Звязне мовлення і завдання його розвитку.

Зв’язне мовл-це монологічне мовл, процес, діяльність мовця. Наслідком такої діяльності є текст. В практиці поч. шк під зв’язним мовл розум розділ методики, що ставить своїм завданням навчити дітей розуміти і будувати висловлювання залежно від обраної теми. Вдосконалення звуковимови і к-ри мовл проводиться протягом всього поч. навч. Розвиток мовл-провідний принцип програми, де визначені основні напрямки розвитку мовл мол шк. Розрізн 4 види мовлен діяльн: слухання-розум(аудіюв), говоріння, читання, письмо. Для того, щоб правильно організувати мовленнєву діяльність, вчитель має чітко знати напрямки розвитку мовл: вдосконалення звукової-ри мовл; робота над словом(засвоєння, уточнення, активізація словника); вдоскон граматичного ладу мовл (правильна побудова реч); роб над зв’язним мовл (над текстом); роб над к-рою мов, засвоєння вічливих норм спілкув. Отже, важливими завданнями формування і розвитку мовленнєвої діяльності мол шк є розширення їх словникового складу, оволодіння вміннями вживати слова у властивому їм зн; набуття вмінь користуватися мовновиражальними засобами залежно від мети і ситуації спілк; послідовно і логічно виражати свої думки в усній та пис формах; засвоєння осн норм мовленнєвої к-ри. Прийоми навч. Програма з розвитку Зв мовл впроваджується на спец уроках зв мовл (кож 12). Мол шк-рі вчаться орієнтуватися в умовах спілкування, планувати своє мовл, добирати відповідні мовні засоби для вираження думок, контролювати правильність сказаного чи написаного. Осн види вправ з розвитку зв мовл поділ на 4 гр: інформаційно змістові (забезпечують оволодіння змістовою стороною висловлювання; вчать орієнтуватися в умовах спілкування, добирати мат для висловл та розкривати його тему і мету, визначати осн думку та тему); структурно-композиційні (підпорядковані розвитку умінь систематизувати зібраний матеріал, відділяти головне від другор; визначати смислові сторони висловл, добирати потрібну лексику для зв’язку речень і тексту в цілому; ділити текст на логічно завершені частини); лексико- та граматико-стилістичні (підводять до розуміння того, що добір слів синтаксичних конструкцій зумовлюється темою і осн думкою тексту. Діти вчаться добирати найдоцільніші мовно-виражальні засоби для висловлювань); вправи на редагування(важливі для формув умінь вдосконалювати власні висловл, вчать помічати неточно вжиті слова, грам форми чи синтаксичні конструкції; невідповідність висловлювання темі та меті, непослідовність викладу. Особливо важлива роль цих вправ на уроках аналізу творчих робіт). Найпоширенішими вправами з розвитку зв мовл є: розгорнуті відп на пит.; усний переказ прочитаного; усні розповіді на задану тему, за картиною, за даним початком (кінцем); письмові перекази зразкових текстів; інсценізація оповідань та казок;драматизації; словесне малюв; письмові твори; листи, ділові папери та ін. На поч. етапі навч зв’язних висловл переважають ігрові прийоми, коли вчитель постановку завдань, зразок тексту вводить у сюжетну гру.

Методи і прийоми навчання каліграфічного письма.

Поняття метод навчання характеризується як один із найважливіших компонентів навчально-виховних процесів, який допомагає реалізувати мету і завдання освіти,досягти ефективних результатів всебічного розвитку молодших школярів. Розрізняють 5 методів навчання письма 1 копіювальний,2 тактовний,3 аналітико- синтетичний, 4 лінійний, 5 генетичний. Копіювальний навчання письма цим методом передбачає об ведення літер надрукованих у спеціальних зошитах або накреслених від руки. Цей метод передбачав довготривалий механізм ведення зразків письма, що призводить до відпрацювання правильної форми літер. Тактовний або ритмічний метод передбачає письмо під рахунок в одому для всіх учнів темпі. Аналітико – синтетичний передбачає що навчання відбувається на основі аналізу і синтезу. Цей метод застосовується в школі при навчанні грамоти за букварем, коли відбувається паралельне навчання читання і письма, т.б. на уроці навчання читання діти вивчають звук, друковану літеру, а на уроці письма розглядають рукописну, аналізують її елементи,вчать писати поєднуючи елементи літер. Лінійний або графічний в його основі навчання письма по лініям графічної сітки надрукованої в зошиті. Генетичний метод передбачає навчання письма літер від графічно простого накреслення до більш ускладненого особливості цього методу: навчання письма літер відбувається не за алфавітом, а за порядком нарощення труднощів у процесі написання, навчання каліграфії відбувається на основі генезису т.б. утворення кожної наступної літери шляхом додавання нового елементу до попередньо засвоєного зразка. Метод кастера передбачає навчання письма шляхом прописування спеціальних вправ для розвитку правильних рухів руки,сприяє виробленню вільних, упевнених, швидких рухів. Будь який метод включає сукупність прийомів ї залежить від навчальної мети, характеру матеріалу, що підлягає засвоєнню способу взаємодії вчителя і і учителя. Найважливішого значення має такий прийом який називається показ учителем написання літер, складів, слів, речень і одночасне його пояснення. Основне завдання при такому написанні побачити зрозуміти і відобразити в зошитах поданий зразок. Прийом списування готових зразків ( прописів зразка вчителем на дошці, або в зошиті). В основі списування лежить акт наслідування відображення вже написаного при цьому відбувається зоровий аналіз побаченого , порівняння його з відображенням. Гарний зразок письма вчителя впливає на письмо учнів лише через свідоме копіювання , а тому записи вчителя завжди мають буди виконані охайно і красивим почерком.