Досвід і реалізація стратегій економічного розвитку у провідних країнах світу.

Досвід і реалізація стратегій економічного розвитку у провідних країнах світу.
США. Головна мета стратегії: вся планета оголошується сферою інтересів США, в тому числі економічних. Відповідно до цієї мети формується міжнародна політика та стратегія розвитку. США є лідером глобалізації, спрямовуючи його в певне русло й активізуючи цей процес.
Сучасна стратегія США грунт. на ліберальній моделі. Відповідно до неї уряд здійснює економічну політику, теорет.базою якої є монетаризм, і яка втілюється з 70-х рр. ХХ ст. Так було не завжди. В осн. стратегії Рузвельта – кейсіанська теорія (була домін. в 30-х рр., під час ІІ св.в. і в повоєнні роки).
Після війни регулювальна роль держ. не тільки не знизилась, а на деякий час навіть посилилась. 1945 р., Трумен оголосив «середній курс» - його суттю було поєдн. під-кої ініціативи з держ. дія-тю в гос-ві змішаного типу.
Економічні стратегії США форм. на засадах кейсіанства до поч. 70-х рр. 1981 р., Рейган запропонував нову програму, яка базувалась на монетар. теорії. В її основі підтримка приватного під-ва при одночасному послаблені держ. втручання в мікроекон. процеси («рейгономіка», до кін.80-х).
З кін. мин. ст. в США відбув. реструктуризація економіки. Фокус на інформ. технол. і програмних продуктах.
Японія. Модель екон. роз-ку – ієрархічний корпоративізм. Ця модель формув. протягом останніх півтора століть, удосконал. Вона є основою розробки екон. стратегій країни. 1867-68 рр. революція «Мейзді» - розчистила шлях ринковим реформам. Опісля неї держ. здійснює протекц. політику, підтримуючи приватне під-во. 30-40-ві рр. ХХ ст. – політика мілітаризації економіки. Перші повоєнні роки – політика нав’язана амер. окупаційними військами: демілітар. екон., декартелізація, заверш. аграрної реформи. 1947-49 рр. – здійснена земельна реформа, фін. стабілізація, пріорітет ек. реформ – піднесення вир-ва. Роль держ. зросла. Введення індикативних планів. 70-80-ті рр. – структурна перебудова економіки, зміни в ек. політиці уряду. 90-ті рр. – суттєве гальмування ек. Японії, зростання безробіття. 1999 р. – нова стратегія розвитку економіки «великий вибух», зниження знач. ринк. важелів регулювання, зниж. подоходного податку з корпорацій.
ФРН. Стратегія Ерхарда (в основі – ідеї фрайбурзької школи) – вільна ринкова економіка, теорія «соц. ринк. ек.», неоліберальний напрям. Стратег. Мета – відновл. ек., досягн. рівня розв. держ. на новій техн. осн. Сильна роль держ. в регул. соц. відносин, підтримка ключових галузей. Криза 1966-67 рр. – формув. нової стратегії, направленої на стабіліз. ек. Політика неокейнсіанства: 5-річне фін. планування, фіскальна політика стабілізації, регул. сукупного попиту. 70-ті рр., Шмідт – стратегія «глобал. регул.». 1982 р., Коль та христ. демократи – стрим. збільш. витрат, стимул. НТП. 1999 р., Шрьодер – неоліберальний напрям, підтримка малого та сер. Бізнесу, зниж. податків.
Одним з найв. стратег. напрямів ек. розв. Нім. є її участь і європ. інтеграц. процесах.
Франція. Стратег. Політика форм. під низкою чин-ків: переваж. ролі позичкового капіталу, виключна роль держ. в регул. ек. проц., активне членство в ЄС.
В період між двома св.в. ек. політика, що тримала назву «дерижизму», спиралась на ідеї Кейнса. Після 2-ї св.в. – декілька хвиль націоналіз. й зміцнення ек. ролі держ. Стратег. мета – індустріаліз. Країни, для утрим. статусу великої держ., соц. орієнтована ринкова економіка. 60-70 рр. – лібералізація ек., мета – збалансув. держ.бюдж. 1981 р., Міттеран – нова хвиля націоналіз., значна увага індикат планув. 90-ті рр., консерватори на чолі з Шираком – стимул. прив. сектора. Уряд Жоспена – радикальні реформи, контроль цін, врегул. держбюджету, стимул. розв. ек. через зростання попиту, соц. пол-ка – 60% держвитрат. З 2007 р. уряд Саркозі – дирижизм з посиленням рин. відносин, з лібер моделлю, активна участь в європ. процесах.
ВБ. Протягом війни – жорстке регул. ек. Під час світової кризи – збільшення податків, зменш. посадових окладів та виплат безробітним. 1931 р. – відмова від фрітрейдерства та повершнення до протекц. Перші