людей, захоплених ідеями російського історика Погодіна, який під гаслом „русскости" ширив думки єдності української нації та її культури з російською. У практичній діяльності з 1850 р. висунувся брат Якова - Іван Головацький. Нав'язавши ближчі зв'язки з агентами російського уряду за кордоном - протоієреєм о. Раєвським у Відні і Родолинським у Будині (Будапешті), він вже з початку 1850-х років, коли став редактором “Вестника”, і впродовж цілого десятиліття виконував роль зв’язкового між „Руською трійцею" і осередком російської пропаганди, яким був дім о. Раєвського. Глава 7. УКРАЇНСЬКА ЖУРНАЛІСТИКА В РОСІЇ В ДОБУ «ВЕЛИКИХ РЕФОРМ» |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 270. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |