Розпорядчі документи. Наказ.

Розпорядчі документи – це документи за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво в певній установі, організації, фірмі, на підприємстві. (наказ, вказівка, постанова, розпорядження).

Наказ — розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдиноначальності і в межах своїх повноважень.Наказ видають на основі та для виконання законів, постанов і розпоряджень уряду, наказів та директивних вказівок вищих органів. Накази оформляються кутовим способом або повздовжнім. Реквізити:

1. Назва організації .2. Назва виду документа (наказ)3. Дата підписання наказу,

4. Місце видання наказу, 5. Номер заголовка до тексту, 6. Текст, 7. Підпис керівника установи, організації, підприємства, 8. Вид погодження.

Накази поділяться на:

1. Накази про особовий склад (кадрові) оформляють призначення, переміщення, звільнення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення, нагороди та стягнення.

2. Накази із загальних питань ( з питань основної діяльності) поділяються на:а) ініціативні,б) на виконання розпоряджень вищих органів.Текст наказу складається з постановчої і розпорядчої частини. Постановча частина містить такі елементи: вступ ; доведення; висновок . Розпорядчу частину позначають словом «Наказую», «Затвер­джую», «Доручаю» тощо, вона складається із пунктів, що поділя­ються на такі частини: дія, термін виконання та відповідальність за виконання.Текст повинен мати наказову форму викладу розпорядчої час­тини. Кожний пункт наказу нумерується арабськими цифрами, розпо­чинається назвою виконавця,продовжу­ється — назвою дії  та строком виконання. Наказ підписує лише перший керівник установи. Якщо в одному пункті наказу перераховується кілька осіб, то їхні прізвища називаються в алфавітному порядку.

Особисті офіційні документи. Розписка. Доручення.

Особисті офіційні документи - це документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої пропозиції, прохання, скарги, передають повноваження іншій особі щодо отримання документів, грошей, товарів тощо, закріплюють свої права, перед державою, установами (підприємствами), іншими особами.

Доручення — це документ, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати, якісь дії.

1.Офіціальні:

а) разові – на виконання одноразової дії , б) спеціальні – надає повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків, в) загальні – надає право здійснення операцій пов’язаних з управлінням.

2. Особисті – надання повноважень однієї особи іншій.

Обов'язкові реквізити: назва виду документа (доручення); прізвище, ім'я, по батькові особи, що видала доручення; прізвище, ім'я, по батькові особи, що їй видане доручення (довіреної особи); термін дії документа; дата складання, підпис особи і довірителя; засвідчення підпису організацією, де працює, навчається тощо

Офіційні доручення Оформляє установа, організація, підприємство.

Реквізити:         

Назва підприємства (організації), яка видає доручення (позначена на бланку або на проставленому штампі зліва вгорі аркуша).Назва виду документа (доручення).Номер, дата, місце видачі.Посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видається доручення.      

Назва підприємства (організації), від якої повинні бути одержані товарно-матеріальні цінності.Номер і дата видачі супровідного документа (наряду, рознарядки тощо).Термін дії доручення.Зразок підпису особи, якій-видано доручення.Назва документа, що посвідчує особу, якій видано доручення одержувача цінностей ( паспорт, посвідчення);Підписи службових осіб, які видали доручення. Печатка підприємства (організації), що видала доручення.

Особисті доручення Складаються окремими особами.

Обов'язкові реквізити: назва виду документа (доручення); прізвище, ім'я, по батькові особи, що видала доручення; прізвище, ім'я, по батькові особи, що їй видане доручення (довіреної особи); термін дії документа; дата складання, підпис особи і довірителя; засвідчення підпису організацією, де працює, навчається тощо

 Розписка— це документ, що підтверджує передачу й одержанні документів, грошей, товарів та ін., завірений підписом одержувача. І має довільну форму.

 Реквізити: назва виду документа (розписка); посада, прізвище, ім'я та по батькові того, хто дає розписку; кому дається розписка; у чому конкретно дано розписку (обов'язково слід вказати точне найменування матеріальних цінностей, предметів, інструментів); на підставі якого розпорядження чи документа одержано цінності; дата й підпис одержувача цінностей.

Довідково-інформаційні документи. Анотація. Рецензія.

У сучасному офіційно-діловому спілкуванні неможливо обійтися без документів. Як основний вид ділового мовлення документи фіксують та передають інформацію, підтверджують достовірність, об'єктивність. Переважна більшість документів, що відправляються із установ та спрямовуються до них, є інформаційно-довідковими. Вони міс­тять інформацію про фактичний стан справ у закладах, який є під­ставою для прийняття розпорядчих документів. Вони носять допо­міжний характер відповідно до організаційно-розпорядчої докумен­тації, не обов'язкові для виконання на відміну від них. Інформація, що міститься в них, може спонукати до дії або бути лише доведена до відома. Анотація — це коротка, стисла характеристика змісту книш, статті, рукопису тощо. В ній зосереджується увага на найсуттєвішому: викладається зміст роботи та її мета. Анотація суттєво допомагає під час добору та вивчення літератури з того чи іншою питання та ознайомлення зі змістом книги. У кінці анотації обов'язково зазначають користувачів, яким рекомендовано роботу. Отже, якщо вам швидко треба ознайомитися зі змістом книжки Й мати про неї певне уявлення, читайте анотацію.